Справа  № 1-318/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року                                                            Лубенський міськрайонний суд

                                                                                          Полтавської області

В складі: головуючого судді -      Яценко  В.  В.

     при секретарі : Білик Т.П.

з участю прокурора  : Савицького І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальну справу про обвинувачення:  

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Лубни Полтавської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, не працює, не одружений, раніше не судимий,-

в скоєні злочинів передбачених ст. ст. 190 ч. 1,190 ч2 КК України,-  

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 02.04.2011 року о 16 годині, перебуваючи на подвір'ї -між будинками № 95  та 97 по вул. Радянській м. Лубни Полтавської області, під час ропиття спиртних напоїв, разом із раніше знайомим ОСОБА_2, помітив у нього мобільний телефон «Нокіа 5230», належний останньому, котрим ОСОБА_1 вирішив заволодіти.

          Після цього. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи довірчі стосунки, попрохав у ОСОБА_2, телефон для того, щоб ніби то  з нього здійснити дзвінок, при цьому не розголошуючи ОСОБА_2 1.1, свого дійсного наміру щодо не повернення мобільного телефону.

          В подальшому ОСОБА_1 шляхом обману та зловживанням довірою ОСОБА_2 отримавши мобільний телефон «Нокіа 5230» вартістю 900 гри. 00 коп., належний ОСОБА_2 та імітуючи здійснення телефонного дзвінка, непомітно покинув місце скоєного злочину, після чого викраденим майном розпорядився за власним розсудом, а саме продав, заподіявши  ОСОБА_2 шкоду на  суму 900 гривень , яку відшкодував.

          Крім того, повторно, 20.09.2011 р. о 20 годині ОСОБА_1, перебуваючи на подвір'ї між будинками № 95 та 97 по вул. Радянській м. Лубни Полтавської області, під час розпиття спиртних напоїв, разом із раніше знайомим ОСОБА_3, помітив  у нього мобільний телефон «Самсунг-Х820», належний останньому, котрим ОСОБА_1 вирішив заволодіти. Так ОСОБА_1, використовуючи довірчі стосунки, попрохав даний телефон у ОСОБА_3 для того, щоб ніби то  з нього здійснити телефонний дзвінок, при цьому не розголошуючи ОСОБА_3 свого дійсного наміру щодо не повернення мобільного телефону.

В подальшому ОСОБА_1 шляхом обману та зловживанням довірою ОСОБА_3, отримавши мобільний телефон «Єамсунг-Х820» вартістю 300 грн.00 коп., в якому знаходився стартовий пакет мобільного оператора МТС. вартістю 10 грн., на рахунку якого знаходилось 68 грн., належний ОСОБА_3, та імітуючи здійснення телефонного дзвінка, непомітно покинув місце скоєного злочину, після чого викраденим майном розпорядився за власним розсудом, а саме продав. Збитки потерпілому не відшкодував.

          Крім цього, повторно, 13.10.2011 р. о 16 годині ОСОБА_1, проходячи повз автобусну зупинку «Залізничний вокзал», що по вул. Радянській м. Лубни Полтавської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, помітив раніше знайомого ОСОБА_5 та вирішив заволодіти належним йому мобільним телефоном.

Після цього, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи довірчі стосунки, попрохав мобільний телефон у ОСОБА_5 для того, щоб ніби то  з нього здійснити телефонний дзвінок, при цьому не розголошуючи ОСОБА_5 свого дійсного наміру щодо не повернення мобільного телефону.

В подальшому ОСОБА_1 шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_5, отримавши мобільний телефон «Нокіа 1616», згідно товарознавчої експертизи від 07.11.2011 року, вартістю 185 грн. 00 коп., в якому знаходився стартовий пакет мобільного оператора МТС, вартістю 10 грн., на рахунку якого знаходилось 5 грн.., належний ОСОБА_5, та імітуючи здійснення телефонного дзвінка, непомітно покинув місце скоєного злочину, після чого викраденим майном розпорядився за власним розсудом, а саме продав. Збитки потерпілому відшкодував .

          Крім цього, повторно, 15.10.2011 р. о 20 годині ОСОБА_1, перебуваючи неподалік будинку за адресою пл. Вокзальна, 1-А, м. Лубни Полтавської області, помітив раніше знайомого ОСОБА_6 та вирішив заволодіти належним йому мобільним телефоном. Після цього , ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел,  використовуючи довірчі стосунки, попрохав мобільний телефон у ОСОБА_6 для того, щоб з нього здійснити телефонний дзвінок, при цьому не розголошуючи ОСОБА_6 свого дійсного наміру щодо не повернення мобільного телефону.

