Справа  № 2- 131/2011р.                                                                                                                                                      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 листопада  2011р.                                                                                   смт. Чернігівка

Чернігівський  районний  суд  Запорізької  області

у складі: головуючого - судді Поди  Н.М.

при секретарі                -  Синяк  Л.П.

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні   цивільну  справу  за  позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове  повернення майна, стягнення  збитків  та  моральної  шкоди,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з  позовом  про  примусове  повернення  майна, в якому вказав, що в травні 2009р. ОСОБА_2   взяв  у нього в тимчасове  користування  трактор МТЗ –82,  1991  року  випуску та   зобов’язувався   повернути  його  на  першу  вимогу. Однак  на   неодноразові  звернення   відповідач  відмовляється  повернути  трактор. Відповідно до власноруч написаної розписки,   відповідач зобов'язувався повернути трактор на першу вимогу, а якщо з будь-яких причин не  зможе  повернути  трактор, то  згоден  сплатити за нього 85 тис. грн.  Просив  зобов'язати  відповідача  повернути  йому  трактор,  в  разі  неможливості    його  повернення,  сплатити  за  нього  кошти  в  сумі 85000грн.

19.05.2011р.   позивач  уточнив  позовні  вимоги,  де  просив  повернути  йому  трактор,  в  разі  відсутності   трактора,  стягнути з  відповідача його вартість,  в  сумі 85000грн.,  а  також    стягнути  збитки  внаслідок  противоправного  володіння трактором  в  сумі  66000грн.,  моральну  шкоду   в  сумі  10000грн. та  судові  витрати  в  сумі  1820грн.,  а  всього 162 820грн. Також  вказав,  що трактор  він  надав  відповідачеві  в  тимчасове  безоплатне  користування,  на один  місяць. 04.09.2009р. у  присутності  свідків,  ОСОБА_3  та  ОСОБА_4   відповідач  відмовився  повернути  трактор. Вважає,  що  порушені  його  права  як  власника  майна,   нанесені   збитки,  так  як  він  міг  здавати  трактор  в  оренду  та  отримувати    орендну плату  100грн.  в  день. Тобто  з  06.2009  по  04.2011р.   йому  нанесено  матеріальний  збиток  в  сумі  66000грн. Крім  того,  вважає,  що  противоправними  діями    йому  завдано  моральної  шкоди.   В  результаті    таких   дій  відповідача  він переніс   нервові  хвилювання,  погіршення  стану  здоров'я, підняття  тиску, безсоння, внаслідок  чого  вживав  ліки.  Його сімейний  бюджет  втратив  дохід, який  використав  би   для  підтримки  здоров'я,   надання  допомоги  дітям.    

          27.09.2011р.  позивач  доповнив  позовну  заяву,   де  вказав,  що  в  судовому  засіданні  йому  стало  відомо  про відсутність в  наявності його  трактора  МТЗ-82 1991року  випуску  №НОМЕР_3,  двигун НОМЕР_4,  номерний  знак  НОМЕР_1,   який  належав  йому  на  праві  власності, в зв»язку  з  чим  йому   завдані  збитки.  Просить  стягнути  з  відповідача  збитки  в  сумі  86188,75грн.   відповідно  до  експертної  оцінки  вартості  трактора.  

          Також  просив  стягнути  моральну  шкоду  в  сумі 7730грн.,  завдану  йому в зв»язку із  втратою  майна,  переніс     тривалі  емоційні  страждання, відсутність  сну, нервова   збудженість,  тривалий  час  змушений був  приймати  заспокійливі.  Крім  того, стягнути  судові  витрати.

Просив  позов задовольнити  та  повернути йому трактор МТЗ-82, а в разі неможливості його повернення стягнути з  ОСОБА_2  збитки в сумі 86188,75грн., а також стягнути з ОСОБА_2, моральну шкоду в розмірі 7730грн., а також витрати    на  правову  допомогу - 3770грн., витрати  пов'язані  із  явкою   до  суду –5850грн.,  витрати  на  проведення  експертизи –350грн., а також судові витрати в сумі 1368,39грн., а всього  105257,14грн.  

В судовому засіданні   позивач, ОСОБА_1   та  його  представник ОСОБА_5 підтримали позов  і просили його задовольнити, пояснивши,  що  за рекомендацією ОСОБА_3 позивач дав дозвіл на  взяття ОСОБА_2 в тимчасове користування трактор. Останній написав розписку про те, що він зобов'язується повернути даний трактор на першу  вимогу та забезпечити його схоронність. На теперішній час ОСОБА_2 трактор не повернув та відмовляється сплатити його вартість. Також вказав, що відповідачу  не  надавав  дозволу  на  передання  трактора   іншим  особам,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7 Як  власнику трактора йому  завдано  шкоди  в  сумі 86188,75грн. Відповідачеві  надав  допомогу,  пожалів  його  як  колегу,  що  займається  сільським  господарством, надав трактор  щоб  відповідач  своєчасно  провів  сільськогосподарські  роботи. Тому  що  розумів, які  для  відповідача  можуть  настати  наслідки  в  разі  несвоєчасного  проведення польових робіт. Однак  відповідач,  це  не  врахував, цілий  рік   безоплатно  користувався  трактором,  а  потім  без  його  відома  передав  іншим  особам.   Звертався  із  заявою    до  органів  міліції  про  порушення  кримінальної  справи  у  відношенні  ОСОБА_2,  однак  йому  було  відмовлено, так  як  в  даному  спорі  вбачаються  цивільно-правові  відносини.  В результаті протиправних дій ОСОБА_2 йому завдана  матеріальна і моральна шкода, так як він втратив трактор і взамін не має грошової компенсації на придбання  іншого.  Крім  того,  просив  стягнути  моральну  шкоду  яку  пов»язує   із  душевними  стражданнями,  нервові  хвилювання,  приймав  заспокійливі препарати.

В  судовому  засіданні  відповідач, ОСОБА_2,  його  представник  ОСОБА_8  пояснили,  що дійсно  відповідач  взяв  15.05.2009р. у  ОСОБА_1 у тимчасове безоплатне користування трактор МТЗ-82, державний номер НОМЕР_2, 1991 року випуску. Користувався  трактором рік,  за  цей  період   замінив  коробку  передач, шини  та  покрасив трактор. Коробка  передач  коштує близько  9200грн., дві  шини   -500грн.,  покраска -300грн. Двигун  у  трактора  був  хороший. Ремонт трактора  проводив   в  рахунок   коштів    за його користування. Через  рік, в травні 2010р. до нього приїхав ОСОБА_7 з ОСОБА_6 і попросив на декілька днів трактор для  виконання польових робіт, на що він погодився. Через вказаний період часу ОСОБА_9 трактор не повернув.  В  особистій  розмові,  ОСОБА_9  відмовився  повертати   трактор, вказавши,  що він його  купив  у  ОСОБА_7  Позивач  не  надавав йому   дозволу  на  передання  трактора  ОСОБА_6 та ОСОБА_7   На  вимогу  до  ОСОБА_7  повернути  трактор,  останній  його   заспокоював  та  вказав  що    врегулює   спір  та  забере  у  позивача  розписку. Також  в  судовому  засіданні представник  відповідача  ОСОБА_8  вказав,  що ОСОБА_2 купив  цей  трактор  у  ОСОБА_7 та  віддав  за  нього  кошти. Просив  відмовити  в  задоволенні  позову,  вважає,  що  ціна  трактора  завищена.  

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що позивач  є  його  рідним  братом,  займаються    веденням  сільського  господарства  у  Василівському  районі,  Степногірську. Їх  сільськогосподарська  техніка    знаходиться  на    одній  території.   В травні 2009 року до нього звернувся ОСОБА_7 з проханням надати в тимчасове користування трактор його знайомому, ОСОБА_2 Він зателефонував своєму брату, ОСОБА_1, як  власнику трактора і пояснив, що є люди, які хочуть взяти в тимчасове користування трактор, той погодився з умовою його повної схоронності. ОСОБА_2 погодився і написав розписку. Він періодично телефонував ОСОБА_2 і цікавився станом трактора на що останній відповідав, що з трактором все гаразд. Зателефонувавши до ОСОБА_2 наприкінці 2010р. дізнався, що трактор у нього забрав ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він  знайомий з ОСОБА_2 та братами ОСОБА_1 через сферу своєї діяльності. В 2009р. до нього зателефонував ОСОБА_2 з проханням знайти для нього в тимчасове користування трактор, на що він погодився і зателефонував до ОСОБА_3 та домовився про зустріч. Через деякий  час він з ОСОБА_2 приїхав до ОСОБА_3, де останній з дозволу свого брата надав в тимчасове користування трактор, який ОСОБА_2 вибрав собі сам. Про подальший розвиток подій, які розвивались між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 йому  не відомо, так як він звідти поїхав. В травні 2010р. він разом з ОСОБА_6 приїхав до ОСОБА_2 з проханням надати  на декілька днів трактор  ОСОБА_9 для проведення польових робіт, на що ОСОБА_2 погодився. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_9 і повідомив, що трактор зламався і на його ремонт потрібні значні кошти. Він приїхав, забрав трактор та здав його на металобрухт. Позивача, ОСОБА_1  знає  як  порядну  людину. Боргів  у позивача  перед  ним  немає.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача свідків та дослідивши матеріали справи, суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню   частково  з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено і  не оспорюється  сторонами, що  дійсно  відповідач, ОСОБА_2   в  травні 2009р.  взяв у тимчасове безоплатне користування трактор МТЗ-82, державний номер НОМЕР_2, 1991 року випуску,   у позивача, ОСОБА_1, який  належав йому на праві власності  на  підставі  свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5.

