Справа № 2- 9/ 2008 р.

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                       

         17 березня   2008 року  Бобровицький районний суд Чернігівської області

в складі :  головуючого  - судді                                       Демченко Л.М.

                  при секретарі                                                    Кузьмич В.В.

                  з участю представника  позивача                   ОСОБА_1

                   Відповідачів                                                     ОСОБА_2

                                                                                              ОСОБА_3

                                                                                              ОСОБА_4

                   Представника відповідача                               ОСОБА_5

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця цивільну справу за позовом  

ОСОБА_6 до Пісківської сільради Бобровицького району про  визнання недійсним рішення виконкому  Пісківської сільради № 18 від 08 липня 1997 року про внесення змін до рішення сесії Пісківської сільради від 04.02. 1997 року,  про визнання права користування земельною ділянкою, уточнені позовні вимоги ОСОБА_6 до  Пісківської  сільської ради Бобровицького району, Чернігівської  області про визнання  недійсним п. 2 рішення виконкому Пісківської сільської ради № 18 від 08 липня 1997 року про внесення змін до рішення сесії Пісківської сільської ради від 04.02.1997 року , про  визнання недійсним  державного акту про право приватної власності на землю від 30.12. 1997 року виданий ОСОБА_7,  та про визнання права власності на земельну ділянку,

                                                        В С Т А Н О В И В:

     Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення виконкому  Пісківської сільради № 18 від 08 липня 1997 року про внесення змін до рішення сесії Пісківської сільради від 04.02. 1997 року,  про визнання права користування земельною ділянкою та з уточненими  позовними вимогами до  Пісківської  сільської ради Бобровицького району, Чернігівської  області про визнання  недійсним п. 2 рішення виконкому Пісківської сільської ради № 18 від 08 липня 1997 року про внесення змін до рішення сесії Пісківської сільської ради від 04.02.1997 року , про  визнання недійсним  державного акту про право приватної власності на землю від 30.12. 1997 року виданий ОСОБА_7,  та про визнання права власності на земельну ділянку, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до рішення сесії Пісківської сільради  від 04.02. 1997 року їй безкоштовно передано у приватну власність і постійне користування земельну ділянку для обслуговування житлового будинку в розмірі 0,25 га та для ведення підсобного господарства 0,25 га, загальною площею  0,60 га.  З моменту прийняття вказаного рішення та до теперішнього часу володіє та використовує  земельну дялінку за призначенням.  На початку поточного року при визначенні складу спадщини, що залишив по собі її син ОСОБА_7 їй стало відомо, що 08 липня 1997 року виконавчим комітетом Пісківської сільради прийнято незаконне рішення за № 18 яким було внесено зміни до рішення сесії Пісківської сільради від 04.02. 1997 року і зокрема п 2 даного рішення передано у приватну власність їй  земельні ділянки для обслуговування житлового будинку - 0,23 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,13 га. Її сину ОСОБА_7 передано у власність земельні ділянки обслуговування житлового будинку - 0,24 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,08 га.  Рішенням виконкому у неї незаконно  вилучено частину земельної ділянки, що була безкоштовно надана їй у приватну власність рішенням сесії Пісківської сільради. На момент прийняття даного ріщення вона  не відмовлялась від земельної ділянки і будь-яких інших підстав для її вилучення, передбачених чинним законодавством не існувало. За таких обставин оскаржуване рішення прийняте з перевищенням наданої виконкому компетенції, та з порушенням встановленого порядку і способу прийняття таких рішень. Прийняття такого рішення відбулось утаємничено, що позбавило її права на прийняття участі у процесі його вирішення. Про його існування її взагалі не було повідомлено. На підставі оскаржуваного рішення було видано державний акт про право приватної власності на семлю серія ЧН 01469 від 30.12.1997 року виданий Пісківської сільрадою на підставі рішення виконкому від 08.07.1997 року за № 18. на ім'я ОСОБА_7 Вказаний акт є також незаконним та підлягає скасуванню.  Наявність грубих порушень її прав свідчить, що оскаржуване рішення є упередженим та незаконним. Тому просить  визнати п 2 рішення виконкому Пісківської сільради № 18 від 08.07.1997 року про внесення змін до рішення сесії Пісківської сільради від 04.02.1997 року. Визнати недійсним державний акт про право приватної власності на землю, серія ЧН 01469 від 30.12.1997 року виданий Пісківською сільрадою на підставі рішення виконкому від 08.07.1997 року на ім'я ОСОБА_7 Визнати за нею право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку 0,25 га та для ведення підсобного господарства 0,35 га, загальною площею 0,60 га. 

