Справа  № 2 –320/11

                                               Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                 І  М  Е  Н  Е  М  У  К  Р  А  Ї  Н  И

29  листопада   2011  року  Дзержинський  районний  суд  м.  Харкова у складі:  головуючого  судді                                                                                                    Григор*євої  А.О.

При  секретарі                  Квітчастій  О.Є.                                                 Шинкаренко  К.В.

Розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  цивільну  справу  за  позовом  ОСОБА_1   до  Харківського  державного  академічного  драматичного  театру  ім..  Т.Г. Шевченка,  треті  особи:  директор  театру  ОСОБА_3,  Харківська  обласна  державна адміністрація,  про  визнання  недійсним  наказів  та  стягнення  заборгованості  по  заробітній  платі,

                                           В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

 У  листопаді  2009  року  ОСОБА_1  звернулася  до  суду  з  названим  позовом ,  в  обґрунтування   якого  зазначила,  що  з  01  жовтня  1990  року  працює  на  посаді   артиста  вищої категорії Обласного  комунального  закладу «Харківський  державний  академічний  український  драматичний  театр  ім..  Т.Г. Шевченка»( далі: театр  ім..  Шевченка Т.Г.).

На  підставі  Постанови  Кабінету  Міністрів  України   від  28  липня  2004  року №968  «Про  впорядкування  оплати  праці  працівників  державних  академічних  театрів» та  Наказу  міністерства  культури  та  туризму    України  від  18.10.2005  року №475  «Про  впорядкування  умов  оплати  праці    працівників  культури  на  основі  Єдиної  тарифної  сітки» з  1-го  вересня  2005  року  її  посадовий  оклад  було збільшено  на  100%  за  рахунок  введення  додаткового  коефіцієнту  підвищення  посадових  окладів,  що  застосовується  для  працівників закладів  культури,  які  мають  статус  академічних.

Наказом  директора  театру  ОСОБА_3  № 16-Л   від 06.02.2009  року»Про  зміну  суттєвих    умов  праці  працівників  театру  та  № 33-Л   від 08  квітня  2009  року  «Про  тимчасові  заходи» коефіцієнт  академічності  з  її  посадового  окладу  було  знято  та  її, як  вважає  позивачка,  незаконно  переведено  на  неповний  робочий  день  з  оплатою  праці  у  розмірі  0,25%  посадового  окладу.

ОСОБА_1,  з  урахуванням  уточнених  позовних  вимог  від  13.09. 2010  року,  просила  визнати  зазначені  накази   недійсними,  поновити  умови  праці,  а  саме,  посадовий  оклад  з урахуванням 100%  коефіцієнту  підвищення  посадових  окладів  для  працівників  закладів  культури,  які  мають  статус  академічних,  у  розмірі 3 498,00  грн.,  стягнути  з  театру ім..  Т.Г. Шевченка недоотриману  заробітну  плату  у  розмірі 35 919,51  грн.  

  В  судовому  засіданні  позивач  підтримала  позовні  вимоги  в  повному  обсязі.

  Представник  відповідача  та  третіх  осіб  позовні  вимоги  не  визнали,  просили  відмовити  ОСОБА_1 у  задоволенні  позовних  вимог,  посилались  на  наступне.

Театр  не є  належним  відповідачем  у  справі,  так  як  не є  розпорядником  бюджетних  коштів,  а  лише  утримувачем  коштів.  Здійснення  виплати  заробітної  плати  у  відповідних  обсягах  не  залежить  від  директора  та  не є  відповідальністю  директора  театру. Вирішення  питань  виплати  зарплатні  в  повному  обсязі,  яка  повинна виплачуватись  із  обласного  бюджету,  є  спільним  обов*язком  кількох  розпорядників  бюджетних  коштів: управління  культури  і  туризму  Харківської  обласної  державної  адміністрації, головного  фінансового  управління  Харківської  обласної  державної  адміністрації,  Харківської  обласної  державної  адміністрації,  Харківської  обласної  ради. Театр  не  є  прибутковим  закладом   культури  і  він  включений  до  Реєстру  неприбуткових  організацій  та  установ.

