Справа №  2-3143/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  05.12.2011  року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого  -     судді                     Шаповал Т.В.

при секретарі -                                   Отюговій О.І.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

          В жовтні 2011 року  ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2    про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 09 грудня 2006 року між ним та відповідачкою був зареєстрований шлюб. Від шлюбу  дітей мають неповнолітню дитину. В зв’язку з тим, що  між ними відсутнє взаємопорозуміння, через несумісність характерів, різних поглядів на життя   вони втратили один до одного почуття поваги та кохання, просив шлюб між ними розірвати.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просила їх задовольнити, посилаючись на те, що вони з відповідачем втратили почуття поваги та кохання один до одного і збереження їх сім’ї неможливо. Зазначила, що між ними спільне господарство не ведеться. Шлюбні та сімейні стосунки між ними припинені у вже майже сім місяців і з цього часу не відновлювались.   Помиритись   вона не бажає. Наполягає на розірванні шлюбу, оскільки вважає збереження сім’ї неможливим.

          Відповідач  в судовому засіданні   не заперечувала проти розірвання шлюбу.  

           Суд, заслухавши пояснення  позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 грудня 2006 року у виконавчому комітеті Бірківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області між  ОСОБА_1  та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, що підтверджується оригіналом свідоцтва про укладення шлюбу.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час проживає з відповідачкою.

Також судом встановлено, що між сторонами спільне господарство не ведеться.                                                                                                                           Через несумісність характерів, втратили один до одного почуття поваги та любові. Шлюбні відносини сторони припинили майже два місяці тому та до цього часу не підтримують.  

Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України  та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.  Примушення жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Приймаючи до уваги те, що позивач категорично заперечує проти примирення з відповідачем, та не бажає відновлювати сімейні відносини, посилаючись на те, що вони з відповідачкою  проживають окремо, а також спільне господарство не ведуть, що може негативно вплинути на психічний та емоційний стан дитини,  суд вважає недоцільним надавати їм строк для примирення.

            Враховуючи вищевикладене, а також на те, що сім’я розпалась остаточно,   подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, а також інтересам їх дитини, позов необхідно задовольнити, а шлюб–розірвати.

      Керуючись ст. 110 СК України, ст.ст. 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позов   ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований  09 грудня 2006 року у виконавчому комітеті Бірківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області  між ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 /прізвище до шлюбу Антоненко/ ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3,  актовий запис №2 –розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачці   залишити  прізвище –ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі апеляційної скарги   протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий                                                                                                             Т.В.Шаповал