Справа №2-714/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 липня 2007 року Суворовський районний міста Одеси в складі:

головуючого судді                     Катаєвої Е.В.

при секретарі                             Юзефович Ю.А.

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в  місті   Одесі  цивільну  справу за позовом військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини А1840 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,  заподіяних державі,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся військовий прокурор Одеського гарнізону,  який просить стягнути з відповідача на користь держави в особі військової частини А1840 шкоду в розмірі 287242, 91 грн. Позивач у своєму позові зазначив,  що відповідач будучи військовою посадовою особою - техніком відділу зберігання (запасу центру та спеціальної техніки) військової частини А1297 ( на даний час правонаступником є військова частина А1840) та водночас з цим виконуючи покладені на нього обов'язки начальника складу цього ж відділу зберігання в/ч А1297 (А 1840),  в порушення вимог  СТ.  СТ. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України,  п.п. 3.240 - 3.2.42 „Положення про військове (корабельне) господарство ЗС України",  затвердженого наказом МО України №300 від 16.07.1997 року,   ст.  ст.  105-110 „Керівництва з обліку озброєння,  техніки,  майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах СРСР" (частина 2),  введеного в дію наказом МО №260 від 1979 року,   ст.  164 „Положення про арсенали,  бази та склади авіації Збройних Сил СРСР",  введеного в дію наказом Головнокомандуючого ВПС від 29.10.1984 року №232,   ст.  ст.  115, 133-141, 142-167, 181, 193, 208, 210 „Керівництва зі зберігання авіаційного майна на складах,  базах та у військових частинах авіації Збройних Сил СРСР",  введеного в дію наказом Головнокомандуючого ВПС від 1983 року №143,  в період з серпня 2000 року по вересень 2004 року недбало ставився до служби,  в результаті чого в зазначений період часу у в/ч А1297 утворилась нестача військового майна - комплектуючих ввіреної йому спеціальної техніки на загальну суму 143052, 61 грн.,  чим державі в особі в/ч А1297 була спричинена шкода,  яка з урахуванням кратності склала 287242, 91 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на кримінальну справу,  яка була порушена відносно ОСОБА_13а ознаками злочину,  передбаченого частиною 2 статті 425 КК України,  та яка була постановою військового суду від 13.12.2005 року припинена на підставі  ст.  1 „б", 6 Закону України „Про амністію",  статті 6 п. 4 КПК України.

У судовому засіданні представник військової прокуратури вимоги підтримав,  посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та зазначив,  що вина відповідача підтверджена матеріалами кримінальної справи.

Представник в/ч 1840 також: вимоги підтримав,  посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив,  що він дійсно проходив службу в в/ч А1297 з 12.04.2000 року на посаді техніка відділу зберігання і був матеріально відповідальним за техніку,  яку приймав. Але в матеріалах кримінальної справи,  у тому числі в акті ревізії від 27.07.2005 року,  яка покладена в основу пред'явленого йому обвинувачення,  ревізор при перевірці комплектності користувався формулярами виробів зі стандартною комплектацією,  між тим значна частина техніки поступала в в/ч в кінці 80-х спочатку 90-х p.p. XX століття не укомплектованою,  що підтверджується актами прийому №4/61, 4/60, 4/55, 4/228,  4/229 та ін.,  крім того,  частина майна із складу виробів була вилучена на підставі актів,  що вказувалося в формулярі виробів,  и тому потрібно було враховувати реальну фактичну комплектацію кожного виробу. Частина майна,  яка вказана в акті ревізії,  не була фактично прийнята ним під

матеріальну відповідальність. Крім того,  ревізором не враховані ті обставини,  які • фактично підтверджуються матеріалами кримінальної справи,  що восені 2000 року,  та двічі у 2004 році з техніки були здійснені крадіжки,  про що він доповідав рапортами,  але в порушення посадових інструкцій службове розслідування не проводилося зовсім або не було завершено,  рішення по нестачам у результаті крадіжок не приймалося. Інвентаризації проводилися тільки по документам,  фактична наявність комплектації не провірялася,  тому факти нестач,  які причинені крадіжками в документах не відображені. Техніка,  яка відправлялася у другі частини,  приймалася у односторонньому порядку,  питання по нестачам,  причинам їх виникнення ніхто не хотів приймати. В в/ч А0167 в м.  Кіровське ( Крим),  з відправленої техніки лише за 4 одиниці був матеріально відповідальним він,  за іншу техніку він не відповідав та її не відправляв. 31.08.2004 року він був звільнений з частини А1297 у зв'язку з її ліквідацією,  техніку як матеріально-відповідальна особа він нікому не здавав. Потім наказом по в/ч А1840 за ним знов закріплено техніку,  яка знаходилася на території в/ч А1297,  хоча посада у нього була друга. Оскільки питання по нестачам у зв'язку з крадіжками не вирішувалися та йому почали постійно погрожувати передачею матеріалів по нестачам в прокуратуру,  він звернувся в СБУ 5АВК . Він знає,  що у сейфі командира частини знайшли лише один рапорт по крадіжки з не прийнятим рішенням по службовому розслідуванню,  хоча пройшло 5 місяців з дня крадіжки. В акті ревізії вказано і він з цим погоджується,  що нестача майна ( але по вищеназваним причинам в значно меншому обсязі) виникла не тільки з його вини,  а і з вини інших посадових осіб,  якими порушені вимоги керівних документів,  тому він вимоги позову визнає частково у розмірі одного місячного грошового забезпечення.

