Справа № 163/42/25

Провадження № 3/163/97/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2025 року                                                 місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0511/20500/24 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ПП "КАРТРАСТ+", РНОКПП НОМЕР_1 ,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Інспектор Волинської митниці 29 листопада 2024 року склав протокол № 0511/20500/24 про те, що ОСОБА_1 , який в період з 13.07.2020 перебуває на посаді директора ПП «КАРТРАСТ+», під час митного оформлення товару «транспортні засоби…..» вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 1 355 036,83 гривень шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, які не видавались та не затверджувалися митним органом (митницею Міхоловце) та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в тридцяти п`яти митних деклараціях типу ІМ40ДЕ.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду, зокрема шляхом розміщення судового оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України, стягнути судовий збір.

Дослідження доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України товарів «транспортні засоби….» від компанії «Trading Pride» (Словацька Республіка) в адресу ПП «КАРТРАСТ+» і випуск їх у вільний обіг підтверджується додатними до протоколу 35 митними деклараціями типу ІМ40ДЕ.

На запит Держмитслужи уповноважений митний орган Словацької Респубілки надав відповідь від 22.07.2024 № 36688/2024-2000102/43Не про результати перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1, у якій зазначив, що ці сертифікати не були видані та завірені Митницею Міхаловце для компанії «Trading Pride» , в тому числі, які додані до вище вказаних 35 митних декларацій типу ІМ40ДЕ.

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товарів за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Декларантом в митних деклараціях зазначений ОСОБА_1 , який одночасно у період подання цих декларацій був керівником отримувача товару ПП «КАРТРАСТ+».

Відповідно до доповідної записки управління контролю та адміністрування митних платежів Волинської митниці від 03.09.2024 № 15/15-01/9160, товари зазначені у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 не мають преференційного походження, а різниця митних платежів, які мали б бути сплачені під час митного оформлення за 35 митними деклараціями становить 1 355 036,83 гривень.

Згідно із ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Санкція цієї норми передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, обов`язковим елементом передбаченого ст.485 МК України правопорушення є мета його вчинення - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

У зв`язку із цим, предметом доказування у таких категоріях справ є визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа.

Визначення такого розміру має істотне значення і з огляду на санкцію ст.485 МК України, яка визначена в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно із ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на митні органи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За змістом п.4 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом ст.345 МК України дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі достовірності та повноти нарахування і сплати митних платежів здійснюється шляхом документальної перевірки.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (ч.6 ст.345 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

По справі встановлено, що митне оформлення товарів «транспортні засоби» проведено відповідно до доданих до протоколу 35 митних декларацій типу ІМ40ДЕ, у яких митна вартість товарів визначена за 1 (основним) методом.

Митне оформлення товару за цими деклараціями, у тому числі, визначення митної вартості, нарахування і сплата митних платежів, завершене, їх результати не оспорені у встановленому порядку і не скасовані.

Обставини, які підлягають доказуванню у справі про порушення митних правил, повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами.

З огляду на вище наведені норми МК України, вбачаються підстави для висновку, що належними і допустимими доказами на підтвердження суми недоплачених митних платежів є рішення про коригування митної вартості в порядку ст.55 МК України або результати невиїзної документальної перевірки у формі акта (довідки) в порядку ст.ст.351-354 МК України.

Проте таких доказів матеріали справи не містять і в судове засідання таких не надано.

Приєднані до протоколу доповідна записка начальника УК та АМП від 03.09.2024 №15/15-01/9160 та службова записка начальника УК та АМП від 19.12.2024 №15/15-01/13392 з доданими довідками-розрахунками не відповідають приписам ст.ст.55, 295, 345-354 МК України, тому не відповідають ознакам допустимого доказу, через що їх використання обмежується лише службовими цілями.

Визначення розміру митних платежів у спосіб, відмінний від передбачених вищенаведеними положеннями МК України способів, ні митним, ні іншим законодавством не передбачено.

Зазначене свідчить про неповноту здійсненого митним органом провадження, що є підставою для направлення справи на додаткову перевірку.

Під час додаткової перевірки митниці необхідно визначити митну вартість переміщених товарів відповідно до митного законодавства і на її основі – розмір недоплачених митних платежів, при потребі провести інші процесуальні дії.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

Справу за протоколом про порушення митних правил № 0511/20500/24 щодо ОСОБА_1 за ознаками ст.485 МК України направити Волинській митниці для проведення додаткової перевірки.

Постанова оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області                                                         С.А.Шеремета