ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216
РІШЕННЯ
Іменем України
08.12.2011Справа №5002-25/4750-2011
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський автомобільний дім», АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, буд. 27-А, 95000
до відповідача – Кримського республіканського підприємства «Проектно-вишукувальний інститут «Кримпроектреконструкція», АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 1а, 95000
про стягнення 2 642,60 грн.
Суддя Копилова О.Ю.
представники сторін:
від позивача – ОСОБА_1., дов. №10 від 05.01.2011, представник
від відповідача – не з’явився
Обставини справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський автомобільний дім» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача – Кримського республіканського підприємства «Проектно-вишукувальний інститут «Кримпроектреконструкція» та просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 2 642,60 грн., мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків за договором №04 від 04.01.2011.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач у судовому засіданні заявив клопотання про долучення до матеріалів справи деяких документів.
Суд вважає за необхідним задовольнити зазначене клопотання.
Відповідач жодного разу у судове засідання не з’явився, про причини відсутності суд не повідомив, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду АР Крим про відкладення розгляду справи від 22.11.2011, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 зі змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за електронним запитом господарського суду АР Крим від 22 листопада 2011 №11844082 станом на 22 листопада 2011 року місцезнаходження Кримського республіканського підприємства «Проектно-вишукувальний інститут «Кримпроектреконструкція» - АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 1а, 95000, тобто позивач вірно вказав адресу відповідача в позовній заяві.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що Кримське республіканське підприємство «Проектно-вишукувальний інститут «Кримпроектреконструкція» був належним чином повідомлений про час та місце розгляду господарської справи.
Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.
Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –
встановив:
04 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський автомобільний дім» та Кримським республіканським підприємством «Проектно-вишукувальний інститут «Кримпроектреконструкція» укладений договір №04 про технічне сервісне обслуговування та ремонт автомобілів, пунктом 1.1. якого встановлено, що у відповідності з договором, виконавець приймає на себе обов’язки по виконанню технічного сервісного обслуговування ремонту автомобілів замовника протягом усього строку дії договору, а замовник зобов’язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість в порядку та на умовах, встановлених договором.
Пунктом 2.6. договору встановлено, що замовлення вважається виконаним, а строки його виконання узгодженими – після підписання замовником виконаних робіт.
В матеріалах справи є акти виконаних робіт, що підписані обома сторонами, на загальну суму – 2 642,60 грн., а саме: акт виконаних робіт №КД-0000013 від 11 січня 2011 року на суму 2 049,60 грн., акт виконаних робіт №КД-0000224 від 11 березня 2011 року на суму 593,00 грн., (а.с.12-13).
Відповідно до пункту 3.1.8. договору замовник зобов’язується здійснювати передоплату в розмірі 100% вартості передбачуваних робіт.
Однак, позивач посилається на те, що виконані їм роботи залишені не сплаченими відповідачем, що і послужило приводом для звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт сплати заборгованості в сумі 2 642,60 грн.
Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в редакції що діяла на момент звернення позивача з позовом до суду, оплата державного мито та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 12 грудня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Проектно-вишукувальний інститут «Кримпроектреконструкція» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 1а, 95000, ідентифікаційний код 03335296, п/р 26003440441060 у КРФ ПАО «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський автомобільний дім» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, буд. 27-А, 95000, ідентифікаційний код 34636673, п/р 2600212370 у КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324913) заборгованість за договором №04 про технічне сервісне обслуговування та ремонт автомобілів від 04 січня 2011 року в сумі 2 642,60 грн.
3. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Проектно-вишукувальний інститут «Кримпроектреконструкція» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 1а, 95000, ідентифікаційний код 03335296, п/р 26003440441060 у КРФ ПАО «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський автомобільний дім» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, буд. 27-А, 95000, ідентифікаційний код 34636673, п/р 2600212370 у КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324913) 102,00 грн. державного мита.
4. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Проектно-вишукувальний інститут «Кримпроектреконструкція» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 1а, 95000, ідентифікаційний код 03335296, п/р 26003440441060 у КРФ ПАО «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський автомобільний дім» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, буд. 27-А, 95000, ідентифікаційний код 34636673, п/р 2600212370 у КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324913) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.