Вислухавши пояснення сторін,  допитав свідків ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,  дослідивши та проаналізував надані докази,  суд встановив,  що наказом командира в/ч А1297 №49 від 12.04.2000 року ОСОБА_4 старший прапорщик ОСОБА_1,  призначений командиром в/ч А3842 від 06.03.2000 року №05 - ПМ на посаду техніка відділу зберігання (запасу центру та спеціальної техніки),  вважався таким,  що прийняв справи та посаду й приступив до виконання обов'язків по посаді. 15.05.2001 року командир в/ч А1297 ОСОБА_4  уклав з ОСОБА_1  договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Наказом командира в/ч А1297 №256 від 25.11.2003 року з метою якісного збереження матеріальних засобів були закріплені за особовим складом сховища,  відкриті майданчики та матеріальні засоби,  які знаходяться в них,  а саме за  ст.  прапорщиком ОСОБА_1 - сх.№105,  техніка метео,  ПЗВР,  зв'язку,  за прапорщиком ОСОБА_5 - техніка метео,  ПЗВР,  зв'язку.

31.08.2004 року наказом командира в/ч А1297 №164 від 31.08.2004 року ОСОБА_4 з метою своєчасного завершення розформування в/ч А1297 старшого прапорщика ОСОБА_1,  відряджено в розпорядження командира в/ч А1840,  та вказано,  що вважати його таким,  що справи здав і вибув до нового місця служби м.  Кіровоград та з 31.08.2004 року виключено із списків особового складу частини,  всіх видів забезпечення.

Наказом командира в/ч А1840 №220 від 01.09.2004 року ОСОБА_6 (м. Кіровоград)  ст.  прапорщика ОСОБА_1,  що знаходиться в розпорядженні командира військової частини А1840 м.  Кіровоград,  призначено матеріально -відповідальним за майно,  яке було закріплене за ним та знаходиться на відповідальному зберіганні у в/чА1297м. Одеса.

Наказом командира в/ч А1840 №322 від 30.12.2004 року ОСОБА_6 (м. Кіровоград)  ст.  прапорщика ОСОБА_1,  тимчасово виконуючий вакантну посаду заступника командира автомобільного взводу автоцистерн,  вважати відбувшим у м.  Одеса,  для формування філії військової частини А1840 та подальшого проходження військової служби. Наказом командира в/ч А1840 (П) №30 від 30.12.2004 року ОСОБА_7  (м.  Одеса) тимчасово виконуючий вакантну посаду заступника командира автомобільного взводу автоцистерн ОСОБА_1прикомандировании до відділення зберігання техніки і майна.

Відповідно до акту ревізії №92 від 27.07.2005 року військової частини А1840 „П" (А 1297) з питань збереження авіаційного майна,  яка проведена  ст.  інспектором-ревізором КРУ Повітряних Сил Збройних Сил України підполковником ОСОБА_8,  нестача у військовій частині А1840 „П" на час проведення ревізії складалася з нестачі комплектуючих спецтехніки,  що знаходяться на зберіганні у

військовій частині А1840 „П" на суму 129389, 69 грн.,  з урахуванням кратності збиток складає 271969, 88 грн.; нестачі комплектуючих спецтехніки,  яка відправлена до в/ч АО 167 м.  Кіровське на суму 8451, 98 грн.,  збиток з урахуванням кратності складає 10062, 09 грн.; нестачі комплектуючих спецтехніки,  яка відправлена до в/чА1840 м.  Кіровоград на суму 5210, 94 грн.,  збиток складає 5210, 94 грн. Відповідно до висновків акту ревізії вказана нестача комплектуючих встановлена на спецтехніки,  що знаходилася на матеріально-відповідальному зберіганні у  ст.  прапорщика ОСОБА_1

Як убачається ревізія проведена у в/ч А1840 „ГГ та акт складений 27.07.2005 року.

