Справа №22-ц-4156/11Головуючий у І інстанціїЧірков Г.Є.
Категорія26Доповідач у 2 інстанції Мельник
10.11.2011
УХВАЛА
Іменем України
07 липня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - Суханової Є.М. ,
суддів: Мельника Я.С., Данілова О.М.,
при секретарі Мариняко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 листопада 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2010 року ТОВ «Український промисловий банк»звернувся до суду з позовом та просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 783/ФКВ-07 від 20.07.2007 року у розмірі 72 324 грн. 11 коп. та понесені судові витрати.
Ухвалою від 29 вересня 2010 року було замінено позивача по справі та залучено до справи як належного позивача АТ «Дельта Банк».
Заочним рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 листопада 2010 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 72 324 грн. 11 коп., а також судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 723 грн. 24 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 73 167 грн. 35 коп.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, мотивуючи тим, що заочне рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що 20 липня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 783/ФКВ-07, за яким відповідач зобов'язувався повернути отримані грошові кошти в сумі 14 838 доларів США у строк до 19 липня 2012 року, здійснюючи щомісячні виплати по 20 число кожного місяця (п. 2.4 Договору), разом зі сплатою процентів за користуванням кредитом в розмірі 11,5 % річних (п. 1.5 Договору).
Того ж дня, між ТОВ «Укрпромбанк»та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором тому ж обсязі, що і боржник включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків. (п.3 Договору поруки).
Згідно заяви на видачу готівки № 171/15 від 20 липня 2007 року на виконання умов кредитного договору позивач виплатив відповідачу ОСОБА_3 14 838 доларів США, в еквіваленті 74 931 грн. 90 коп.
Згідно п. 6.2 банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим Договором, також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та \ або його поручителями умов цього договору, укладених у забезпечення виконання позичальника зобов'язань за цим Договором.
Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором (п. 2 Договір поруки).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не повертав суму кредиту та не сплачував відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а в разі порушення боржником цих вимог той, згідно зі статтями 625, 1048 і 1050 ЦК України, повинен сплатити кредиторові суму боргу та проценти встановлені за умовами кредитного договору.
Вимогами ст. 549 ЦК України, передбачено обов'язок боржника в разі порушення зобов'язання передати кредиторові грошову суму штрафу у вигляді процентної ставки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
У разі солідарного обов'язку (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі, відповідно до вимог ч. 1 ст. 543 ЦК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідачів загальну суму заборгованості в розмірі 72 324 грн. 11 коп., а також понесені судові витрати.
Судова колегія, при розгляді даного спору, вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Посилання апелянта, на те що у неї відсутні будь-які правовідносини з ПАТ «Дельта Банк»спростовуються матеріалами справи, оскільки 30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк»та Національним банком України було укладено договір про передачу кредитних зобов’язань Укирпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до якого з 30.06.2010 року ТОВ «Укрпромбанк»відпустив, а АТ «Дельта Банк»набув прав вимоги боржників по кредитних договорах (а.с. 35-36).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, оскільки є безпідставними та не підтвердженні належними та допустимими доказами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.
Заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 листопада 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: