ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216
РІШЕННЯ
Іменем України
08.12.2011Справа №5002-25/1941-2011
за позовом - Прокурора Чорноморського району, АР Крим, смт. Чорноморське, вул. Кірова,6а, в інтересах держави в особі Чорноморської районної державної адміністрації, смт. Чорноморське, вул. Кірова, 16, 96400
до відповідача – Приватного підприємства «Айдер», Чорноморський район, с. Северне, вул. Гагаріна, 14, 96412
третя особа - відділ Республіканського комітету земельних ресурсів в Чорноморському районі, смт. Чорноморське, вул. Кооперативна, 4а
про зміну умов договору оренди землі
Суддя Копилова О.Ю.
представники сторін:
від позивача – не з’явився
від відповідача - Сейтяг'яєва Г.В., представник, паспорт серії НОМЕР_1
від третьої особи – не з’явився
від прокуратури - Шехірева Н.Ю., посвідчення №11016, посвідчення.
Обставини справи:
Прокурор Чорноморського району в інтересах держави в особі Чорноморської державної адміністрації звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача – Приватного підприємства «Айдер» та просить суд змінити умови договору оренди земельної ділянки (реєстраційний номер № 040801800002 від 27.10.2008) укладеного 27.02.2009 за № 9 між Приватним підприємством «Айдер» та Чорноморською районною державною адміністрацією, викласти його у наступній редакції: «п. 9 Орендна плата вноситься в грошовій формі в розмірі 17697,13 грн. за рік», мотивуючи позовні вимоги допущенням помилки в розрахунку орендної плати та невірним визначенням коефіцієнту.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2011 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів, в порядку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено – відділ Республіканського комітету земельних ресурсів в Чорноморському районі.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 липня 2011 року копії матеріалів справи №5002-25/1941-2011 направлені до Прокуратури АР Крим для проведення перевірки, чи підпадають дії посадових осіб, які складали та затверджували нормативну грошову оцінку земельної ділянки, загальною площею 70,7413 га. (кадастровий номер 0125681100:07:001:0193), що знаходиться за межами населених пунктів на території Далеківської сільської ради Чорноморського району на землях резерву, під ознаки злочинів, що передбачені ст. 364-367 Кримінального кодексу України (розділ XVII, злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг); провадження по справі зупинено.
Враховуючи тривалий час проведення прокуратурою АР Крим перевірки, відповідно до ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 липня 2011 року, з метою усунення затягування судового розгляду справи, суд ухвалою від 26 жовтня 2011 року поновив провадження по справі, справу призначив до розгляду.
24 листопада 2011 року відповідач та прокурор представили суду клопотання, у якому зазначили, що вони усвідомлюють, що максимальний строк розгляду справи згідно статті 69 Господарського процесуального кодексу України складає 2 місяці 15 днів без можливості його продовження, та просять суд під час розгляду справи, у зв'язку з її складністю та необхідністю витребування доказів, вийти за межи вказаного строку з метою забезпечення повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, що мають значення для розгляду справи та недопущення формального розгляду справи за наявними у неї матеріалами виключно з метою дотримання строку розгляду справи встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач та третя особа у судове засідання не з’явились, про причини відсутності суд не повідомили, про день розгляду справи були сповіщені належним чином: рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим про відкладення розгляду справи від 24.11.11, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов, що надійшов до суду 07 червня 2011 року, письмових поясненнях від 06 липня 2011 року та 25 липня 2011 року, зазначив, що податок на землю, за земельну ділянку, що орендується, складає 698,38 грн., оскільки ставки земельного податку сільгосппризначення встановлюються у процентах від їх грошової оцінки: для пашні та пасовищ 0,1%, для багаторічних насаджень 0,03 %. Таким чином, розрахунок податку за земельну ділянку що орендується, з урахуванням грошової оцінки земельної ділянки, складає 698375,00 х 0,1% = 698,38 грн.
Також, відповідач зазначив, що ним виконуються в повній мірі умови договору оренди землі, заборгованість з орендної плати відсутня, у зв’язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Прокуратура, у судовому засіданні повідомила суд про те, що копії матеріалів господарської справи №2-25/1941-2011 щодо порушення законодавства посадовими особами Чорноморської районної державної адміністрації при встановленні розміру орендної плати на земельну ділянку надану Приватному підприємству «Айдер» направлено до Сакської міжрайонної прокуратури для долучення до матеріалів кримінальної справи стосовно посадових осіб Чорноморської районної державної адміністрації.
Оскільки матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача та висновок прокурора, суд –
встановив:
Чорноморською районною державною адміністрацією 27 лютого 2008 року з Приватним підприємством «Айдер» укладено договір оренди землі №9, який зареєстровано в Чорноморському відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадасту» при Дежкомземі України про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27 жовтня 2008 року зроблено запис під № 040801800002.
Відповідно до п 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки виконана від 18 вересня 2007 року розроблена ПФ «Земля» та складає 698375,00 грн.
Відповідно до п. п. 9, 10 договору, орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 1087,97 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з обліком нарахуванням індексації.
Відповідно до п. 15 договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництву.
Розпорядженням голови райдержадміністрації від 24 вересня 2007 року
787-р «Про встановлення розміру процентного співвідношення до ставки
земельного податку при проведенні розрахунку орендної плати за землю»,
встановлено, що при розрахунку орендної плати за земельні ділянки для
сільськогосподарського використання встановлюється коефіцієнти 2% к
нормативної грошової оцінки земельної ділянки, (а.с.25-26).
Однак, згідно розрахунку орендної плати за земельну ділянку, проведеного Чорноморським районним відділом земельних ресурсів, який є невід’ємною частиною договору, к нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлено коефіцієнт 1,5 %, та при розрахунку допущена арифметична помилка.