Так, 10.04.2009  року  управлінням  культури  і  туризму  Харківської  обласної  державної  адміністрації  затверджено  новий  штатний  розклад  театру  з  12  квітня  2009  року,  згідно якого  посадові  оклади  працівників  театру  встановлені  без  урахування  підвищення за  академічність.  Наказ  директора  театру №16-Л  від  06.02.2009р.»Про  зміни  суттєвих  умов  праці  працівників  театру» базується  на  відповідних  розпорядчих  документах  облдержадміністрації  та  управління  культури  і  туризму.

У  2009  році  фінансування  театру  розпорядником  бюджетних  коштів  було  у  декілька  разів  зменшено.Згідно  бюджетного запиту  на  2009  рік,  поданого  до  управління  культури,  фінансування  театру  у  2008  році  за  загальним  фондом  було  12  млн. 313  тис.125  грн.80  коп.

Згідно  лімітної  довідки  про  бюджетні  асигнування  на  2009  рік  фінансування  театру  обмежено  до  4 464 600  грн.

Тому,  оскаржуваний  наказ  директором  було  прийнято  з  урахуванням  бюджетного  запиту  та  лімітної  довідки,  тобто фінансового  документу  наданого  Управлінням  культури  і  туризму  Харківської  обласної  державної  адміністрації.

Представник  відповідача  та  третьої  особи  відмітили  у  своїх  поясненнях,  що  відповідно  до  Закону  України  «Про  оплату  праці»,  коефіцієнт  академічності не  відноситься  до  посадового  окладу  та  структури  заробітної  плати,  а  тому  керівництво  театру  не  зобов*язано  здійснювати  виплату  посадового  окладу  із  урахуванням  коефіцієнту  академічності.Здійснювати  фінансування  театру  у  повному обсязі  на  рівні  попередніх  періодів  є  спільним  обов*язком  розпорядників  бюджетних  коштів.

 На  виконання  розпорядження  Харківської  облдержадміністрації №404  від  20.07.2009року    директором  театру  було  видано  Наказ №66-Л  від  23.07.2009  року»Про  призупинення  наказів».  Згідно  п.3  цього  наказу позивачу  у  липні  було  нараховано  додатковий  коефіцієнт  академічності  у  розмірі 10%  у  межах  фінансових  можливостей  та  наявних  доходів  театру.Тому  відповідач  та  третя  особа  вважають,  що  позовні  вимоги  ОСОБА_1  про  визнання  недійсним  попереднього  наказу  директора  є  нелогічними  та  некоректними.

Представник  відповідача  зазначив,  що  ніяких  порушень  законодавства про  працю та  трудових  прав  позивача  не  було.  Керівництво  театру  повністю  виконало  норми  Закону.

Так,  позивачка   разом  з  іншими  була  письмово  повідомлена   про  майбутні  зміни  в  оплаті  праці  більше  ніж  за  2  місяці  наперед.  Весь  час  вона  отримувала  заробітну  плату  з  урахуванням  коефіцієнту академічності,  в  такому ж  розмірі,  як  і  в 2008 році.

Представник  відповідача  вважає,  що  позовні  вимоги  щодо  стягнення  недоотриманої  заробітної  плати  не  підлягають  задоволенню,  так  як наведений  позивачкою  розрахунок  заборгованості  суперечить  вимогам  ч.2  ст.56  КЗпП  України,  яка  передбачає,  що  оплата праці  при  неповному  робочому  часі  провадиться  пропорційно  відпрацьованому часу.  Підставою  для  нарахування  та  виплат  для  бухгалтерії  є  табель  обліку  робочого  часу.  Згідно  цього  документу  позивачу  було  здійснено  всі  виплати зарплатні.