В подальшому ОСОБА_1 шляхом обману та зловживанням довірою ОСОБА_7, отримавши мобільний телефон « GT-E1080W», згідно товарознавчої експертизи від 09.11.2011 року, вартістю 132 грн. 00 коп,, в якому знаходився стартовий пакет мобільного оператора МТС, вартістю 10 грн., належний ОСОБА_6, та імітуючи здійснення телефонного дзвінка, непомітно покинув місце скоєного злочину, після чого викраденим майном розпорядився за власним розсудом, а саме продав, чим саме заподіяв ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 142 грн. 00 коп. Збитки потерпілому відшкодував .

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винними себе в скоєні злочину передбаченого ст. 190 ч.1 КК України визнав повністю, про обставини заволодіння шахрайським шляхом мобільним телефоном «Нокіа 5230» належним ОСОБА_2 дав покази як указано в описовій частині вироку.

          По епізодам заволодіння шахрайським шляхом мобильними телефонами у ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 також визнав повністю , про обставини  вчинення зазначених злочинів , дав покази як указано в описовій частині вироку .

          Згідно ст.. 299 КПК України, судом не досліджувались докази вини підсудного стовно фактичних обставин справи.

Дії підсудного ОСОБА_1 по епізоду заволодіння  телефоном належним  ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст..190 ч.1  КК України, як ( шахрайство) , тобто заволодіння  чужим  майном , шляхом обману та зловживання довірою.

Дії підсудного ОСОБА_1 по епізоду заволодіння  телефонами належнимиОСОБА_3 ,ОСОБА_5, ОСОБА_6  слід кваліфікувати за ст..190 ч.2  КК України, як ( шахрайство) , тобто заволодіння  чужим  майном , шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно.

          При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_1  суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів.

          Обставиною , що обтяжує  відповідальність підсудного ОСОБА_1 суд  визнає вчинення злочинів в стані алкогольного  сп'яніння.

          Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає щире каяття у вчиненому, що знайшло своє підтвердження в дачі правдивих показів, як на досудовому слідстві так і в ході судового слідства, часткове відшкодування заподіяних збитків .

Суд також враховує особу  підсудного ОСОБА_1, який раніше не судимий,  позитивно  характеризується по місцю помешкання .

Суд, вважає, що виправлення та перевиховування підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та вважає можливим призначити йому покарання за вчинені злочини  в межах санкції ст.190ч1,190ч2 КК України , без ізоляції від суспільства .

Потерпілим ОСОБА_3 до ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди , завданої викраденням  телефону в розмірі 378 гривень. Оскільки збитки  потерпілому ОСОБА_3 заподіяні злочинними діями  підсудного ОСОБА_1  позов підлягає задоволенню повністю.

По справі маються судові витрати 100 ( сто) гривень , за проведення товарознавчих експертиз , які підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_1

Керуючись ст.. ст.. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 за ст.. 190 ч.1 КК України до штрафу в доход держави в розмірі 600 (шістсот ) гривень .  

          За ст.190ч2 КК України до штрафу в доход держави в розмірі 900 (дев'ятсот) гривень .

          На підставі ст.70 КК України , шляхом часткового  складання призначених покарань , остаточно вважати засудженим ОСОБА_1 до штрафу в доход держави в розмірі 1000 ( одна тисяча) гривень .

Запобіжний захід  відносно засудженого ОСОБА_1.  до набрання вироком законної сили, залишити попередню підписку про невиїзд.   

Позов ОСОБА_3  задовольнити повністю .Стягти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3-378 гривень 00 коп .

                    Стягти з ОСОБА_1 кошти за проведення  товарознавчих експертиз  в сумі 100 (сто)  гривень , перерахувавши кошти СПДФО ОСОБА_9 код НОМЕР_1 на рр НОМЕР_2 в філії ПАТ " Полтава –банк" у м.Лубни МФО 331508 з поміткою за  висновок експертизи .

Речові докази по справі , мобільні телефони , які знаходяться у потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_10 під збережувальними розписками , залишить потерпілим , як їм належні .

          На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області в 15 добовий термін.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                                      Яценко В. В.