Так, відповідно до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Чорноморської районної державної адміністрації за період з 01 січня 2007 року по 01 червня 2010 року №42-21/23 від 07 липня 2010 року Сектору в Чорноморському районі західного об’єднання контрольно-ревізійного відділу, при розрахунку орендної плати позивачем застосовано коефіцієнт 1.5 % к розміру грошової оцінки та її розмір складає 1087,97 грн. на рік. Однак, шляхом перевірки розрахунку орендної плати встановлено, що 1,5% складає 10879,66 грн. (725311,00 х 1,5%), (а.с. 98-99).
Отже, в результаті допущення Чорноморською районною державною адміністрацією помилки при розрахунку орендної плати бюджет Далеківської сільської ради Чорноморського району АР Крим недоотримав 9 791,69 грн. за кожен рік оренди, без урахування індексації.
Також, в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Чорноморської районної державної адміністрації за період з 01 січня 2007 року по 01 червня 2010 року №42-21/23 від 07 липня 2010 року Сектору в Чорноморському районі західного об’єднання контрольно-ревізійного відділу, зазначено, що коефіцієнт 1,5 % к розміру грошової оцінки землі застосовано з порушенням вимог розпорядження голови Чорноморської районної державної адміністрації віл 24 вересня 2007 року№787-р, яким встановлена необхідність застосування коефіцієнту 2% к розміру грошової оцінки.
Внаслідок встановлення заниженого коефіцієнту (1,5% замість 2%) та допущення помилки при розрахунку орендної плати в ході ревізії встановлено, що за договором №9 від 27 лютого 2008 року за період з 01 березня 2008 року по 01 червня 2010 року недотримане фінансових ресурсів у сумі 40 316,44 грн., у тому числі за 2008 рік – 16 087,39 грн., за 2009 рік – 17102,83 грн., січень-червень 2010 року – 7126,22 грн.
З акту ревізії фінансово-господарської діяльності Чорноморської районної державної адміністрації №42-21/23 вбачається, що заниження Чорноморською районною державною адміністрацією процентного співвідношення нормативної грошової оцінки мало не одиничний випадок.
Матеріали справи свідчать про те, що у відношенні посадових осіб Чорноморської районної державної адміністрації вже порушено криміналу справу та виявлені під час розгляду даної справи порушення позивача, відносно заниження процентного співвідношення нормативної грошової оцінки, також увійдуть до кримінальної справи, (лист Прокурора Чорноморського району, радника юстиції, вих. №4840 від 25.11.2011, а.с. 146).
Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією підписання додаткової угоди до договору та в добровільному порядку розглянути питання відшкодування недоотриманої суми коштів у розмірі 40 316,44 грн. до бюджету Далеківської сільської ради Чорноморського району АР Крим, (лист від 03.09.2010 вих. №02-14/911 та лист від 22.04.2011 вих. №02-14/453).
У позовній заяві прокурор посилається на те, що Приватне підприємство «Айдер» Чорноморській районній державній адміністрації не надало інформації щодо можливої згоди на підписання додаткової угоди до договору та відшкодування грошових коштів на суму 40 316,44 грн., що і послужило приводом для звернення прокурора з позовом до суду.
Таким чином, прокурор просить суд змінити умови договору оренди земельної ділянки (реєстраційний номер № 040801800002 від 27.10.2008) укладеного 27.02.2009 за № 9 між Приватним підприємством «Айдер» та Чорноморською районною державною адміністрацією, викласти його у наступній редакції: «п. 9 Орендна плата вноситься в грошовій формі в розмірі 17697,13 грн. за рік».
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частино 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Пунктом 1 ст. 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Статтею 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земель сільськогосподарського призначення не може бути меншою розміру земельного податку.
Відповідно до п. 13 договору, розмір орендної плати переглядається відповідно до змін, що вносяться, в законодавство України і у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміна коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вині орендаря, що підтверджується документами; у інших випадках, передбачених законом.
З матеріалів справи вбачається, що після підписання сторонами договору оренди ніяких змін, які би привели до підвищення суми орендної плати за договором оренди земельної ділянки не відбулось. На момент укладання між сторонами договору оренди вже був встановлений коефіцієнти 2% за земельні ділянки для сільськогосподарського використання.
Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Пунктом 33 договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди, щодо зміни умов договору, спір розв’язується в судовому порядку.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Таким чином, в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України, істотні зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, повинні настати після укладання договору сторонами, тоді коли розпорядження голови райдержадміністрації №787-р «Про встановлення розміру процентного співвідношення до ставки
земельного податку при проведенні розрахунку орендної плати за землю» датоване 24 вересня 2007 року, а договір оренди земельної ділянки 27 лютого 2008 року.
Отже, рішення про застосування 2% співвідношення до ставки
земельного податку при проведенні розрахунку орендної плати за земельні ділянки для сільськогосподарського використання було прийнято за 5 місяців до укладання між сторонами договору №9.
Таки чином, суд не може прийняти до уваги як доказ мотивування «арифметична помилка», оскільки суду наданий розрахунок орендної плати за земельну ділянку площею 70,7413 га від 18 лютого 2008 року №680, з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка усієї земельної ділянки складає 725311,00 грн., прийнятий для розрахунку розміру орендної плати відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки – 1,5, розмір земельного податку за 1 рік складає 725,31 грн., розмір орендної плати за 1 рік складає 1087,97 грн., (а.с. 61).
Крім того, суд звертає увагу на те, що діючим законодавством України не передбачена можливість зміни умов договору оренди, з підстав допущення при його укладанні «арифметичної помилки».
Відповідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, суд підкреслює, що у розумінні ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, прокурором та позивачем під час розгляду даної справи не було надано суду належних доказів що привили би до задоволення позову.
Отже, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 12 грудня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
В задоволені позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.