Справа №22-ц-4511/11Головуючий у І інстанціїБабіш А.А.

Категорія50Доповідач у 2 інстанції Мельник

10.11.2011

УХВАЛА

Іменем України

01 вересня   2011   року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Суханової Є.М. ,

суддів: Мельника Я.С., Данілова О.М.,

при секретарі Білан К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторг –1»про поновлення на посаді та виплату заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування матеріальної шкоди, -  

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся  до суду з вищезазначеним позовом та просив зобов'язати відповідача поновити його на посаді директора ТОВ "Інтерторг - 1"; зобов'язати виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року в сумі 6835 грн.; стягнути з відповідачі на його користь невиплачену заробітну плату за грудень 2008 року в сумі 605 грн. і середній заробіток за час затримки розрахунку за період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року в сумі 6835 грн. та моральну шкоду в сумі 6000 грн.

          Рішенням Васильківського міськрайонного  суду Київської області від 05 травня 2011 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг - 1" на користь ОСОБА_2 заробітну плату за листопад 2008 року в розмірі 653 грн. та 250 грн. за грудень 2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, мотивуючи тим, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Зі Статуту ТОВ "Інтерторг - 1" - 2006 року, ОСОБА_2 був засновником цього товариства (а.с. 5).

Відповідно до протоколу № 1 ТОВ "Інтерторг - 1" від 1 червня 2006 року - позивач призначений на посаду директора цього товариства (а.с. 17).

Відповідно до довідки АБ № 144380 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 05.02.2009  року керівником ТОВ "Інтерторг -1 " значиться Савчук В.О. (а.с. 59).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_2 будучи на посаді директора працював один, без найманих працівників. Документообіг та бухгалтерський облік виконувався ним самим. Штатного розкладу на підприємстві не було, розмір окладу ОСОБА_2 складав мінімальну заробітну плату, що діяв на той період. Його трудова книжка знаходилася безпосередньо у нього (а.с.63).

Відповідно до протоколу № 9 державних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг - 1" від 10 грудня 2008 року позивач був звільнений з займаної посади (а.с.64).

Згідно з актом № 1 від 10 грудня 2008 року позивач відмовився підписувати протокол № 9 від 10.12.2008 року в присутності свідків (а.с.65).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується  сторонами по справі, що заробітна плата позивачу за листопад і грудень 2008 року не виплачувалася.

Відповідно до ст. 238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до  ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою  про  вирішення  трудового спору  безпосередньо  до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного  суду  в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або  повинен  був дізнатися про порушення свого права, а у справах про  звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про  звільнення або з дня видачі трудової книжки.

        У  разі  порушення  законодавства  про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач був позбавлений видати в день звільнення його трудову книжку оскільки вона знаходилась у самого позивача і це підтвердив позивач в судовому засіданні. Крім того у своїй позовній заяві позивач зазначив, що про його звільнення з роботи йому стало відомо у грудні 2008 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача просив суд застосувати строки давності.

За таких обставин,  міськрайонний  суд  правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення невиплаченої заробітної плати, а в решті позовних вимог відмовлено у зв’язку з пропуском строку на звернення для захисту свого права.  

Судова колегія, при розгляді даного спору, вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання апелянта на те, що відповідачем не було видано йому наказу про звільнення спростовується матеріалами, а саме актом № 1 від 10 грудня 2008 року, згідно з яким, ОСОБА_2 відмовився підписувати протокол № 9 від 10.12.2008 року, яким його було звільнено, в присутності свідків (а.с.65).

Інших доводів, які б спростовували висновки суду та впливали на законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись  ст.ст. 307, 308  ЦПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  –відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2010 року - залишити  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

          Судді: