Справа №22-ц-4308/11Головуючий у І інстанціїДубас Т.В.

Категорія41Доповідач у 2 інстанції Мельник

11.11.2011

УХВАЛА

Іменем України

25 серпня   2011   року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Суханової Є.М. ,

суддів: Мельника Я.С., Данілова О.М.,

при секретарі Соловйову А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2010  року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення без надання іншого жилого приміщення, -  

ВСТАНОВИЛА:

          У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернулася  до суду з вищезазначеним позовом та просила виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 38/100 жилого будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2010  року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд мотивуючи тим, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Київської області від 29 квітня 2010 року рішення районного суду від 08 лютого 2010 року скасовано, позов задоволено. Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з приміщень, які належать ОСОБА_2

Ухвалою Верховного Суду України від 25 травня 2011 року вищезазначене рішення апеляційного суду було скасоване, а справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду Київської області.

          Відповідно до договору дарування від 13.12.1997 року посвідченого нотаріусом Києво-Святошинської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 подарував третім особам ОСОБА_7 1/2 частину, ОСОБА_6 12/100 частини і позивачці ОСОБА_2 38/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Відповідач по справі ОСОБА_3 являється братом позивачки та третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7 та сином ОСОБА_8. Відповідачі посилилися в даний будинок та проживають в ньому як члени сім"ї колишнього власника будинку.

Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користуватися ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законодавством.

Згідно "Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт" наказ №273 від 05.12.2000 року та №1104 від 30.09.2009 року, власник приватного будинку повинен взяти дозвіл в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт з капітального ремонту власного приватного будинку, який посвідчує право замовника та генерального підрядника на виконання будівельних робіт.

Крім того, з акту обстеження будинковолодіння в АДРЕСА_1 від 16 грудня 2009 року  вбачається, що в кімнаті, в якій проживають відповідачі по справі, відсутня необхідність в проведенні капітального ремонту.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 151, 165 ЖК України,оскільки  позивачка не надала суду доказів, на підтвердження необхідності проведення капітального ремонту житлового будинку, що потребує виселення відповідачів та узгодження позивачкою в установленому законом порядку питання проведення капітального ремонту.

Судова колегія, при розгляді даного спору, вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводів, які б спростовували висновки суду та впливали на законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись  ст.ст. 307, 308  ЦПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2010  року - залишити  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

          Судді: