Справа № 11 - 151/08 Головуючий у 1 інстанції - Каліновська В.С.
ст.122 ч.1 КК України Доповідач - Польовий М.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Польового М.І.
суддів Олексюка Я.М., Пазюка О.С.
з участю прокурора Смолюка Б.С.
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_1.
потерпілої ОСОБА_3.
представника потерпілої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Луцького міськрайонного суду від 29 січня 2008 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м.Здолбунів Рівненської області, не судимий, з вищою освітою, підприємець, проживаючий у АДРЕСА_1, -
засуджений за ст.122 ч.1 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України ОСОБА_1. зобов'язано: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи: періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.
Стягнути з ОСОБА_1. в користь: Державного лікувально-профілактичного закладу ЛМКЛ 429 грн.; ОСОБА_3. 1111 грн. 66 коп. матеріальних збитків та 10000 грн. моральної шкоди.
Згідно вироку судуОСОБА_1. засуджений за те, що 22 липня 2003 року, близько о 09 год., в під'їзді будинку №18 по вул.Кравчука в м.Луцьку та в приміщенні роздягальні дитячого закладу №10 в м.Луцьку на грунті неприязних відносин умисно спричинив потерпілій ОСОБА_3середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляції засудженийОСОБА_1. просить вирок суду скасувати. Посилається на те, що він постановлений з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судове слідство проведено неповно і однобічно. Вважає, що він діяв в стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірною поведінкою потерпілої. Суд безпідставно не призначив по справі судово-психіатричну експертизу, не допитав експертів. Крім того, при задоволенні цивільного позову суд не перевірив чи вказані потерпілою ліки необхідні були для лікування. Стягнутий розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності.
Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_2, які апеляцію підтримали, потерпілуОСОБА_3. та її представника ОСОБА_4, які апеляцію заперечили, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину, при вказаних у вироку обставинах, грунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав відповідну юридичну оцінку.
Винність ОСОБА_1. в умисному спричиненні ОСОБА_3середньої тяжкості тілесного ушкодження підтверджується показаннями потерпілої про те, що 22 липня 2003 року в під'їзді будинку та в дитячому садочку засуджений умисно наніс їй удари, внаслідок чого вона неодноразово знаходилась на лікуванні.
Про те, що міжОСОБА_3 та ОСОБА_1 був конфлікт і останній наніс потерпілій удар ствердила свідок ОСОБА_5
Із показань свідкаОСОБА_6. вбачається, що потерпіла їй говорила, щоОСОБА_1. її побив.
По висновках судово-медичних експертиз потерпілій спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження і вони перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з травмою, отриманою 22.07.2003 р.
Ці обставини підтвердили також допитані як свідки лікарі ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9
Сам засудженийОСОБА_1. також визнав, що в процесі конфлікту наніс удар потерпілій.
Вірно оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, щоОСОБА_1. умисно спричинив потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження і вірно кваліфікував його дії по ст.122 ч.1 КК України.
Підстав не вірити показанням потерпілої у суду не було, оскільки вони послідовні і об'єктивно підтверджуються матеріалами справи.
Даних про те, щоОСОБА_1. перебував в стані сильного душевного хвилювання при розгляді справи судом не встановлено. Не вбачає їх і колегія суддів.
При призначенні засудженому покарання врахована тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу і воно відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України.
У відповідності до вимог діючого законодавства судом також вирішено заявлені потерпілою цивільні позови про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Рішення суду в цій частині мотивоване і підстав сумніватись у його правильності у колегії суддів не виникає.
Розмір понесених потерпілою матеріальних збитків на лікування підтверджений по справі документально.
При визначенні моральної шкоди судом враховано характер понесених потерпілою переживань, їх тривалість, а також матеріальне становище засудженого.
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди судом визначено в межах справедливості та розумності.
Підстав для зміни вироку по обставинах, викладених в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Луцького міськрайонного суду від 29 січня 2008 року залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_1- без задоволення.
Головуючий /-/ Польовий М.І.
Судді /-/ /-/ Олексюк Я.М., Пазюк О.С.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області М.І.Польовий
Друк.бсф.