ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.11 Справа № 26/226/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Публічного акціонерного товариства „Фірми „Полтавпиво”, м.Полтава
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ
про стягнення 31869 грн. 52 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –представник не прибув;
відповідач –не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №36 від 04.03.2009 в сумі 31869 грн. 52 коп.
Позивач клопотанням №04/1255 від 05.12.2011 просив суд розглянути справу без участі представника, яке судом задовольняється.
Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Між Публічним акціонерним товариством „Фірма „Полтавпиво” (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач) 04.03.2009 був укладений договір поставки №36 з додатковою угодою, за умовами якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти, оплатити пиво в пляшках, КЕГ-тарі, ПЕТ-пляшках (продукція) на умовах, передбачених даним договором та в установлений термін повернути зворотну тару відповідно до цього договору (п.1.1 договору).
Згідно п.2.3 договору підтвердженням факту отримання продукції є підпис представника покупця на товарно-транспортній накладній та інших документах, завірена печаткою, де повинен бути вказаний ідентифікаційний номер покупця.
Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що покупець оплачує поставлену продукцію згідно вільних відпускних цін, діючих на момент відвантаження. Підставою для оплати є товарно-транспортна накладна.
Відповідно до п.3.2 договору вартість тари при доставці є залоговою. Залогова ціна КЕГ-тари встановлюється на рівні 400 грн. 00 коп., без врахування ПДВ, ящик п/е –13 грн. 00 коп. без ПДВ, піддони дерев”яні –30 грн. 00 коп. без ПДВ, пляшка –00 грн. 25 коп. без ПДВ.
Згідно п.3.4 покупець оплачує продукцію в розмірі 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Відвантаження продукції здійснюється по факту надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
В п.5.3 договору сторони домовились, що обмінна КЕГ-тара, ящики, п/е, піддони дерев”яні, скляні пляшки є власністю постачальника і підлягають 100% поверненню, повернення скляної тари здійснюється в розмірі 98% від кількості скляної тари, отриманої з продукцією відповідно до п.5.2 договору. У іншому випадку покупець зобов”язаний у строк, встановлений для повернення тари, оплатити її вартість відповідно до п.6.8 договору.
Відповідно до п.6.8 договору у разі неповернення зворотної тари або повернення її не в повному об’ємі у встановлені в цьому договорі терміни постачальник має право відмовитися від повернення тари в натурі і вимагати сплати вартості тари (з урахуванням ПДВ) за ціною закупки з урахуванням ПДВ (при неповерненні скляних пляшок), по залоговим цінам (при неповерненні КЕГ-тари, ящиків, піддонів) з урахуванням ПДВ.
В додатку №1 до договору від 04.03.2009 сторони узгодили основні принципи кредитної політики для покупця, а саме у зимовий період з 01.10 по 31.03 термін кредиту по продукції складає 20 днів, а по тарі –до 45 днів, в літній сезон з 01.04 по 30.09 термін кредиту по продукції складає 15 днів, по тарі –до 20 днів (п.1.1).
На виконання вказаних умов договору позивач поставив відповідачу продукцію, що підтверджується матеріалами справи (а.с.12-16), яку відповідач оплатив частково, у зв”язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 28449 грн. 52 коп.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
25.10.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією №04/1100 від 24.10.2011, в якій вимагав сплати заборгованості в сумі 28449 грн. 52 коп. без ПДВ, в т.ч. позивач до вказаної суми заборгованості включив вартість неповернутої відповідачем тари відповідно до умов договору поставки пива №36 від 04.03.2009.
Зазначену претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, враховуючи викладені приписи законодавства, умови договору поставки пива №36 від 04.03.2009 та матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію, в т.ч. неповернуту тару, за договором поставки в сумі 31869 грн. 52 коп.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 08.12.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов Публічного акціонерного товариства „Фірми „Полтавпиво” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Фірми „Полтавпиво”, вул.Фрунзе, б.160, м.Полтава, код 05518768 заборгованість в сумі 31869 грн. 52 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 318 грн. 69 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 12.12.2011.
Суддя С.С. Єжова