   Ухвалою суду  від  09.01. 2008 року позовні вимоги позивачки ОСОБА_6  об'єднані в одне провадження / а.с. 25-26/

   Ухвалами  суду від 15.01. та 28.01.2008 року  в якості співвідповідачів притягнуто ОСОБА_3, ОСОБА_4 та в якості третьої особи ОСОБА_8 / а.с. 32-33, 50-51/

   В судовому засіданні представник  позивача вимоги підтримав і пояснив, що 04.02.1997 року рішенням сесії Пісківської сільради виділено позивачці  у приватну власність земельну ділянку 0,60 га. Рішенням виконкому №  18 від 08.07.1997 року   внесені зміни до рішення сесії і передано їй у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,36 га , а її сину ОСОБА_7  0,32 га. Згоди на вилучення земельної ділянки позивачка не надавала і взагалі не знала про існування рішення виконкому. Про те, що у неї вилучили земельну ділянку площею 0,24 га вона дізналась в нотаріальній конторі при подачі заяви  в якості спадкоємця після померлого ОСОБА_7  В цей же час позивачка дізналась і про виданий державний акт  про право приватної власності на землю виданий 30.12.1997 року ОСОБА_7, так як межі земельних ділянок не визначались і в її  користуванні перебувала земельна ділянка площею 0,60 га.

   Відповідач  ОСОБА_2- голова Пісківської сільради позовні вимоги визнав і пояснив, що рішенням сесії від 04.02. 1997 року позивачці виділено безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,60.  Рішенням виконкому від 08.07. 1997 року внесено зміни до рішення сесії і виділено у приватну власність  ОСОБА_6 земельні ділянки площею 0,23 га та 0,13 га, а ОСОБА_7  0,24 га та 0,08 га.  Дане рішення виконком  прийняв всупереч чинного законодавство, оскільки надання земельних ділянок у власність це виключна компетенція сесії сільської ради, а не виконкому.  Всю необхідну документацію на приватизацію і на видачу державних актів проводив землевпорядник.  Земельні ділянки, які рішенням виконкому виділені  позивачці та її сину ОСОБА_7 фактично належали  ОСОБА_6

   Відповідач ОСОБА_4  позовні вимоги визнала і пояснила, що рішенням   виконкому  від 08.07.1997 року Пісківської сільради передано у приватну власність ОСОБА_6 земельні ділянки площею 0,36 га,  та її батьку ОСОБА_7 0,32 га, вилучивши у  позивачки 0,24 га та наділивши її ОСОБА_7.  Виконком неправомірно  прийняв дану рішення, так як  законом такі повноваження виконкомам не надавались.  Земельну ділянку в позивачки вилучено на підставі невідомої ОСОБА_9, чим грубо порушено ст.. 26 Земельного Кодексу України. Межі земельних ділянок не встановлювались, про існування даного рішення виконкому та про виданий державний акт на право приватної власності на землю на ОСОБА_7 позивачка дійсно дізналась при  подачі заяви до нотаріальної контори для отримання спадщини після померлого сина  ОСОБА_7

  Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав і пояснив, що  вилучення земельної ділянки у позивачки та надання сину ОСОБА_7 відбувалося з  її згоди, оскільки позивачка ще 09.12. 1997 року визнавала дійсність меж належної їй земельної ділянки площею 0,36 га , а не 0,60 га., і поставила підпис в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки з суміжними землевласниками. Крім цього було добре обізнана стосовно розміру належній їй земельній ділянці, так як  Державні акти про право приватної власності на землю видані  ОСОБА_6 та ОСОБА_7  30.12. 1997 року  і мають різницю тільки на один порядковий номер, в зв”язку з цим  сплинув строк позовної давності . Вважає, що рішення виконкому Пісківської сільради  від 08.07.1997 року № 18 є законним, чинним та винесеним у відповідності наданих виконкому повноважень, що підтверджується рішенням сесії Пісківської сільради від 29.12. 1994 року. І тому відсутні підстави визнавати недісним Державний акт на право приватної власності виданий  ОСОБА_7

    Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 вимоги не визнала і пояснила суду, що вилучення земельної ділянки у позивачки та  приватизація земельних ділянок відбувалась відповідно до  чинного законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_6

   Представник третьої особи Максіміхін В.П.  позовні вимоги визнав і пояснив, що  рішення виконкому Пісківської сільради від 08.07. 1997 року про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_7 в розмірі 0,32 га не відповідає вимогам закону, грубо порушує права позивачки і підлягає  скасуванню. Також підлягає скасуванню і Державний акт про право приватної власності на землю, так як виданий на підставі незаконного рішення виконкому від 08.07. 1997 року.