Представник  відповідача  вважає,  що  ствердження  позивачки  щодо  односторонності  в  прийнятті  рішення  з питань  оплати  праці  не  відповідає  дійсності,  так  як  ще  23  лютого   2009  року  директором  театру  було  направлено  листа  № 37/1  голові  профспілкового  комітету  працівників  культури ОСОБА_4  та  голові  профспілкового  комітету  незалежної  профспілки «Сцена» ОСОБА_5  з  метою  подальшого  погодження  дій  із  профспілкою.Але  профспілка не  прийняла  мотивованого  рішення  з  цього  приводу,  як  того  вимагає  Закон «Про  професійні  спілки».

На  спільному  засіданні  профспілкового  комітету  театру  та  профспілкового  комітету  незалежної  профспілки «Сцена»з  участю  адміністрації  театру  30.01.2009року  розглядалося  питання  фінансування  театру  на  2009  рік.

Таким  чином,  представник  відповідача  та  третьої  особи  вважають  позов  ОСОБА_1  не  доведеним,  та  таким,  що не  підлягає  задоволенню.

 Суд,  вислухавши  сторони,  дослідивши  матеріали  справи  вважає, що  позовні  вимоги  не  підлягають  задоволенню  з  наступних  підстав.

 Судом  встановлено,  що  наказом    позивачка  прийнята  на  посаду  актора  драматичного  театру   ім.. Т.Г. Шевченка 01.10.1990  року. !5.12.2001  року їй  присвоєна  кваліфікація  вищої  категорії( т.1  а.с.5).

 Відповідно  до  ст..14  Закону  України «Про  театри  і  театральну  діяльність» від  31  травня  2005  року № 2605-1Y  фінансування  діяльності театрів  залежно  від  форми  власності,  статуту  та  інших  ознак,  установлених  бюджетним  законодавством,  здійснюється  за  рахунок  коштів  Державного  бюджету  України,  бюджету  Автономної  Республіки  Крим,  інших  місцевих  бюджетів,  а  також  коштів  підприємств, установ, організацій  громадян  та  їх  об*єднань.  Засновники  театрів  здійснюють  фінансування  їх  діяльності  в  порядку  і  розмірах,  передбачених  установчими  документами.

 Згідно  зі  ст..1  Статуту  Театру     ім..  Т.Г. Шевченка,  затвердженого  начальником  управління  культури  Харківської  обласної  державної  адміністрації  22  вересня  2005  року  засновником  театру  є  Харківська  обласна рада,  повноваження  з  управління  театром  здійснює  управління  культури  обласної  державної  адміністрації,  театр  фінансується  з  обласного  бюджету.

 Статтею  98  КЗпП  України  передбачено  ,  що  оплата  праці  працівників  установ  і  організацій,  які   фінансуються  з  бюджету ,  здійснюється  на  підставі  законів  інших  нормативно-  правових  актів  України,  генеральної,  галузевих, регіональних  угод,  колективних договорів,  у  межах  бюджетних  асигнувань     та  позабюджетних  доходів.

 Відповідно  до  ст..ст.4,5,13  Закону  України  «Про  оплату  праці» від  24  березня  1995  року № 108/95-ВР  джерелом  коштів  на  оплату  праці працівників установ  і  організацій, що  фінансуються  з  бюджету,- є  кошти,  які  виділяються  з  відповідних  бюджетів,  а  також  частина  доходу,  одержаного внаслідок  господарської  діяльності та  інших  джерел. Організація  оплати  праці здійснюється  на  підставі:  законодавчих  та  інших  нормативних  актів; генеральної  угоди  на  державному  рівні;  галузевих,  регіональних  угод;колективних  договорів;  трудових  договорів.  Суб*єктами  організації  оплати  праці  є: органи  державної влади  та  місцевого  самоврядування; власники,  об*єднання  власників  або  їх  представницькі  органи,  професійні  спілки,  об*єднання  професійних  спілок  або  їх  представницькі  органи;профспілки. Оплата  праці  працівників  установ  і  організацій,  що  фінансуються  з  бюджету, здійснюється  на  підставі  актів  Кабінету  Міністрів  України  в  межах  бюджетних  асигнувань.  Обсяги  витрат  на оплату  праці  працівників  установ і  організацій, що  фінансуються  з  бюджету, затверджуються  одночасно  з  бюджетом.

Таким  чином, при  вирішенні  спорів  про  виплату  надбавок  до доплат  працівникам  установ  і  організацій,  що  фінансуються  з  бюджету,  необхідно  виходити  з  нормативно-  правових  актів,  якими  визначено  умови  та  розмір цих  виплат.

Так,  Постановою  Кабінету  Міністрів  України»Про  впорядкування  оплати  праці  працівників  державних  академічних  театрів» від  28  липня  2004 року №968  установлено,  що  починаючи  з  1  січня  2005  року  розміри  посадових  окладів( ставок  заробітної  плати)  керівних  працівників, художнього  та  артистичного  персоналу  державних  академічних  театрів  підвищується  до  100  відсотків, а  інших  працівників  театрів- до  30 відсотків  порівняно  з  розмірами  посадових  окладів(  ставок  заробітної  плати),  затвердженими  постановою Кабінету  Міністрів  України  від  07  лютого  2001  року №134»Про  впорядкування  умов  оплати  праці  працівників  установ,  закладів  та  організацій  окремих  галузей  бюджетної  сфери».

На   підставі  зазначеної  постанови  посадовий  оклад  позивача  було  збільшено  на  100%.

Однак, постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  22  серпня  2005  року  №790  «Про  внесення змін  та  визнання  такими,  що  втратили  чинність,  деяких  постанов  Кабінету  Міністрів  України  з  питань  оплати  праці  працівників  установ,  закладів  та  організацій  окремих    галузей  бюджетної  сфери» постанову  Кабінету  Міністрів  України  від  28.07.2004  року  №968  визнано  такою,  що  втратила  чинність ,  а  п.3  Постанови  КМУ  від  30  серпня  2002року  № 1298»Про  оплату  праці  працівників  на  основі  Єдиної тарифної  сітки  розрядів  і    коефіцієнтів  з  оплати  праці  працівників  установ,  закладів  та  організацій  окремих  галузей  бюджетної  сфери» викладено  в  наступній  редакції:»Установити:1) що  працівникам  установ,закладів  та  організацій  освіти,  науки, культури,  які  мають  статус  національнх,  академічних  закладів  культури  може  зберігатися  при  визначенні  максимальних  розмірів  посадових  окладів(  ставок заробітної  плати, тарифних  ставок)  та  ставок  погодинної  оплати праці  додатковий  коефіцієнт  підвищення  посадових  окладів, що  стосувався  для  зазначених  працівників  до  набрання  чинності  цією  постановою.

На  виконання  постанов  Кабінету  Міністрів  України  від  22  серпня  2005  року  №790  та  від  30  сепня  2002  року  № 1298  та  з  метою упорядкування  умов  оплати  праці  працівників  бюджетних установ,  закладів,  та  організацій  культури  наказом  Міністерства  культури  і туризму  України  від  18  жовтня  2005  року  №745»Про  впорядкування  умов  оплати  праці  працівників  культури  на  основі  Єдиної  тарифної  сітки» також  установлено,  що  працівникам  установ,  закладів  та  організацій  культури,  які  мають  статус  національних,  академічних, може  зберігатися  при  визначенні  максимальних  розмірів  посадових  окладів(  ставок  заробітної  плати,  тарифних  ставок)  додатковий  коефіцієнт  підвищення  посадових  окладів,  що  застосовувався  для  зазначених  працівників  згідно  з  чинним  законодавством.

Відповідно  до  п.3.8  розпорядження  Харківської  обласної  державної  адміністрації  від  12  грудня  2008  року  №733  зі  змінами, внесеними  розпорядженням №404  від  20  липня   2009  року  ,  управлінню  культури  і  туризму  обласної  державної  адміністрації  планувати  видатки та  оплату  праці працівникам  закладів  мистецтва,  які мають  статус  академічних,  (  у  тому  числі  підвищення  посадових  окладів  за  академічність  закладу)  у  межах  обсягів  фінансової  підтримки,  визначеної  в  обласному бюджеті  з  урахуванням  умов,  установлених  Кабінетом  міністрів  України.

