ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216
РІШЕННЯ
Іменем України
29.11.2011Справа №5002-25/3194-2011
за позовом - Заступника прокурора міста Євпаторії (вул. Гоголя, 5/8, м. Євпаторія, 97400) в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, (вул. Кечкеметська, 114, м. Сімферополь, 95038)
до відповідачів - 1) Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», (вул. Шота Руставелі, б.39/41, м. Київ, 01023); 2) Дочірнього підприємства «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця», (вул. Фрунзе, 4, м. Євпаторія, 97412); 3) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)
про визнання недійсним договору оренди
Суддя Копилова О.Ю.
представники:
від позивача – не з’явився
від відповідачів - 1) не з’явився; 2) не з’явився; 3) не з’явився
від прокуратури – Куінджи М.О., посвідчення №09006
Обставини справи:
Заступник прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів – Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ; Дочірнього підприємства «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця», м. Євпаторія; фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Сімферопольський район та просить суд визнати недійсним договір оренди № 12-2009/56/0102010/2009-34 від 19.10.2009, укладений між ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1., погоджений 19.10.2009 керівником представництва ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та затверджений 02.11.2009 головою правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», мотивуючи позовні вимоги порушенням чинного законодавства, у зв’язку із нецільовим використанням земельної ділянки.
Відповідачі позовні вимоги не визнали, у відзивах на позов від 16 серпня 2011 року та 08 вересня 2011 року зазначили, що здійснення підприємницької діяльності на спірній території, зокрема організація пунктів громадського харчування, розміщення дитячих атракціонів і т.п., жодним чином не може негативно вплинути на природні лікувальні властивості земель оздоровчого призначення, їх діяльність не призводить до забруднення грунту, повітря, води, не завдає шкоди лісі, інших зелених насаджень, не сприяють розвитку ерозійних процесів не можуть негативно впливати на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курорту Євпаторія.
Також, відповідачі зазначили, що 25 серпня 1999 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №171 від 23 квітня 1999 року «Про оформлення права власності на об’єкт» ДП «Санаторій «Победа» видано свідоцтво на право власності на об’єкт, яким Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради посвідчив те, що об’єкт у цілому на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 розташований в місті Євпаторії, належить ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на праві колективної власності.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 18 серпня 2011 року строк розгляд управи продовжений на 15 днів, в порядку передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
08 вересня 2011 року до суду надійшли письмові пояснення прокуратури, у яких прокуратура зауважила, що під час надання спірної земельної ділянки в оренду грубо порушено земельне законодавство, чим інтересам держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, як органу якій здійснює контроль за виконанням земельного законодавства завдано суттєвої шкоди.
У судовому засіданні, що відбулось 08 вересня 2011 року оголошено перерву, про що сторони сповіщені під підпис у бланку перерви.
Після перерви судове засідання продовжено.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 15 вересня 2011 року провадження по справі №5002-25/3194-2011 зупинено до розгляду за суттю справи №5002-1/3863-2011.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 04 листопада 2011 року, враховуючи тривалий розгляд справи №5002-1/3863-2011, з метою не запобігання затягування судового процесу, суд поновив провадження по справі №5002-25/3194-2011 та призначив справу до розгляду.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання сторони не з’явились, про причини відсутності суд не повідомили, про день розгляду справи були сповіщені належним чином: рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду АР Крим про поновлення провадження по справі №5002-25/3194-2011 від 04 листопада 2011 року, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 зі змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позивач та відповідачі по справі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду господарської справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, суд –
встановив:
Відповідно до акту перевірки вимог земельного законодавства від 16 серпня 2010 року Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, в ході проведеної Сектором Державної земельної інспекції відділу Державного комітету по земельних ресурсах в м.Євпаторії перевірки, був встановлений факт порушення земельного законодавства ДП «Санаторій Перемога» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», у зв'язку із нецільовим використанням земельної ділянки приблизною площею 1,7 га, розташованої, у АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 під розміщення кафе, атракціонів.
19 жовтня 2009 року між ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», в особі головного лікаря Рассудова В.М., (Орендодавець), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди № 12-2009/55/0102010/2009-33, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину плиткового мощення перед спальним корпусом (майно), загальною площею 200,00 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, для розміщення дитячих атракціонів. Вказане майно знаходиться на балансі орендодавця. Вартість його визначена незалежною оцінкою на 31.09.09 і становить 180 800,00 грн. ( п. 1.1 Договору).
Строк дії договору встановлюється з 01 червня 2010 року до 31 серпня 2010 року, з 01 червня 2011 року до 31 серпня 2011 року, та 01 червня 2012 року до 31 серпня 2012 року включно (п. 7.1 Договору).
Договір оренди 19.10.09 погоджено Керівником Представництва ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та 02.11.09 затверджено Головою Правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».
Відповідно до п. 1.4 Положення про оренду майна ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», затвердженого рішенням Наглядової ради ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 03.10.08 № Р 6-9, об'єктами оренди, що належать на праві власності Товариству, можуть виступати: нерухоме майно: окремі інвентарні об'єкти (будівлі, споруди, елементи благоустрою, інженерні мережі), нежитлові приміщення; інше окреме індивідуально визначене майно (станки, транспортні засоби, технологічне та медичне обладнання, інші основні засоби виробництва); нематеріальні активи.
Частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Правочини щодо нерухомості підлягають саме нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, а угоди, які потребують нотаріального посвідчення і державній реєстрації, до їх державної реєстрації, вважаються неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав і обов'язків, оскільки момент вчинення зазначених правочинів прямо пов'язується з їх державною реєстрацією (ст.ст. 210, 640 Цивільного кодексу України).