  В дальнійшому  справа слухалась у відсутності представника, так як про день та  місце слухання справи  повідомлений своєчасно. / а.с. 204/

   Свідок  ОСОБА_10 суду пояснила, що  в 1997 році приватизація земельних ділянок здійснювалась на підставі  записів в погосподарських книгах.  Відносно приватизації земельної ділянки була виявлена усна згода позивачка, на підставі цього  готувалась документація. Відносно того,  чи  підписувала вона акт узгодження меж вона пояснити не може, оскільки  були випадки, коли  акти залишали у осіб, які бажали приватизувати земельну ділянку   і вони  особисто відбирали  підписи у суміжних землекористувачів.  Заяви про видачу Державного акту на  право приватної власності на землю від ОСОБА_6 та ОСОБА_7  відсутні, як відсутні і заяви про надання земельних ділянок у приватну власність. 

   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки,  відповідачів, представника відповідача, третьої особи, свідка ОСОБА_10 суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню. Постановляючи рішення суд виходить з слідуючого. Судом встановлено, що  04 лютого 1997 року  рішенням сесії  Пісківської сільради передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,60 га у т.ч. для особистого підсобного господарства - 0,35 га та для обслуговування житлового будинку - 0,25 га / а.с. 8/  Відповідно до  рішення виконкому Пісківської сільради від 08.07.1997 року  п. 2 внесені зміни до рішення сесії і передано у приватну власність ОСОБА_6 земельні ділянки для обслуговування житлового будинку - 0,23 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,13 га. В свою чергу  ОСОБА_7 передано у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлового будинку - 0,24 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,08 га / а.с. 23/  На підставі даного рішення 30.12. 1997 року виданий Державний акт на право приватної власності на землю / а.с. 29-31/ .

    Відповідно до ст. 9 Земельного Кодексу України до відання сільських, селищних, і міських районного підпорядкування  Рад народних  депутатів  у галузі регулювання земельних відносин  на їх території належить : передача земельних ділянок у власність,  надання  їх у  користування, в  тому  числі на умовах аренди у  порядку, встановленому статтями  17  і 19 цього Кодексу . В даній справі  судом застосовуються норми Земельного Кодексу 1990 року, оскільки  правововідносини   виникли та  існували підчас дії вищезазначеного  Закону. Дана компетенція  сільських рад відносно регулювання земельних відносин передбачена і ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування „від 21.05. 1997 року.         

   Статтею 29 Земельного Кодексу України передбачено, припинення  права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться  за  його заявою на підставі рішення відповідної  Ради народних   депутатів.

   З матеріалів справи вбачається,  вилучення  земельної ділянки у ОСОБА_6 площею 0,25 га проводилось на підставі рішення виконкому від 25.05.1997року № 16, незважаючи на те, що це виключна  компетенція сільської ради, що в судовому засіданні не заперечував відповідач. Рішенням сесії  Пісківської сільради передано повноваження сільської Ради щодо наданнята вилучення земельних ділянок виконавчому комітетові, за винятком тих, що є виключною  компетенцією  сільської Ради. / а.с. 28/  Суд ставить під сумнів добровільність відмовиви ОСОБА_6 від земельної ділянки, аналізуючи  надані суду заяви, видно, що вони  виконані  однією особою. В  судовому  засіданні  представник  позивачки  стверджував, що заяв на вилучення землі позивачка не писала, та не обізнана про їх  існування, так як  на засідання виконкому її  не запрошували. Спростувань відносно даного факту  відповідачами не надано суду.

 Крім цього відповідно до ст. 17 Земельного Кодексу  України земельні ділянки передаються  у власність напідставі заяви громадянинаі матеріалів,що підтверджують її розмір / земельно-кадастрова документація,  дані бюро  технічної інвентаризації,правлінь товариств  і кооперативів тощо /

    Судом достовірно з'ясовано, що відповідної заяви  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до сільської ради не подавали, це підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_10, яка готувала технічну документацію для приватизації земельної ділянки, і яка також підтвердила, що при обмірах земельних ділянок позивачка по справі не була присутня. Крім цього підписи в актах узгодження  та встановлення  меж земельної ділянки відбиралися  особами, які бажали приватизувати землю та отримати правовстановлюючий документ./ а.с. 209 - 221/

   Даною статтею Земельного Кодексу також передбачено,  що і передача у власність громадян земельних ділянок провадиться місцевими Радами народних депутатів після вилучення / викупу/ їх у порядку, встановленому статтями 31 і 32  цього Кодексу.

