ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 р. | № 7/89-ПН-06 |
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі), |
Разводової С.С. |
Ткаченко Н.Г. |
розглянувши касаційне подання та касаційні скарги | Прокурора Дніпровського району м. Херсона в і нтересах держави в особі ДПІ в м. Херсоні 1. ДПІ в м. Херсоні; 2. ВАТ Херсонський завод “Прилад”; 3. ВАТ “Енергопостачальна організація “Херсонобленерго”; 4. Фонду державного майна України |
на рішення | від 23.02.2006 р. господарського суду Херсонської області |
у справі | № 7/89-ПН-06 господарського суду Херсонської області |
за позовом | ЗАТ “Волинський шовковий комбінат”, м. Луцьк |
до | ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат”, м. Херсон |
про | визнання права власності та спонукання до вчинення дій |
в судовому засіданні взяли участь представники:
боржника | Басалик І.В., довір.; |
ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” | Кропива О.А., в.о. голови правління; |
Фонду державного майна України | Ґудзь В.В., довір.; |
ДПІ в м. Херсоні | Філімонова Г.М., довір. |
ВАТ Херсонський завод “Прилад” | Рибачок С.А., довір.; Васильєва М.В., довір.; |
ВАТ “Енергопостачальна організація “Херсонобленерго” | Шандрук О.Т., довір.; Коваленко І.О., довір.; |
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” звернулося до суду з позовною заявою до ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат” про визнання права власності на майно відповідача, зазначене в укладеному між сторонами доповненні № 1 від 25.01.2006 р. до мирової угоди від 21.11.2005 р., укладеної в межах справи про банкрутство ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат”, затвердженої ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.11.2005 р.
Крім того, позивач просить суд вилучити перелічене у вказаному доповненні майно з чужого незаконного володіння та зобов’язати відповідача підписати акти прийому-передачі майна від ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат” до ЗАТ “Волинський шовковий комбінат”.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 р. (суддя Задорожна Н.О.) позов задоволено, визнано за ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” право власності на передане згідно з доповненням № 1 від 21.01.2006 р. до мирової угоди від 21.11.2005 р. майно, що належить ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат”, та зобов’язано останнього скласти з ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” акти прийому-передачі активів (майна), зазначеного у доповненні № 1 від 25.01.2006 р. до мирової угоди від 21.11.2005 р.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, прокурор Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі ДПІ в м. Херсоні звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 р. та відмовити ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” у задоволенні позову.
Крім того, не погоджуючись з даним рішенням, до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами також звернулися ДПІ в м. Херсоні, ВАТ Херсонський завод “Прилад”, ВАТ “Енергопостачальна організація “Херсонобленерго” та Фонд державного майна України.
ВАТ “Енергопостачальна організація “Херсонобленерго” в касаційній скарзі просить суд скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 р. та припинити провадження у справі.
Вимоги касаційних скарг ДПІ в м. Херсоні та ВАТ Херсонський завод “Прилад” полягають у скасуванні рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 р. та прийнятті нового рішення про відмову ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” у задоволенні його позовних вимог.
Фонд державного майна України в своїй касаційній скарзі просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 р. та передати справу на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Касаційне подання та касаційні скарги мотивовані невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 12, 35 –39 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, підп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами” та ст. 79 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних подання та скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання та касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Визнаючи за ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” право власності на майно, що належить ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат”, суд першої інстанції виходив з того, що в межах справи № 12/68б про банкрутство ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат” між сторонами укладено мирову угоду, затверджену ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.11.2005 р., доповнення № 1 від 25.01.2006 р. до якої передбачає передачу в рахунок погашення боргу кредитору –ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” майна боржника на суму еквівалентну сумі боргу, про що сторони повинні скласти та підписати акти прийому –передачі.
Відповідність мирової угоди вимогам чинного законодавства перевіряється судом, що розглядає справу про банкрутство, під час затвердження мирової угоди.
У зв’язку з чим ухвала про затвердження мирової угоди має преюдиційне значення для суду у даній справі відповідно до ст. 35 ГПК України.
Проте, встановивши, що мирова угода була затверджена ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.11.2005 р. у справі № 12/68б у відповідності до ст. 37 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон), суд першої інстанції не з’ясував факт розгляду та затвердження судом у справі про банкрутство доповнень № 1 від 25.01.2006 р. до мирової угоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом.
Правові засади укладання та затвердження судом мирової угоди встановлені ст. ст. 35 –38 Закону.
Однак, Закон не містить відповідних положень щодо порядку внесення змін та доповнень до мирової угоди.
Тому, якщо зміни або доповнення зачіпають істотні умови мирової угоди, внесення таких змін та доповнень до мирової угоди має відбуватися у тому ж порядку, що і затвердження самої мирової угоди.
Отже, процедура зміни або доповнення положень мирової угоди регулюється відповідними нормами Закону про затвердження мирової угоди в цілому.
В даному випадку доповнення № 1 від 25.01.2006 р. до мирової угоди від 21.11.2005 р. змінюють спосіб та порядок погашення заборгованості боржника перед кредитором, а саме відстрочка оплати грошових зобов’язань у сумі 3 217 253,31 грн. строком на один рік замінюється на погашення боргу у вказаній сумі шляхом передачі кредитору активів (майна), які належать боржнику.
Отже, внесення доповнень до мирової угоди повинно відбуватися в порядку, який встановлений Законом для основного документу –мирової угоди, тобто через затвердження судом.
Таким чином, суд першої інстанції допустив порушення вимог ст. 47 ГПК України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Вказані порушення норм процесуального права судом першої інстанції, призвели до неповного з’ясування обставин справи, в зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що судом дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов’язків сторін.
Допущені порушення норм процесуального права, що призвели до неповного з’ясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції в силу вимог ст. 1117 ГПК України.
Враховуючи наведене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та вирішити спір відповідно до положень чинного законодавства.
На підставі наведеного, керуючись ст. 35 – 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційне подання прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі ДПІ в м. Херсоні та касаційні скарги ДПІ в м. Херсоні, ВАТ Херсонський завод “Прилад”, ВАТ “Енергопостачальна організація “Херсонобленерго” та Фонду державного майна України задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 р. у справі № 7/89-ПН-06 скасувати.
3. Справу № 7/89-ПН-06 передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Разводова
Н.Г. Ткаченко