Статтею  64  Закону  України»Про  Державний  бюджет  України  на  2009  рік» установлено,  що  керівники  бюджетних  установ  утримують  чисельність  працівників,  військовослужбовців,  осіб рядового  і  начальницького  складу (далі-  працівники)  та  здійснюють  фактичні  видатки  на  заробітну  плату( грошове  забезпечення),  включаючи  видатки  на  премії  та  інші  види  заохочень  чи  винагород,  матеріальну  допомогу  лише  в  межах  фонду  заробітної плати(  грошового  забезпечення),  затвердженого  для бюджетних  установ  у  кошторисах  або  планах  використання  бюджетних  коштів.

У п.4.1  колективного  договору  Театру  ім.  Т.Г.  Шевченка на  2008-2013  роки  передбачено, що  оплата  праці  працівників  здійснюється  у  межах  затверджених  кошторисом  видатків  на  утримання  театру.

Як  убачається  із  матеріалів  справи,  Театром  ім.  Т.Г.  Шевченка  до  Харківської  облдержадміністрації  було  подано  бюджетний  запит  на  2009  рік  про  потреби  у  фінансуванні в  розмірі  12 313 725  грн.

Рішенням ХХХY111  сесії  Харківської  обласної  ради  5  скликання  від  03 лютого  2009  року  №1107 «Про  обласний  бюджет  на 2009  рік»з  обласного бюджету  на  утримання  Театру  ім.  Т.Г.Шевченка,  у  тому  числі  на  оплату  праці  його  працівників,  виділено  4 464 600  грн.

У  зв*язку  із  зменшенням  фінансування  театру  та  на  підставі  розпорядження    Голови  Харківської  обласної  державної  адміністрації  від 12  грудня  2008 року №733,  директором   театру  ім. Т.Г.Шевченка  було  видано  накази №16-Л від  06  лютого  2009  року»Про  зміни  суттєвих  умов  праці  працівників  театру» та  № 33-Л  від  08  квітня  2009 року «Про тимчасові заходи»,  якими згідно  виділених  асигнувань  на  1  квартал 2009  року  додатковий  коефіцієнт(100%)  підвищення  посадового  окладу  позивача  було  знято  та  встановлено  неповний  робочий  день  та  оплпту  у  розмірі 0,25  ставки.

Оскільки  встановлення  підвищення  посадових  окладів  працівникам  театру  ім.  Т.Г.  Шевченка  перебуває  у  компетенції  Кабінету  Міністрів  України,  Міністерства  культури  і  туризму  України,  Харківської  обласної  державної  адміністрації  і  постановлено  в  залежність  від  наявності  бюджетного  асигнування, після  втрати  чинності  постанови  КМУ  № 968  від 28  липня  2004  року,  якою  було  передбачено  обов*язкове  підвищення  на  100%  посадових  окладів  працівників  закладів  культури, які  мають  статус  академічних  та  за  відсутності  у  бюджеті  відповідного  рівня  фінвнсування  таких  виплат, позовні  вимоги  позивача  в частині  поновлення  умов  оплати  праці  з  урахуванням  100% підвищення  посадового  окладу  суд  визнає  не  обгрунтованими  та  такими,  що  не  підлягають  задоволенню.

Суд  приходить  до  висновку  про  необгрунтованість  позовних  вимог  щодо  стягнення  недоотриманої  заробітної  плати  за  час роботи  на  умовах  неповного  робочого  часу  з  наступних  підстав.