  Судом достовірно встановлено, що на земельних ділянках виділених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсутні будь-які межові знаки і вони користувалися земельними ділянками спільно, не розділяючи  кожну з  них, це підтвердили сторони в судовому засіданні. Тому твердження представника позивача відносно того, що позивачка не  знала про існування  рішення  виконкому про вилучення у неї земельної ділянки та передачу у приватну власність ОСОБА_7 не викликає у суду сумніву.  Інших доказів  сторонами не надано.

  На підставі  оскаржуваного рішення  виконкому  ОСОБА_7  виданий Державний акт  на  право приватної власності на землю, який підлягає визнанню  недійсним, враховуючи  вищевикладене та необхідно також  визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку площею 0,60 га в АДРЕСА_1.

 Житловий  будинок в АДРЕСА_1 в бюро технічної  інвентаризації  не зареєстрований. / а.с.  224-257 /

  Відповідно до ст. 268  ЦК України  позовна давність не  поширюється на вимогу  власника або іншої особи   про   визнання  незаконним   правового акта  органу державної  влади,органу місцевого самоврядування, яким порушено  його право  власності або  інше  речове  майно.

   Даний  спір пов'язаний з визнанням  недійсним рішення виконкому Пісківської  сільради про передачу земельної ділянки позивачки у власність ОСОБА_7 Крім  цього позивачка дізналась про порушення її прав при подачі заяви до нотаріальної контори, як спадкоємець  після  померлого  сина  ОСОБА_7 / а.с. 92/

  Згідно ст. 88 ЦПК України  стороні,  на  користь  якої ухвалено  рішення, суд присуджує з другої сторони  понесені  нею і документально підтверджені  судові  витрати, оскільки  позовні вимоги задоволені  судом то  стягненню з відповідачів підлягає  судовий збір  та  витрати  на  інформаційно технічне  забезпечення  розгляду справи, сплачені позивачкою при подачі  позову до суду. / а.с. 2,3, 17-19/

   На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 88, 209, 213- 215, 267,268 ЦПК України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 17, 29, 31 Земельного Кодексу України, ст. 25,26  Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні", ст.. 14, 57 Закону України " Про власність", суд,

                                                   В И Р І Ш И В:

  Позовні вимоги ОСОБА_6 до Пісківської сільради Бобровицького району про  визнання недійсним рішення виконкому  Пісківської сільради № 18 від 08 липня 1997 року про внесення змін до рішення сесії Пісківської сільради від 04.02. 1997 року,  про визнання права користування земельною ділянкою, та уточнені позовні вимоги ОСОБА_6 до  Пісківської  сільської ради Бобровицького району, Чернігівської  області про визнання  недійсним п. 2 рішення виконкому Пісківської сільської ради № 18 від 08 липня 1997 року про внесення змін до рішення сесії Пісківської сільської ради від 04.02.1997 року , про  визнання недійсним  державного акту про право приватної власності на землю від 30.12. 1997 року виданий ОСОБА_7,  та про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

   Визнати  недійсним п. 2 рішення виконкому  Пісківської сільської ради Бобровицького району, Чернігівської області  № 18 від 8 липня 1997 року  про внесення змін до рішення сесії Пісківської сільської ради від 04.02.1997 року .

   Визнати недійсним  державний акт на  право приватної власності на землю серія ЧН 01469 від 30.12.1997 року  виданий ОСОБА_7.

   Визнати за ОСОБА_6 право приватної власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства загальною  площею 0,60 га в АДРЕСА_1.

   Стягнути з  територіальної громади в особі Пісківської сільради на користь ОСОБА_6 39/ тридцять дев'ять/  гривень 66 копійок повернення  судового збору та 20 / двадцять/ гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

   Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_6 39/ тридцять дев'ять/  гривень 66 копійок повернення  судового збору та 20 / двадцять/ гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

    Стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 39/ тридцять дев'ять/  гривень 66 копійок повернення  судового збору та 20 / двадцять/ гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо  заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294  ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.                                                                   

     На рішення може бути подана  апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області протягом двадцяти  днів, після  подання  заяви про апеляційне оскарження.  Заява  про апеляційне  оскарження може бути подана протягом  десяти  днів з дня проголошення рішення ,   через Бобровицький районний суд.

                                                 Суддя