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Рішенням господарського суду АР Крим від 10 листопада 2011 року у справі №5002-1/3863-2011 позовні вимоги Дочірнього підприємства «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» до відповідача Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця», Євпаторійської міської ради, та за участю Прокуратури АР Крим про визнання права власності на елемент благоустрою – плиткове мощення, розташоване у АДРЕСА_2, загальною площею 5873,74 кв.м., у тому числі право використання плиткового мощення для ведення підприємницької діяльності, а саме: розпорядження шляхом передачі в оренду задоволені в повному обсязі.
Повний текст рішення по справі №5002-1/3863-2011 складений та підписаний 15 листопада 2011 року.
28 листопада 2011 року до Господарського суду АР Крим на рішенням господарського суду АР Крим від 10 листопада 2011 року у справі №5002-1/3863-2011 надійшла апеляційна скарга Прокуратури АР Крим, у зв’язку із чим матеріали зазначеної справи направлені до Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим для розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, на момент прийняття рішення господарським судом АР Крим по справі №5002-25/3194-2011, рішення по справі №5002-1/3863-2011 не набрало законної сили, у зв’язку із чим факти встановлені при розгляді зазначеної справи не мають для вирішення спору по справі №5002-25/3194-2011 преюдиційне значення.
Отже, на момент прийняття рішення господарським судом АР Крим по справі №5002-25/3194-2011, в матеріалах справи відсутні докази того, що частина мощення площею 200,00 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, зареєстровано на праві власності за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», у зв'язку з чим, відповідне право на нього за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» не виникло та підстав для його передачі ДП «Санаторій Перемога» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» в оренду приватному підприємцю не має.
Між тим, 02 жовтня 2008 року рішенням господарського суду АР Крим у справі №2-1/6087.1-2008, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2008 року, визнано недійсним рішення Євпаторійської міської ради від 16.04.2004року №24/21/57 “Про передачу в оренду на 5 (п’ять) років земельної ділянки Дочірньому підприємству “Санаторій “Победа” для дітей з батьками” Закритого акціонерного товариства “Укрпрофоздоровниця”; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 39 404 кв.м. кад.№0110900000:01:004:0035, яка розташована у АДРЕСА_2, укладений між ДП “Санаторій “Победа” для дітей з батьками” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та Євпаторійською міською радою; визнано за ДП “Санаторій “Победа” для дітей з батьками ”ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” право постійного користування земельною ділянкою площею 39 404 кв.м., кад.№0110900000:01:004:0035, яка розташована у АДРЕСА_2 на підставі Державного акта на право постійного користування землею І-КМ №001990, зареєстрованого 07.09.2000року у книзі державних актів про право постійного користування за №149.
Отже, слід зробити висновок, що на момент звернення прокурора до суду з даним позовом, відповідачу – ДП “Санаторій “Победа” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” належить право користування земельною ділянкою площею 39 404 кв.м., кад.№0110900000:01:004:0035, яка розташована у АДРЕСА_2.
З матеріалів справи вбачається, що, фактично, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. у користування передана саме земельна ділянка оздоровчого призначення, для розміщення дитячих атракціонів.
В той же час, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, що передбачено ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі».
Статтею 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарі набувають право оренди на земельну ділянку на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі, що передбачено ст. 6 Закону України «Про оренду землі».
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованого відповідно до закону ( ст. 125, ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України).
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі»).
Однак, договір оренди земельної ділянки не укладався, що позбавляє фізичну особу-підприємця ОСОБА_1. права користування земельною ділянкою площею 200,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Вищий Господарський суд України у своєму Роз’ясненні №02-5/111 від 12.03.99 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними" (далі - Роз’яснення про визнання угод недійсними) роз’яснив, що господарським судам у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними, необхідно враховувати, що угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, спірний договір оренди суперечить Цивільному кодексу України і іншим актам цивільного законодавства, що в силу зазначених приписів свідчить про можливість визнання його недійсним.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в редакції що діяла на момент звернення прокурора з позовом до суду, оплата державного мито та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідачів, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02 грудня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати недійсним договір оренди № 12-2009/56/0102010/2009-34 від 19.10.2009, укладений між ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (вул. Фрунзе, 4, м. Євпаторія, 97412, ідентифікаційний код 13786657, р/р 260092102 в КРД ВАТ РБ «Аваль», МФО 324021) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), погоджений 19.10.2009 керівником представництва ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та затверджений 02.11.2009 головою правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».
3. Стягнути з ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (вул. Фрунзе, 4, м. Євпаторія, 97412, ідентифікаційний код 13786657, р/р 260092102 в КРД ВАТ РБ «Аваль», МФО 324021) на користь Державного бюджету (одержувач – держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 28,3 грн. державного мита.
4. Стягнути з ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (вул. Фрунзе, 4, м. Євпаторія, 97412, ідентифікаційний код 13786657, р/р 260092102 в КРД ВАТ РБ «Аваль», МФО 324021) на користь Державного бюджету (р/р 31214264700002, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 78,7 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», (вул. Шота Руставелі, 39/41, м.Київ, 01023; м. Київ-19, а/с 34, ідентифікаційний код 02583780) на користь Державного бюджету (одержувач – держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 28,3 грн. державного мита.
6. Стягнути з Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», (вул. Шота Руставелі, 39/41, м.Київ, 01023; м. Київ-19, а/с 34, ідентифікаційний код 02583780) на користь Державного бюджету (р/р 31214264700002, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 78,7 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету (одержувач – держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 28,3 грн. державного мита.
8. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету (р/р 31214264700002, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 78,7 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
9. Видати накази після набрання рішення законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.