Комінтернівський районний суд Одеської області

  Справа №  2-2436/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2011 смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

                                        судді Доброва П.В.,

                                        при секретарі Ємельяненко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

 встановив:

 10.10.2011 року позивачка звернулася  в суд з позовом про розірвання шлюбу і в обґрунтування своїх позовних вимог послалася на наступне.

12.08.1978 року між нею, ОСОБА_1, та відповідачем ОСОБА_1 ОСОБА_3 відділом ЗАГСу у Саратовської області було зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 248, свідоцтво про укладення шлюбу серії І-РУ № 451174.

Даний шлюб і в неї і у відповідача є першим.

Від шлюбу неповнолітніх дітей не має.

У шлюбі вони прожили майже 33 роки. За останній рік спільного життя відношення відповідача до сім'ї змінилося, він став грубим, роздратованим, виявляв до неї зневаження. Відповідач почав зловживати алкогольними напоями.

На сьогоднішній день вони проживають разом, але не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбні стосунки.

Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, однак не з'являється до органів РАЦС, в зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, надавши суду відповідно заяву, в яких просив про розгляд справи в його  відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що 12.08.1978 року між  ОСОБА_1 та ОСОБА_1 ОСОБА_3 відділом ЗАГСу у Саратовської області було зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 248, свідоцтво про укладення шлюбу серії І-РУ № 451174.

Шлюб для сторін  є першим. Від шлюбу неповнолітніх дітей не має.

На теперішній час сторони не підтримують шлюбні стосунки.

Позивачка наполягає на своїх позовних вимогах, та просить суд прийняти рішення про розірвання шлюбу.

На підставі ст.104, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст. ст. 10, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –

 вирішив:

 Позов задовольнити.

Розірвати  шлюб укладений 12.08.1978 року між  ОСОБА_1 та ОСОБА_1 ОСОБА_3 відділом ЗАГС у Саратовської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 248.

При розірванні шлюбу ОСОБА_1 залишити на шлюбному прізвищі – ОСОБА_1.

 При видачі сторонам свідоцтв про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 держмито в розмірі 25 грн.,  ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя    ОСОБА_4