Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«02»квітня 2008 року Cправа № 6/354-07
Колегія суддів суду у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., судді Бабакова Л.М., Олійник В.Ф.
при секретарі Пархоменко О.В.
за участю представників сторін:
кредитора – Гриценка Б.М., дов.ВЕІ№902593 від 23.11.06 р. (копія у справі)
боржника – директора Костюченка М.П., Пономаренка В.П., дов.б/н від 15.11.07 р. (копія у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Україна" (вх. № 451С/2)
на ухвалу господарського суду Сумської області від 07 лютого 2008 року по справі № 6/354-07
за заявою Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми
до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Україна", с.Рижівка Сумської області
про визнання банкрутом, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2007 року Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Сумської обласної дирекції звернулось до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "України", в якій просив визнати кредиторські вимоги в сумі 1601139,28 грн. основного боргу, 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу, призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Нагорнєву Тетяну Володимирівну.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 28 листопада 2007 року було порушено провадження у справі про банкрутство і прийнято заяву до розгляду. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Нагорнєву Т.В. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 07 лютого 2008 року (суддя Гордієнко М.І) було визнано розмір грошових вимог кредитора в сумі 1601139,28 грн. 28 коп. Зобов’язано кредитора –Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Сумської обласної дирекції в десятиденний строк опублікувати в офіційних друкованих органах України –газетах “Урядовий кур’єр” чи “Голос України” оголошення про порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника, в якому зазначити: повне найменування боржника, його поштову адресу та банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна. Зобов’язано розпорядника майна боржника до 31 березня 2008 року подати до господарського суду на затвердження реєстр вимог кредиторів. Провести попереднє засідання суду по справі 07 квітня 2008 року о 10 год. 00 хвл. Призначено дату скликання перших загальних зборів кредиторів на 21 квітня 2008 року. Засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію, визнання боржника банкрутом або припинення провадження у справі про банкрутство призначено на 28 квітня 2008 року.
Боржник –Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Україна" з ухвалою господарського суду не згодний, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати повністю та направити справу до господарського суду першої інстанції для прийняття ухвали про припинення провадження у справі. При цьому, боржник не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх результатом невірного застосування норм матеріального права, що регулюють порядок укладення та виконання договорів (здійснення правочинів), підстав припинення застави майна боржника, в результаті чого господарським судом було порушено пункт 11 статі 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Кредитор, Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції, у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу господарського суду Сумської області від 07 лютого 2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, Приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірмі "Україна" було надано кредит на суму 1300000,00 грн. під 15% річних терміном дії кредитної угоди до 01 грудня 2005 року, що підтверджується кредитним договором № 012/051/1739 від 10 лютого 2003 року та додатковими угодами до нього від 10 лютого 2005 року, 01 березня 2005 року та 20 квітня 2005 року (аркуші справи 5-9).
В забезпечення виконання зобов’язань по зазначеному кредитному договору, кредитор та боржник уклали договір застави від 26 лютого 2003 року, згідно якого в заставу Банку було передано підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с.Рижівка, вартістю 2875451,00 грн. (аркуші справи 10-11).
Проте, в установлений термін Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Україна" –боржник по справі умови кредитного договору не виконав (не повернув грошові кошти та не сплатив відсотки), в зв’язку з чим 29 грудня 2005 року нотаріусом Сумського районного нотаріального округу було вчинено виконавчий напис на договорі застави від 26 лютого 2003 року про стягнення з підприємства боржника 1401709,88 грн. (аркуш справи 12).
Пізніше, 04 липня 2006 року згідно постанови державного виконавця було відкрито виконавче провадження, проведено опис та арешт майна боржника, а саме: підвідного газопроводу АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рижівка та накладено заборону на його відчуження (аркуш справи 13).
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін під час судового засідання, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Так, в своїй апеляційній скарзі боржник зазначає, що при укладені договору застави заставодержателем (ініціюючим кредитором) була перевірена дійсність права власності заставодавця (боржника по справі) на предмет застави, зокрема: наявність свідоцтва про право власності від 27 грудня 2002 року, виданого на підставі Розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації від 27 грудня 2002 року за № 87; факт реєстрації 10 січня 2003 року Білопільським ГДВ у складі комунального підприємства "Сумське міське БТІ" права власності предмету застави.
При цьому, заявник апеляційної скарги зазначає, що на момент подання ініціюючим кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнє судове рішення про скасування свідоцтва на право власності на предмет застави, що набрало законної сили а також те, що наявний договір застави ніким не скасований та не визнаний судом недійсним.
Проте, слід зазначити, що розпорядженням голови Білопільської районної державної адміністрації від 16 жовтня 2006 року № 556 скасоване розпорядження голови райдержадміністрації від 27 грудня 2002 року "Про право власності ПСП АФ "Україна" на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рижівка" як незаконне.
Також, в матеріалах справи наявна копія рішення господарського суду Сумської області від 31 серпня 2007 року по справі № 13/385-06 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "України" до Відкритого акціонерного товариства "Сумигаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання права власності на підвідний газопровід АГРС м.Білопілля –ГРП с.Рижівка, яким в позові Приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірмі "Україна" було відмовлено. В мотивувальній частині цього рішення зазначено, що враховуючи скасування правовстановлюючого документу, суд дійшов висновку, що свідоцтво про право власності на підвідний газопровід фактично втратило юридичну значимість. Зазначене рішення пройшло оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції і було залишене без змін.
Отже, право власності на заставлене майно, за рахунок якого можливе погашення грошових зобов'язань перед банком по кредитному договору №012/051/1739 від 10 лютого 2003 року, боржник втратив, що підтверджується рішенням господарського суду Сумської області від 31 серпня 2007 року (аркуші справи 15-18).
Пунктом 2 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України встановлено, що право застави припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.
Таким чином, боржник зобов'язання по кредитному договору не виконав, з 04 липня 2006 року (дата відкриття провадження) та по теперішній час заборгованість по сумі боргу, стягнутої за виконавчим написом в сумі 1401709,88 грн., не погашена.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що за таких обставин оскаржувана боржником Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою "Україна", ухвала господарського суду прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга боржника - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу боржника Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Україна" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 07 лютого 2008 року по справі № 06/354-07 залишити без змін.
Повний текст постанови підписано 07 квітня 2008 року.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
суддя Л.М. Бабакова
суддя В.Ф. Олійник