АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2011р., колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Колотило О.О.
Суддів Станковської Г.А., Підгорної С.П.
за участю прокурора Малик Н.В.
розглянула у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 червня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, білоруска, громадянка України, з середньою освітою, не одружена, раніше судима:
- вироком Ленінського районного суду м. Чернівці від 25.01.1996 року за ст. 101 ч. 3 КК України (в ред. 1960 року) на 6 років позбавлення волі,
- вироком Ленінського районного суду м. Чернівці від 08.10.2001 року за ст.ст. 140 ч. 2, 43 КК України (в ред. 1960 року) на 1 рік 3 місяці позбавлення волі;
- вироком Ленінського районного суду м. Чернівці від 31.07.2003 року за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
- вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.12.2006 року за ст. 395 КК України на 1 місяць арешту;
- вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02.06.2009 року за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 09.02.2010 року за ст.ст. 395, 70 ч. 4 КК України на 1 рік 2 місяці позбавлення волі,-
засуджена за ст. 186 ч. 2 КК України із застосування ст. 69 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі.
Справа №11-420/2011 р. Головуючий у першій інстанції: Кирилюк Л.К. Категорія ст. 186 ч.2 КК України Доповідач: Колотило О.О.
Запобіжний захід засудженій до набрання вироком чинності залишено тримання під вартою, строк відбуття покарання обчислюється з 29.03.2011 року.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнана винною в тому, що 13 березня 2011 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, повторно відкрито викрала належний потерпілій ОСОБА_3 мобільний телефон «ВЕNQ-SIMENS»вартістю 240 гривень, а також інше майно, на загальну суму 283 гривні 26 коп.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, посилаючись на те, що наміру заволодіти телефоном не мала, взяла телефон у потерпілої щоб зателефонувати, а не повернула через виниклу з потерпілою сварку. Також, просить пом’якшити призначене їй покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та обговоривши її доводи, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Вина засудженої у відкритому викраденні чужого майна, повторно, при обставинах наведених у вироку, повністю доведена дослідженими судом доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Так, потерпіла ОСОБА_3 показала суду (а.с. 153 звор.), що 13.03.2011 року приблизно о 19 годині вона зайшла в гості до помешкання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2, де на той час знаходилися ОСОБА_1 та ОСОБА_5, де спільно розпивали спиртні напої.
Через деякий час ОСОБА_1 попросила у неї мобільний телефон щоб зателефонувати і потерпіла передала їй телефон. Однак, ОСОБА_1 не стала дзвонити по телефону, а повідомили їй, що телефон забирає собі у якості компенсації нібито за нанесену образу, після чого почала кричати на потерпілу і виганяти її з квартири. На вимогу потерпілої повернути телефон, ОСОБА_1 відмовилась і продовжила виганяти потерпілу з квартири. Вона засуджену не ображала.
В подальшому потерпіла викликала працівників міліції, які виявили в сумочці ОСОБА_1 телефон належний ОСОБА_3, який був в розібраному стані.
З протоколу огляду місця події (а.с. 10) видно, що 13 березня 2011 року в помешканні будинку АДРЕСА_2 працівниками міліції було вилучено мобільний телефон «ВЕNQ-SIMENS», який знаходився в чорній шкіряній сумці і був в розібраному стані.
З протоколу явки з повинною (а.с. 16) видно, що ОСОБА_1 звернулася до органів міліції з явкою з повинною, у якій зазначила, що 13.03.2011 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, попросила у знайомої на ім»я ОСОБА_3 мобільний телефон щоб зателефонувати, після цього поклала його в свою сумочку, а потерпілу стала виганяти з квартири.
Свідок ОСОБА_6 пояснила суду (а.с. 152 звор.), що 13.03.2011 року ОСОБА_3 повідомила їй про те, що ОСОБА_1 відібрала в неї телефон. Пізніше працівники міліції виявили телефон належний ОСОБА_3 в сумочці ОСОБА_1
З протоколу очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с. 56-58) видно, що ОСОБА_1 підтвердила, що попросила телефон в потерпілої та що потім виганяла її з квартири.
З показів на досудовому слідстві свідка ОСОБА_8 (а.с. 41-42), які суд першої інстанції досліджував в судовому засіданні видно, що 13.03.2011 року працівник міліції запросив її бути понятою під час огляду місця події, а саме в будинку АДРЕСА_2. Під час проведення огляду, в сумочці ОСОБА_1 було виявлено мобільний телефон «ВЕNQ-SIMENS»в розібраному стані.
Досліджені судом докази повністю спростовують доводи апеляції, що засуджена не мала наміру заволодіти телефоном.
Таким чином, суд прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна, вчиненному повторно, тому її дії правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України.
Що стосується міри покарання, то вона обрана засудженій у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням тяжкості скоєного злочину, даних про особу винної і обставин справи, які пом»якшують та обтяжують покарання, зокрема, що вона раніше неодноразово судима, вчинила злочин в стані алкогольного сп»яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання, частково визнала свою вину, позитивно характеризується за місцем проживання, прохання потерпілої суворо її не карати.
Взявши до уваги сукупність обставин, що пом’якшують покарання, суд призначив засудженій покарання із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією ст. 186 ч. 2 КК України, тому колегія суддів беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про її особу, що вона раніше неодноразово судима за вчинення умисних злочинів, в тому числі тяжкого і знову вчинила умисний злочин, що утворює рецидив злочинів і є обставиною, яка обтяжує покарання. не знаходить підстав для пом’якшення призначеного покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
УХВАЛИЛА :
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 червня 2011 року щодо ОСОБА_1 без змін.
Головуючий О.О. Колотило
Судді Г.А. Станковська
С.П. Підгорна