Судом встановлено,  що відповідно до директиви Міністра оборони України від 18.11.2003 року військова частина А1297 підлягала ліквідації 30.12.2004 року. Була створена ліквідаційна комісія,  головою якою був призначений заступник командира в/ч А3842 полковник ОСОБА_9

Відповідно до п.п. 8.2,  , 8.2.2 - 8.2.4, 8.2.14 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України,  затвердженого наказом МО України №300 від 16.07.1997 року відповідальним за розформування військової частини і ліквідацію військового господарства є командир частини. Для ліквідації військового господарства призначається ліквідаційна комісія,  обов'язки якої зазначені в названому Положенні,  у тому числі вона зобов'язана перевірити дійсну наявність і якісний стан матеріальних засобів у військовій частині; скласти відомість наявності і якісного стану матеріальних засобів,  що дійсно є у наявності по кожній службі окремо та вивести нестачі і надлишки. Ліквідаційна комісія,  по закінченні розформування військової частини (з'єднання),  складає за встановленою формою ліквідаційний акт. У ліквідаційному акті окремими розділами зазначається: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад (солдати,  матроси,  сержанти,  старшини,  прапорщики,  мічмани,  офіцери,  працівники); куди,  в якій кількості та в якому стані передані озброєння,  бойова техніка,  майно та інші матеріальні засоби,  а також казармено-житловий фонд,  комунальні споруди,  земельні ділянки,  квартирне майно і обладнання,  секретне діловодство,  документи обліку. До акта додаються довідки управлінь (відділів) військового округу по кожній службі,  а також окремі акти на передані або знищені встановленим порядком майно і документи.

Актом перевірки №7/88 від 27.12.2004 року військової частини А 1297 з окремих питань проведеної старшим інспектором-ревізором військової частини А 3842 в період з 20 по 22.12.2004 року встановлено,  що ліквідаційною комісією,  головою якою був призначений заступник командира в/ч А3842 полковник ОСОБА_9,  не виконані вимоги п.8.2.3, 8.2.4 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України,  затвердженого наказом МО України №300 від 16.07.1997 року,  а саме,  не перевірена комісією по ліквідації дійсна наявність і якісний стан матеріальних засобів у військовій частині,  не складені відомості наявності матеріальних засобів та не встановлені обсяги нестач та надлишків (кримінальна справа т. 1 а.с. 84-85).

Таким чином,  судом достовірно встановлено,  що в/ч А1297 підлягала ліквідації 30.12.2004 року,  але на вказаний час порядок її ліквідації,  встановлений Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України,  затвердженого наказом МО України №300 від 16.07.1997року,  був порушений,  ліквідаційною комісією дійсна наявність і якісний стан матеріальних засобів у військовій частині А 1297,  яка підлягала ліквідації не встановлені.

Між тим,  на початку 2005 року  ст.  інспектором-ревізором КРУ ПСЗС України проведена перевірка діяльності 9-го відділу зберігання запасу центру та спеціальної техніки в/ч А 1297 (фактично ліквідованої) та в/ч А 1840ТГ за період з квітня 2000 року по 9 березня 2005 року (кримінальна справа т.З а.с. 3-25). Акт вказаної ревізії від 27.07.2005 року як було зазначене вище і є підставою для вимог позивача. В акті вказано,  що всі матеріальні засоби в/ч А 1297 передані на баланс в/ч 1840 м.  Кіровоград лише в лютому 2005 року на загальну суму 137625136, 00 грн. (кримінальна справа т.З а.с. 2),  хоча інвентаризація на цей час проведена не була (кримінальна справа т. 1 а.с.  186-187). Актом встановлена нестача у військовій частині А1840 „П" на час проведення ревізії комплектуючих спецтехніки,  що знаходяться на зберіганні у військовій частині А1840 „П"  на суму   129389, 69 грн.,

з урахуванням кратності збиток складає 271969,  88 грн. та відповідальним за цю    нестачу зазначений відповідач.

Але судом достовірно встановлено і ці обставини вказані в акті ревізії,   що 31.08.2004 року наказом командира в/ч А1297 №164 від 31.08.2004 року ОСОБА_4   з метою своєчасного завершення розформування в/ч А1297 старшого прапорщика ОСОБА_1,   відряджено в розпорядження командира в/ч А1840,   та вказано,   що вважати його таким,   що справи здав і вибув до нового місця служби м.   Кіровоград та з 31.08.2004 року виключено із списків особового складу частини,   всіх видів забезпечення. Але ОСОБА_1фактично справи не здав,   акт про прийняття та здавання справ не складався,   тобто матеріальні цінності,   яки знаходилися на відповідальному зберіганні у   ст.   прапорщика ОСОБА_1 на подальше зберігання нікому не передавалися. Між тим,   ввідповідно до п. 9.1.8 -9.1.11 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України,   затвердженого наказом МО України №300 від 16.07.1997 року приймання та здавання справ посадовими особами,   що відають військовим (корабельним) господарством,   оформлюється актом.   Акт і відомості наявності та якісного стану матеріальних засобів підписуються тим,   хто приймає,   і тим,   хто здає справи та посаду,   а також членами комісії,   які проводили інвентаризацію матеріальних засобів і перевірку господарської діяльності військової частини (служби). Акти затверджуються вищим начальником з підпорядкованості. Особа,   яка здає справи і посаду,   відбуває до нового місця служби після затвердження акта про приймання і здавання справ і посади вищим начальником.   Безпосередні начальники несуть відповідальність за організацію і якісне проведення приймання та здавання справ і посади підпорядкованими їм посадовими особами.

Крім того,   відповідно до п. 17,  18 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду,   заподіяну державі,   затвердженого постановою Верховної ради України від 23.06.1995 року,   командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов'язані негайно подати рапорт командиру військової частини,   який в свою чергу призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди,   її розміру та винних осіб. Розслідування призначається розпорядженням командира військової частини та має бути завершено протягом одного місяця.

Судом встановлено,   що в в/ч А1297 мали місце крадіжки в 2000,   2004 році з техніки,   за яку матеріально відповідальний ОСОБА_1та який відповідно до своїх обов'язків подавав рапорт про наявний факт заподіяної шкоди. Але по його рапортам своєчасно розслідування не проводилося,   рішення не приймалося. Ці обставини підтверджуються матеріалами кримінальної справи ( т. 1 а.с.  49,   67,   68,   185,   т.2 а.с.  275-279,   т.6 а.с.  27-32). В проміжному акті ревізії від 27.05.2005 року зазначено (ці обставини також встановлені в ході розслідування кримінальної справи - т.6 а.с.  27-32),   що інвентаризації в в/ч А1297 проводилися формально,   комплектність техніки не перевірялась,   по результатам інвентаризацій акти не складалися,   матеріали ревізій та перевірок відсутні,   у зв'язку з чим період утворення недостачі встановити неможливо.

Суд вважає,   що в результаті формального проведення інвентаризацій,   не прийняття рішень по рапортам про наявні факти заподіяної шкоди,   ревізія не могла встановити дійсну нестачу комплектуючих техніки,   механізм її утворення та винних у цьому осіб. Про це свідчать матеріали кримінальної справи. Так ревізія (т.5 а.с.   107-112) встановила недостачу комплектуючих по МПС-70 1977 року випуску №211468 у розмірі 810,  91 грн.,   з урахуванням кратності 1919,  98 грн. (лампи,   комплекти ЗМП,   палатки на 4 та 2 місця,   вивертки,   сумка інструментальна,   ключі,   свердла,   годинник,   полотна ножовочні,   бачок для води питної,   ведро оцинковане та ін.). Між тим,   в матеріалах справи наявний акт №1476-9/1316,   затверджений 20.02.2004 року (період ліквідації в/ч А1297) технічного стану даної рухомої метеостанції,   яка знаходиться в експлуатації 26 років при терміні експлуатації 10 років,   згідно якого залишкова вартість її складає 1773,  1 грн. та зазначено,   що вказана метеостанція за своїм технічним станом прийшла до непридатного стану,   обладнання не відповідає ГОСТу,   підлягає переводу зі 2 категорії до 5-ї з подальшим списанням у встановленому порядку (кримінальна справа т. 1 а.с.  88-89). Аналогічно ситуація склалася відносно МПС-70 №275057,  №2131242,  №2131526.

Актом ревізії від 27.07.2005 року встановлено,  що за нестачу комплектуючих техніки,  яка відправлена в м.  Кіровське ( Крим) у сумі 8451, 98 грн. відповідальний відповідач. Але з самого акту вбачається,  що згідно записів у залізничних накладних здачу техніки за пломбами №42/03 (у ОСОБА_1 пломба 45/33) представникам залізниці здійснював майор ОСОБА_10По прибутті техніки до в/ч А0167 01.05.2004 р.,  до моменту її приймання,  вона зберігалась на території складу авіаційно - технічного майна цієї частини під охороною чергових по складу. Лише в липні 2004 року для здачі цієї техніки терміном на 10 діб відряджався  ст.  прапорщик ОСОБА_1 ,  однак техніку в вказаний термін він встановленим чином не передав,  акти прийому - передачі не відпрацьовано. Згідно наказу командира в/ч А0167 від 12.11.204 року №243 було організовано приймання техніки в односторонньому порядку та в ході приймання було встановлено нестачу у сумі 8451, 98 грн. (з урахуванням кратності 10062, 08 грн.). Між тим,  в додатках к акту ревізії є акт №67/1/512 від 25.03.2005 року перевірки діяльності частини А0167 по питанням прийняття техніки з в/ч 1297 (кримінальна справа т.З а.с. 65-69),  в якому зазначено,  що начальником АТС в/ч А0167 майором ОСОБА_11 були допущені порушення по своєчасному прийому в належні строки (20 днів) та зберіганню техніки,  яка надійшла з в/ч 1297 (при наявності записів про відсутність пломб,  наявність матеріальних засобів не провірялась). В односторонньо складених актах допущені помилки (вказані як нестача,  хоча комплекти були в наявності). Під час проведення перевірки військовослужбовцями в/ч А1840ТГ (колишніми військовослужбовцями в/ч А1297) майоромОСОБА_12 та прапорщиком ОСОБА_5 були доставлені акти на списання вказаної техніки,  які були складені 20.05.2004 року,  коли вказана техніка вже знаходилася у в/ч А0167. Лише під час перевірки у березні 2005 року вказана техніка була поставлена на облік в/ч А0167. Таким чином,  вина відповідача в нанесенні державі збитку нестачею комплектуючих виробів у сумі 8451, 98 грн. по техніці,  яка була відправлена в м. Кіровськ (Крим),  не знайшла свого підтвердження.

Такі ж обставини стосуються нестачі комплектуючих спецтехніки,  яка відправлена до в/ч А1840 м.  Кіровоград на суму 5210, 94 грн. Три одиниці спецтехніки були відправлені до в/ч А1840 м.  Кіровоград у квітні 2004 року. Техніка була опломбована пломбою №42/03 прапорщика ОСОБА_5,  а не прапорщика ОСОБА_1 (№45/33). Керівництво в/ч А1840 м.  Кіровоград також заходів для своєчасного прийняття техніки,  яка надійшла до них,  не прийняло. В акті ревізії не зазначено де та у який спосіб вказана техніка зберігалася у в/ч А1840 у продовж року,  оскільки з акту ревізії убачається,  що тільки 25.04.2005 року (коли в/ч А1297 була ліквідована) командиром частини А1840 виданий наказ №101 про комісійне відкриття техніки та прийняття її в односторонньому порядку та була виявлена нестача у сумі 5210, 94 грн.

Виходячи із змісту статей 10,  11,  60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі,  особа,  яка бере участь у справі,  розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на свій власний розсуд,  кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не приймає до уваги посилання позивача як на доказ вини відповідача в нестачі на постанову військового суду від 13.12.2005 року про припинення на підставі  ст. 1 „б", 6 Закону України „Про амністію",   ст.  6 п.4 КПК України кримінальної справи відносно ОСОБА_1,  оскільки відповідно до  ст. 61 ЦПК України лише вирок у кримінальній справі,  що набрав законної сили,  є підставою звільнення від доказування.

Належних доказів в підтвердження того,  що нестача у сумі 143052, 61 грн.,  з урахуванням кратності - 287242, 91 грн.,  сталася саме у вказаній сумі та з вини лише відповідача позивач суду не надав. Тому суд,  з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів,  обставин,  які мають значення для правильного вирішення справи,  застосовуючи принцип справедливості,  прийшов до висновку,  що позов підлягає частковому задоволенню,  відповідно до п. 10 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі,  затвердженою постановою Верховної Ради України 23.06.1995 року,  у розмірі місячного грошового забезпечення.

В  силу статті 88  ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з    відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного та п.п. 8.2,  , 8.2.2 - 8.2.4, 8.2.14, 9.1.1-9.1.11 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України,  затвердженого наказом МО України №300 від 16.07.1997року п. 10, 17, 18 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду,  заподіяну державі,  затвердженого постановою Верховної ради України від 23.06.1995 року,  статтями 10,  11,  60,  61,  88,  209,  212-215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ :

Позов військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини А1840 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,  заподіяних державі - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А1840 місячне грошове забезпечення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави держмито у розмірі 51 гривень,  та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі ЗО гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у встановлений законом строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Суворовського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.