Справа № 2-2816/11

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

іменем України

08.12.2011                                                                                                        м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

  головуючого - судді Харченко А.М.

    при секретарі –Макушенко Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

        17.02.2011 р.  ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя.

      25.03.2011 р. та 21.07.2011 р. позивач ОСОБА_1 зверталася до суду з уточненими позовними вимогами до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна, залишивши майно та автомобіль ВАЗ-21093, держ. № НОМЕР_1, 1998 року випуску, в користуванні відповідача ОСОБА_2, зобов’язавши виплатити половину вартості зазначеного майна, в тому числі квартири та автомобіля в сумі 223335 грн. Також просила стягнути витрати по сплаті державного мита 200 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 23 січня 1993 р.  вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 в РАГС м. Харкова, актовий запис № 57. ІНФОРМАЦІЯ_1 від цього шлюбу народилася дочка ОСОБА_3. Однією з причин розпаду сім’ї була шлюбна невірність чоловіка. З березня 2009 р. сторони разом не проживають, спільне господарство не ведуть.  В період шлюбу відповідач довгий період часу не працював. Позивач постійно працювала та мала достатній грошовий дохід. За спільні кошти сторони придбали наступне майно: 1. автомобіль ВАЗ-21093, держ. № НОМЕР_1, 1998 року випуску, зареєстрований на ім’я ОСОБА_2, вартість якого становить 27530 грн.; 2. телевізор плазмовий Соні, придбаний в 2007 р., вартістю 5000 грн.; 3. телевізор Панасонік, придбаний в 2005 р., вартістю 2000 грн.; 4. телевізор кухонний, придбаний в 2007 р. за 1000 грн.; 5. комп’ютер БенкЮ, придбаний в 2004 р., за 3000 грн.; 6. холодильник з морозильною камерою, придбаний в 2007 р., вартістю 4000 грн.; 7. пральна машина автомат Зануссі, придбана в 1996 р., за 3000 грн.; 8. газова плитка з електродуховкою Індезіт, придбана в 1996 р., за 1500 грн.; 9. пилосос миючий, придбаний в 2000 р., вартістю 900 грн.; 10. праска АЕG, придбана в 1994 р., вартістю 300 грн.; 11. кухонний гарнітур, виробництва Польща, придбаний в 1995 р., вартістю 3000 грн.; 12. прихожа виконана на замовлення з сосни, придбана в 1999 р., за 3000 грн.; 13. м’які меблі, виробництва Іспанія, придбана в 1995 р., вартістю 4000 грн.; 14. тумба під телевізор, виробництва Польща, вартістю 1000 грн.; 15. комп’ютерний стіл, придбаний в 2004 р., вартістю 2500 грн.; 16. м’який розкладний диван, придбаний в 2008 р., вартістю 3000 грн.; 17. трюмо з освітленням виконано на замовлення, вартістю 1000 грн.; 18. шафа-купе кутова з освітленням трьохсекційна, вартістю 3000 грн.; 19. двоспальне ліжко з освітленням, виробництва США, вартістю 5000 грн.; 20. приліжкові тумби –2 шт., виробництва США, вартістю 2000 грн.; 21. килим виробництва Польща, придбаний в 2008 р., вартістю 2000 грн.; 22. два комплекти штор, виробництва Польща, вартістю 2000 грн.; 23. гардини 3 комплекти, виробництва Польща, вартістю 3000 грн. На загальну суму 82730 грн. Крім того, в період шлюбу за спільні кошти сторони придбали трикімнатну ізольовану квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Однак, за проханням відповідача квартира оформлена на праві власності на ім’я батька чоловіка позивача - ОСОБА_6. Вартість квартири становить 363940 грн.  Загальна сума придбаного в період шлюбу майна становить 446670 грн. Все зазначене майно позивач просила залишити у користуванні відповідача, зобов’язавши його виплатити на користь позивача грошову компенсацію в розмірі половини суми від всієї суми придбаного майна, а саме –223335 грн.

        Ухвалою суду від 08 грудня 2011 р. закрите провадження у справі в частині розірвання шлюбу.

       В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на вищенаведене, та просила позов задовольнити.

        Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

            Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

       Судом встановлено, що 23 січня 1993 року сторону уклали шлюб, який був  розірваний у Московському відділі РАЦС Харківського міського управління юстиції 05.10.2011 р.,  актовий запис № 389. На час розгляду справи дитині сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виповнилося 18 років.

       07 липня 1998 року було укладено договір купівлі-продажу трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Договір посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, та зареєстровано у КП «Харківське БТІ»20.07.1998 року на праві приватної власності за ОСОБА_6 (а.с.25, 26-27).

      Позивачем не надано належних доказів, що зазначена квартира є спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2  

      Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними, якщо  інше  не  визначено  домовленістю  між  ними   або   шлюбним договором.

      Згідно з вимогами ч.1 ст. 71 СК України, майно,  що є об'єктом права  спільної  сумісної  власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

       З частин 4 та 5 ст. 71 СК України вбачається, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно,  зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за  його  згодою,  крім випадків,  передбачених Цивільним кодексом України.  Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за  умови  попереднього  внесення  другим  із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

       Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів.

       Позивач з позовними вимогами про поділ майна в натурі до суду не зверталася. Грошова компенсація на депозитний рахунок суду відповідачем не внесена.

       Крім того, в заяві про заміну способу забезпечення позову від 31.08.2011 р., позивач зазначала, що відповідач не працює, не має самостійного заробітку, тому у нього відсутні гроші для відшкодування вартості майна.

       На підставі викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя шляхом виплати грошової компенсації задоволенню не підлягає.

       Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, тому відмовляє в задоволенні вимог про відшкодування судових витрат.

       Керуючись  ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 70, 71 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

        В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя шляхом виплати грошової компенсації –відмовити.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.   

      Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів, з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                                                               Харченко А.М.