Справа №  2-1075/11

Справа №2-1075/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого –судді Петуніна  І.В.,

при секретарі Альберті О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, в обґрунтування якого вказав, що з 08.09.2004р. по 18.04.2011р. він працювала у відповідача у якості електрослюсаря та 18.04.2011р. був звільнений за власним бажанням. При звільненні йому не було виплачені всі суми, які йому належать при звільненні, а саме загальну заборгованість, яка мала місце на момент її звільнення, компенсацію за невикористані дні відпустки. Вчасно не виплативши розрахунок, відповідач спричинив йому моральну шкоду. У зв’язку із затримкою розрахунку він не мав можливості своєчасно сплачувати поточні рахунки за комунальні послуги, повертати борги, забезпечити свою родину, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї родини, після чого він став дратівливим та напруженим. З урахуванням того, що по м.Димитрову ходять чутки про ліквідацію ВП «Шахта «Центральна», у нього були всі підстави, що з ним зовсім не розрахуються. Це додатково впливало на його психологічний стан. Оцінюючи глибину та обсяг моральних страждань, вчинену ним моральну шкоду він оцінює у 2000 грн.

У зв’язку з цим просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Позивач до судового засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, де вказав, що з позовом не згоден з наступних підстав. Розрахунок стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, повинен розраховуватися виходячи з робочих, а не календарних днів. З позовними вимогами щодо моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку –не згодні в повному обсязі та вважають, що позивачу не спричинено моральну шкоду. Позивач посилаючись у своїй позовній заяві на факт заподіяння йому моральної шкоди, окрім загальних висловлювань не підтверджує наведене жодними письмовими доказами. Тобто ніяких доказів, що підтверджують заподіяння моральної шкоди, які можна було дослідити у судовому засіданні, позивач не надав. Отже вважають, що факти, викладені позивачем при описанні своїх фізичних та душевних страждань, можуть бути викривлені або зовсім не відповідати дійсності. Причини цього пов’язані зі здатністю людини до утворення об’єктивних суджень про власні переживання і вміння правильно їх інтерпретувати, а викривлення інформації може бути формою маніпулятивного впливу на суд з метою одержати бажане.

          Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач з 06.05.2008 року по 18.04.2011 року знаходилася у трудових відносинах з відповідачем і був звільнений за власним бажанням, що встановлено на підставі трудової книжки, довідки відповідача, в останній день роботи позивач працював (а.с.9-16, 21, 24).

Згідно довідки відповідача, заборгованість позивачу сплачена 31.05.2011р., середньоденний заробіток позивача складає 91,46 грн. (а.с.21, 29).

Згідно ст.115 ч.1 КЗпП України, ст.24 ч.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільнені робітника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Оскільки відповідачем порушені вимоги закону, у відповідності за ст.117 КЗпП України, з відповідача належить стягненню на користь позивача його середній заробіток за весь час затримки належних йому при звільненні сум по день фактичного розрахунку.

За змістом ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач просить суд стягнути його середній заробіток за 49 календарних днів.

Згідно довідки відповідача від 05.09.2011р., проти якої сторони не заперечували, середньоденний заробіток позивача складає 91,46 грн.

Суд вважає, що стягненню підлягає сума: 2469,42 грн. з розрахунку 91,46 грн. х 27 робочих днів за період з 19.04.2011р. по 31.05.2011р.

Згідно ч.1 ст.2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що розмір моральної шкоди складає 150 грн., що відповідає вимогам розумності та справедливості.

На підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 51,00 грн. та на користь державного бюджету м.Димитров витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.116, 117, 2371 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 88, 209, 212, 215, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 19.04.2011р. по 31.05.2011р. у розмірі 2469,42 грн. та моральну шкоду у розмірі 150 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та на користь державного бюджету м.Димитров витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в розмірі 120 грн.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя