Справа № 2-1757/11

         Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          07 грудня 2011 р.  Червоноградський міський суд Львівської області

          в складі: головуючого - судді                                  Кріль М. Д.

                  при секретарі                                                               Мар'яш Л.В.

з участю: позивачки                                                                       ОСОБА_1

представника    третьої особи                                              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді справу за позовом ОСОБА_1  до виконкому Червоноградської міської ради Львівської області, третя  особа –садівничий кооператив «Комунальник» про визнання права власності на  садовий будинок  та господарську будівлю,

В С Т А Н О В И В :

                  позивачка 21.11.2011 року звернулась в суд з даним позовом. В заяві послалась на те, що  у 1986 році  вона отримала земельну ділянку в садівничому кооперативі «Дружба», що по вул. Львівській  в м.Червонограді.  На території вказаної ділянки вона побудувала  садовий будиночок та сарай. Рішенням виконкому Червоноградської міської ради  № 525 від 26 червня 1996 року дану земельну ділянку,  площею 275 м. кв.  їй передано у власність, садівничий кооператив «Дружба»було перейменовано на

«Комунальник».  Просить визнати право власності  на  садовий будиночок та господарську будівлю.

                  В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав, вказаних в позовній заяві. Суду пояснила, що у 1986 році отримала земельну ділянку для ведення садівництва, побудувала на ній садовий будиночок та сарай.  На даний час вона  є членом садівничого кооперативу та користується вказаною земельною ділянкою, сплачує відповідні внески. Тому  просить визнати за нею право власності на садовий будинок в садівничому кооперативі «Комунальник», так як БТІ відмовлено у реєстрації права власності на нього.

          Представник відповідача в судове засідання  не з’явилась, подала суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

          Представник третьої особи  суду пояснив, що  позивачці належить  земельна ділянка в садівничому товаристві «Комунальник»на праві власності, на якій збудований садовий будинок та сарай. Не заперечував проти задоволення позову.

          Дослідивши докази, суд встановив слідуюче.

          Рішенням виконкому Червоноградської міської ради народних депутатів Львівської області № 275  від 26.06.1996 року ОСОБА_1 передано у приватну власність  земельну ділянку у садівничому кооперативі «Комунальник»для ведення садівництва земельну ділянку № 4 розміром 525 м.кв., що стверджується витягом з даного рішення №81169 від 27.10.2011 року.

          ОСОБА_1 є  членом садівничого кооперативу «Комунальник»та користується вказаною земельною ділянкою, на якій побудувала садовий будиночок та сарай, що підтверджується  довідкою Садівничого кооперативу «Комунальник».

Як вбачається із Державного акту про право приватної власності на землю  серії І –ЛВ № 080544 від 7.08.1996 року, ОСОБА_1 належить на праві власності  земельна ділянка № 4 площею 0,0525 га. в садівничому кооперативі «Комунальник».

Висновком ДП «Західного експертно-технічного центру Держгірпромнагляду України»від 16.11.2011 року встановлено, що несучі конструкції садового будинку та господарської будівлі по АДРЕСА_1 знаходяться в задовільному стані і можуть в подальшому безпечно експлуатуватися при умові додержання вимог постанови КМ України від 05.05.1997 року № 409 «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд  та інженерних мереж».

          В силу ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

          Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.ст.125 ч.1, 126 ч.1 ЦК України право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на землю.

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що іншим чином позивачка не може набути право власності на  садовий будинок та сарай,  суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

              Керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

                  Позов ОСОБА_1 задоволити.

                  Визнати за ОСОБА_1  право власності на  садовий будинок площею 33,2 м. кв. та сарай, площею 13,4 м. кв., всього 46,6 м.кв.,  які знаходиться на земельній ділянці № 4  в садівничому кооперативі «Комунальник»по АДРЕСА_1 .

          На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                       М.  Д.  Кріль