Справа № 304/2872/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 року                                                                 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Цмур Р.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про прозрівання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 08.04.2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.04.2025 року.

ОСОБА_1 звернулася до Перечинського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розрівання шлюбу.

18.11.2024 року ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області, цивільну справу №304/2872/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про прозрівання шлюбу, передано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 11 грудня 2024 року  у даній  справі  відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Суд констатує, що справа до розгляду призначалася неодноразово, а саме: 14.01.2025, 30.01.2025, 04.03.2025, 25.03.2025 та 08.04.205.

Проте у жодне із засідань позивач не з`явилася, натомість він неї 14.01.2025, 03.03.2025 та 07.04.2025 надійшли заяви про перенесення розгляду справи.

У судове засідання призначене на 07.04.2025 року позивач, повторно не з`явилася про дату та час розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином. При цьому так само повторно подала заяву про відкладення розгляду справи, однак поважних причин та доказів на підтвердження їх існування суду не надано.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву та заяв не подав.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх у сукупності, суд прийшов до наступного висновку:

Згідно п.3 ч.1  ст. 257ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

З рішень Європейського суду вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Позивач, повторно у судове засідання не з`явилася, натомість в чергове нею подано заяву про відкладення розгляду справи. Суд констатує, що як на поважність причини неможливості прибути у судове засідання вказує на трудову діяльність. Проте доказів на підтвердження наведеному не надає.

Заяв про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, на адресу суду не надходили.

ВС у постанові у справі № 465/6555/16-4ц від 28 жовтня 2021 року, вказав наступне:

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі N 558/9/18 (провадження N 61-13892св20).

Суд констатує, що від позивача, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило.

При цьому суд вважає за необхідне вказати і на те, що позивач необмежений залучати, в ході розгляду справи представника.

Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі, на чому акцентувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явилася в судове засідання та від неї не надходило заяв про розгляд справи у її відсутності.

Суд має розглянути справу у розумні строки. Так, провадження у справі відрито 11.12.2024, розгляд справи постановлено проводити у спрощеному позовному провадженні

Відповідно до вимог ч.1 ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами процесуального закону суд не зобов`язаний самостійно з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо він не проінформував про причини неявки, які судом буде визнано поважними, або від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позов без розгляду.

Також вказані норми процесуального законодавства не містять вказівки і на те, що для визнання неявки в судове засідання повторною попередня неявка повинна бути такою, що відбулася лише з невідомих суду причин, або з причин, що визнані судом неповажними. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такий правовий висновок, міститься у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 740/1734/18, де залишаючи без змін судові рішення про залишення позову без розгляду, Верховний Суд вказав, що суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц.

Отже, виходячи з положень 257 ЦПК України, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Слід зазначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків. Належне повідомлення позивача про судове засідання, повторна неявка його та його представника у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для розгляду справи, його відкладення незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, враховуючи, що належним чином повідомлений позивач (його представник) повторно не з`явився до суду, чим зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.

За наведених вище обставин, суд вважає що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 44, 130, 131,198,200, 210, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про прозрівання шлюбу, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського        

міськрайонного суду                                                                        О.В. Фазикош