Відповідно  до ч.ч.3,4 ст.32  КзпПУкраїни  у  зв*язку  із  змінами  в  організації  виробництва  і  праці  допускається  зміна  істотних  умов праці  при  продовженні  роботи  за  тією ж спеціальністю,  кваліфікацією чи  посадою.Про  зміну  істотних  умов  праці-  систем  та  розмірів  оплати  праці,  пільг,  режиму  роботи, встановлення  або  скасування   неповного  робочого  часу,  суміщення  професій,  зміну  розрядів й  найменування  посад  та  інших  -  працівник  повинен  бути  повідомлений  не  пізніше  ніж  за  два  місяці.Якщо  колишні  істотні  умови  праці  не  може  бути  збережено,  а  працівник  не згоден  на  продовження  роботи  в  нових  умовах, то  трудовий договір  припиняється  за  пунктом 6 ст.36  цього  Кодексу.

Як  убачається із  матеріалів  справи  ОСОБА_1  було  письмово  попереджено  про  зміну  істотних умов  праці-  розміру  оплати  праці, встановлення  неповного  робочого  часу  з  12 квітня   2009  року та  попереджено  про  припинення  трудового  договору  у  разі  незгоди  продовження  роботи  в  нових  умовах.

Відповідно  до  ст.  56  КЗпП  України  за  угодою  між  працівником  і  власником  або  уповноваженим  ним  органом  може  встановлюватись,  як  при  прийнятті  на  роботу,  так і згодом  неповний  робочий день  або  неповний робочий  тиждень. Оплата  праці  в  цих  випадках  провадиться  пропорційно  відпрацьованому  часу  або  залежно  від  виробітку.

Будучи  попередженим  про  встановення  з 12  квітня  2009  року  неповного  робочого  часу  з  оплатою  праці  у  розмірі 0,25   посадового  окладу, позивачка  погодилася  продовжувати  роботу  на  цих  умовах.

Наказом  №88-Л  від  01  жовтня  2009  року  для  всіх  працівників театру  встановлено  повний  робочий  день.

Враховуючи,  що  за  угодою  між  відповідачем  та ОСОБА_1, остання  у  період  з 12  квітня  по  30  вересня  2009  року   фактично  працювала  неповний  робочий  час,  що  підтверджується  копіями  табелів обліку  використання  робочого  часу  за  вказаний  період,  заробітна  плата  за  цей  час  нараховувалась  та  виплачувалась  пропорційно  відпрацьованому часу  у  розмірі 0,25  посадового  окладу,  суд  не  вбачає  правових  підстав  для стягнення  недоотриманої  заробітної  плати  із  розрахунку  нормальної  тривалості  робочого  часу  у 40  годин  на  тиждень.

 Доводи  позивача  про  порушення  відповідачем вимог  ст.41  Закону  України «Про професійні  спілки,  їх права  та гарантії  діяльності»,  відповідно  до  якого  зміна  умов  трудового  договору,  оплати  праці  працівників,  які є  членами  виборних  профспілкових органів,  допускається  лише за  попередньої  згоди  виборного  органу,  членом  якого  вони є,не  є  підставою  для  висновку  про  незаконність  дій  відповідача,  оскільки  зазначеною  нормою  закону передбачено  отримання  згоди  у  разі  зміни умов  трудового  договору  лише  з працівником,  який  є  членом  саме  виборного  органу,  а  не  первинної  профспілкової  організації.

Керуючись  ст..ст. 10,11, 209,  212-215, 218  ЦПК  України, ст..ст.32,56,98  КЗпП  України, ст..ст.34,5,13  Закону  України «Про  оплату  праці»,  суд

                                         В  И  Р  І  Ш  И  В:

 Відмовити  ОСОБА_1 у  задоволенні  позову  до  Харківського  державного  академічного  драматичного  театру  ім..  Т.Г. Шевченка,  треті  особи:  директор  театру- ОСОБА_3  Харківська  обласна  державна  адміністрація  про  визнання  недійсними  наказів,  стягнення  заборгованості  по  заробітній  платі  в  повному  обсязі.

Рішення  може  бути  оскаржене  до  апеляційного  суду  Харківської  області  через  Дзержинський  районний  суд  протягом  10  днів  з  дня  проголошення.

Суддя                                                                                                       Григор*єва  А.О.