Також  в  судовому  засіданні  встановлено,  що  також  не  оспорюється  сторонами, що  дійсно    до  теперішнього  часу    відповідач,  ОСОБА_2  не  повернув  позивачеві,  ОСОБА_1  трактор, а  також,  що   без  згоди  позивача,  власника  трактора,  передав  його  іншим  особам.

Відповідач,  ОСОБА_2  взяв  трактор  у  позивача,  ОСОБА_1 в  користування  на  підставі   письмової   розписки,  де  зобов»язувався повернути його на  першу  вимогу позивача та  забезпечити  його  схоронність. (а.с.45).  

Однак,  відповідно  до  ст. 799ЦК  України,  договір  найму   транспортного  засобу  укладається  у  письмовій  формі  та  якщо  за  участю    фізичної  особи   договір  підлягає  нотаріальному  посвідченню. В  зв»язку  з  чим, судом  встановлено, що  сторонами  не  додержано    відповідної  форми   договору  найму  транспортного  засобу, не  здійснено  його   нотаріальне  посвідчення  відповідно  до  вимог  ст.799 ЦК  України.

За  таких  обставин,  у  разі   недодержання  сторонами   цієї  вимоги   договір  найму  є  нікчемним,  ст.220 ЦК  України із  наслідками    передбаченими  ст.216 ЦК  України.

          В  судовому  засіданні  встановлено, що трактор позивача  відсутній   у    відповідача. Заперечення  відповідача,  що  трактор  знаходиться  в  ОСОБА_9 не  знайшли  свого  підтвердження  в  судовому  засіданні.  Відповідачем  на  час  розгляду  справи  не  надано  жодних  доказів  на    дані  твердження.  

          Відповідно  до  ст.41  Конституції  України право  приватної  власності    набувається  в  порядку    визначеному  законом. Ніхто  не  може  бути    протиправно  позбавлений    права  власності.  Право  приватної  власності  є  непорушним.

              Тобто, за  загальним  правилом,  виходячи  з  принципу  непорушності права приватної  власності, лише  сам  власник  може  вирішувати  питання   про  припинення    свого  права  на  майно.

 Позивач ОСОБА_1,  як  власник  майна    просив  стягнути  з  відповідача  вартість  трактора встановлену   відповідно до акту № 22  автотоварознавського дослідження експертом-автотоварознавцем ОСОБА_10 від 17.08.2011р.,  де  вказано що ринкова вартість трактора МТЗ-82, 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 і  станом на 17.08.2011р. становить  86188,75 грн. (а.с.106-107).

Суд,  відхиляє  заперечення   відповідача  та  його  представника  відносно вищевказаної вартості  трактора,  як  такі,  що  не  підтверджені  ніякими  доказами. У  суду  відсутні  сумніви  в достовірності   автотоварознавського  дослідження.  Крім  того,  відповідач  не  вказав  конкретно  підстави  не  прийняття  судом  такого  дослідження.   

З  урахуванням  вищевикладеного та  враховуючи, що  вартість  нового  трактора МТЗ-82 -  на  теперішній  час,  200 000грн.,  про  що  вказали  сторони  в  судовому  засіданні,  задоволенню  підлягає  позов  в  частині   стягнення  збитків  в  сумі  85 000грн.    

В  частині  стягнення  моральної  шкоди,  задоволенню  підлягає позов  частково  в  сумі  2000грн.   з  урахуванням  тих  душевних  страждань  пов»язаних  із  втратою  позивачем  майна,  поїздки  до  відповідача,  міліції, суду.

Суд  вважає,  що    витрати  пов»язані  з  явкою  до  суду  позивача,   підлягають  задоволенню  частково  з  урахуванням  вартості    проїду  в  громадському  транспорті  та   відстань  між  судом  і  місцем  проживання  позивача,  в  розмірі  600грн.(а.с.118-129).  

Стягненню  підлягають  витрати  за  проведення експертного  визначення   ринкової  вартості  транспортного  засобу в   сумі 350грн. (а.с.132),  та  витрати  на  надання  правової  допомоги  в  сумі  3770грн.(а.с.134-135).

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1368,39 грн. (судовий збір –1248,39 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн).

Керуючись ст.ст. 3, 11,60,209,212-215,223 ЦПК України,  ст.ст.316, 317, 319, 321,386 ЦК України,  суд,-

                                                               ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове повернення майна, стягнення  збитків  та  моральної  шкоди –задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму збитків,  вартість  трактора  в сумі 85000грн., моральну шкоду в розмірі 2 000 грн., витрати    на  правову  допомогу - 3770грн., витрати  пов'язані  із  явкою   до  суду –600грн.,  витрати  на  проведення  експертизи –350грн., а також судові витрати в сумі 1368,39грн., а всього 93088,39грн.  

В  іншій  частині   задоволення   позову – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя