ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216
РІШЕННЯ
Іменем України
06.12.2011Справа №5002-25/4073-2011
за позовом - Публічного акціонерного товариства «Крименерго», АР Крим,
м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000
до відповідача - Ніжньогірського районного відділу ГУ МВС України в АР Крим, АР Крим,
м. Нижньогірськ, вул. 50 років Жовтня, 55, 97100
третя особа – Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, вул. Б. Хмельницького, 4, м.Сімферополь, 95000
про стягнення 62 190,86 грн.
Суддя Копилова О.Ю.
представники:
від позивача – ОСОБА_1., дов. №322-Д від 22.04.2011, нач.відділу
від відповідача – ОСОБА_2., дов. б/н капітан міліції, помічник відділу з ресурсного забезпечення; ОСОБА_3., дов. б/н, спец. фінансового сектору
від третьої особи – ОСОБА_4., дов. №3210/Дз від 06.06.2011, гол.фах. відділу юр. забезпечення
Обставини справи:
Позивач - Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернувся до
господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Ніжньогірського районного відділу ГУ МВС України в Автономної Республіки Крим та просить суд стягнути з відповідача 62 190,86 грн., у тому числі: заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 56 940,48 грн., інфляційні втрати за активну електричну енергію в сумі 1 017,23 грн., 3% річних за активну електричну енергію в розмірі 727,41 грн., пеню - 3 505,74 грн., позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних обов’язків та Правил користування електричною енергією.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2011 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів в порядку передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов від 17 листопада 2011 року (вих. №64/12993 від 16.11.11.) зазначив, що Ніжньогірський районний відділ ГУ МВС України в АР Крим неодноразово звертався до Публічного акціонерного товариства «Крименерго» з проханням відстрочити виконання приписів та не нараховувати вартість оплати електроенергії, що споживається.
Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до акту про об’єми споживання електричної енергії з 06.02.2011 по 06.05.2011 по показникам прибору обліку споживання електричної енергії склало 13992 квт.ч., однак відповідно отриманого акту звірки взаєморозрахунків показники спожитої електроенергії завищені на 53334 квт.ч., у зв’язку із чим, відповідач зазначає, що заборгованість необґрунтовано збільшилась на суму 50680,42 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено - Головне управління МВС України в АР Крим.
17 листопада 2011 року господарським судом Автономної Республіки Крим на адресу Прокуратури Автономної Республіки Крим було направлено повідомлення про розгляд господарським судом Автономної Республіки Крим справи № 5002-25/4073-2011 та можливість Прокуратури Автономної Республіки Крим, в порядку ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, за необхідністю вступити у справу.
У судовому засіданні, що відбулось 01 грудня 2011 року оголошено перерву до 06 грудня 2011 року, про що сторони були сповіщені під підпис у бланку перерви.
Після перерви судове засідання продовжено.
Позивач у судовому засіданні представив суду заперечення на відзив відповідача у яких зазначив, що 18 січня 2011 року у присутності представника відповідача ПАТ «Крименерго» проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією, Правил пристрою електрообладнання, Правил технічної експлуатації, за результатами якої складений акт №000164 про технічну перевірку яким зафіксовано, що схема обліку електроенергії працює вірно, але не відповідає вимогам нормативних документів, у той же день у присутності представника відповідача складений акт вимогу, в якому зазначені усі недоліки які відповідачу необхідно усунути в встановлений строк до 18.02.11. Оскільки при проведенні перевірки не були встановлені порушення Правил користування електричною енергією відповідачем, відповідно підстав для складання акту порушення Правил користування електричною енергією у позивача відсутні.
Відповідач у судовому засіданні представив суду заяву про часткове визнання позовних вимог, відповідно до якої відповідач визнає суму боргу перед Публічним акціонерним товариством «Крименерго» в сумі, що визначена відповідачем за результатами складання акту звірки між сторонами станом на 26 серпня 2011 року в сумі 6260,06 грн.
Третя особа позовні вимоги не підтримала, у письмових поясненнях, що надійшли до суду 06 грудня 2011 року, зазначила, що позивачем були порушені вимоги Правил користування електричною енергією, а саме: не був складений акт розпломбування, акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та позивачем не представлені докази розгляду комісією ПАТ «Крименерго» порушень відповідача, за результатами якого приймається рішення, що оформлюється протоколом.
Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд –
встановив:
16 квітня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та Ніжньогірським районним відділом Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим укладений договір про постачання електроенергії №201.
Пунктом 2 договору №201 сторони домовились, що на час виконання умов договору, а також прийняття рішення по всіх питань, які не обумовлені договором, сторони зобов’язуються корегуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).
У відповідності з вимогами та положення Закону України «Про акціонерні товариства» «514-VI від 17.09.2008 Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Крименерго».
Третя особа у письмових поясненнях зазначила, що відповідно до додатку №1 до договору № 201 розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється одним платежем по фактичним показникам засобів обліку.
Позивач в запереченнях на відзив на позов зазначив, що 18 січня 2011 року у присутності представника відповідача гр. ОСОБА_2. ПАТ «Крименерго» проведена перевірка дотримання ПКЕЕ, Правил пристрою електрообладнання, Правил технічної експлуатації, за результатами якої складений акт №000164.
З акту збереження пломб №000164 від 18 січня 2011 року вбачається, що робота схеми обліку на момент проведення перевірки працює вірно, але не відповідає вимогам нормативних документів, видана вимога (на реконструкцію схеми обліку), (а.с. 96).
Відповідно до акту-вимоги, відповідачу наданий строк до 18 лютого 2011 року та повідомлено про те, що схема обліку розпломбована та виведена в реконструкцію, за період без облікового користування електричної енергії розрахунок буде проводитись в порядку передбаченому п.6.39. ПКЕЕ, (а.с. 95).
Пунктом 6.39 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.
Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Згідно із п.7.1. договору, у разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів відносно встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не враховуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом згідно «Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушень споживачем-юридичною особою Правил користування електричною енергією», що затверджена відповідною постановою НКРЕ України.
Відповідно до пункту 1.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі методика) методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28.
Пунктом 2.1. методики встановлено, що методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:
Відповідно до пункту 2.2. методики, обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.
Так, пунктом 6.41. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Однак, у відповідача була відсутня можливість оскарження рішення комісії в судовому порядку, оскільки позивачем був порушений порядок оформлення порушення споживача та не складений акт порушень, не проведене засідання з розгляду акту про порушення.
Позивач в позовній заяві посилається на те, що електрична енергія відповідачем споживалася, але оплачувалась не в повному обсязі, у зв’язку із чим за період з 10 січня 2011 року по 08 серпня 2011 року склалась заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 56 940,48 грн., розрахунок якої був проведений у відповідності з пунктом 6.39 ПКЕЕ.
Однак суд вважає, що дії позивача, щодо нарахування відповідачеві, у відповідності з пунктом 6.39 ПКЕЕ, суми заборгованості, неправомірними, оскільки позивачем не був дотриманий порядок оформлення порушення споживача, що передбачений Правилами користування електричною енергією та не складений акт порушення ПКЕЕ, який повинен бути розглянутий комісією, та за результатами розгляду якого повинно бути прийняте рішення, що оформлене протоколом та на підставі якого здійснюється перерахунок спожитої електроенергії згідно «Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушень споживачем-юридичною особою Правил користування електричною енергією», що затверджена відповідною постановою НКРЕ України.
Але, матеріали справи свідчать про наявність з боку відповідача заборгованості за спожиту електричну енергією.
Як вже було зазначене, відповідач, заявою від 06 грудня 2011 року, визнав суму заборгованості перед Приватним акціонерним товариством «Крименерго» в сумі 6260,06 грн.
Таким чином, суд вважає що стягненню з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим підлягає сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 6260,06 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 6260,06 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або
законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від
зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди
(стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення,
в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)
певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або
утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його
обов'язку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за активну електричну енергію в сумі 1 017,23 грн., 3% річних за активну електричну енергію в розмірі 727,41 грн., пеню - 3 505,74 грн.
Пунктом 8 додатку №4.2. до договору №201 встановлено, що на випадок несвоєчасної оплати обумовлених порядком розрахунків, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, включаючи день фактичної оплати: пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що діяла в період, за який нараховуються нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому, сума боргу за спожиту електричну енергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Відповідно до частин 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, судом визнана к стягненню з відповідача заборгованість в сумі 6260,06 грн., сума пені, 3% річних та інфляційних витрат, також, підлягає перерахунку.
Так, відповідно до розрахунку зробленого судом, сума пені за період з 25 березня 2011 року по 16 вересня 2011 року складає 467,88 грн., сума 3 % річних складає 125,03грн., сума інфляційних втрат - 219,10 грн.
Таким чином, суд вважає, що задоволенню підлягає сума пені в розмірі 467,88 грн., сума 3 % річних в розмірі 125,03грн., сума інфляційних втрат - 219,10 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від
відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в редакції що діяла на момент звернення позивача з позовом до суду, оплата державного мито та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09 грудня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського Кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Ніжньогірського районного відділу ГУ МВС України в АР Крим (АР Крим, м. Нижньогірськ, вул. 50 років Жовтня, 55, 97100, ідентифікаційний код 08673780, р/р 35218008000249 в УГК в АВРК м. Сімферополя, МФО 824026) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000, ідентифікаційний код 00131400, р/р 2603230051142 філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805) заборгованість у сумі 7072,07 грн., у тому числі: заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 6260,06 грн., сума пені - 467,88 грн., сума 3 % річних - 125,03грн., сума інфляційних втрат - 219,10 грн.
3. Стягнути з Ніжньогірського районного відділу ГУ МВС України в АР Крим (АР Крим, м. Нижньогірськ, вул. 50 років Жовтня, 55, 97100, ідентифікаційний код 08673780, р/р 35218008000249 в УГК в АВРК м. Сімферополя, МФО 824026) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000, ідентифікаційний код 00131400, р/р 2603230051142 філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805) 70,72 грн. державного мита.
4. Стягнути з Ніжньогірського районного відділу ГУ МВС України в АР Крим (АР Крим, м. Нижньогірськ, вул. 50 років Жовтня, 55, 97100, ідентифікаційний код 08673780, р/р 35218008000249 в УГК в АВРК м. Сімферополя, МФО 824026) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000, ідентифікаційний код 00131400, р/р 2603230051142 філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805) 26,84 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Ніжньогірського районного відділу ГУ МВС України в АР Крим (АР Крим, м. Нижньогірськ, вул. 50 років Жовтня, 55, 97100, ідентифікаційний код 08673780, р/р 35218008000249 в УГК в АВРК м.Сімферополя, МФО 824026) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000, ідентифікаційний код 00131400, р/р 2603230051142 філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805) 55 118,79 грн. відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.