Справа №  11-594/2011  

Категорія  ч. 4 ст. 185 КК України  

Головуючий у 1 інстанції  Собко В.М.  

Суддя-доповідач  ОСОБА_1  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року                                                                      м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді  Дячука В.М.,

суддів           Томенчука Б.М., Гандзюка В.П.

з участю:  прокурора           Грищука В.І.,

засудженого           ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Снятинського районного суду від 05 вересня 2011 року,-

в с т а н о в и л а:

Даним вироком          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.,

уродженець с. Єкатеринівка, Новотроїцького району, Херсонської області, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, розлучений, освіта середня, непрацюючий, раніше судимий 04.07.2005 р. Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 164 КК України (далі –КК),

засуджений за ч. 4 ст. 185 КК  на  п'ять  років позбавлення волі.

Згідно ст. 72 КК зараховано у строк відбуття покарання строк тримання під вартою як запобіжний захід. Строк відбуття покарання рахується з 11 червня 2011 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обрано у вигляді тримання під вартою.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь потерпілого ОСОБА_3 120000 грн. шкоди, завданої злочином.

Вирішено питання про судові витрати.

Як встановлено вироком суду злочин вчинено при наступних обставинах.

01.10.2010 року приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи корисливу мету, знаходячись у житловому будинку потерпілого ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу зайшов у гараж, де за допомогою ключа, який був на сейфі, відкрив сейф і таємно викрав звідти гроші в сумі 120000 грн., чим завдав потерпілому матеріальну шкоду у великих розмірах.

У апеляції у зміненому вигляді прокурор, який приймав участь у суді першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, вважає вирок суду незаконним у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. Просить вирок суду змінити, виключивши із вступної частини посилання на попередню судимість ОСОБА_2, із мотивувальної частини –посилання на докази, які не досліджувались в судовому засіданні, а в резолютивній частині вказати, що попередньо обраний ОСОБА_2 запобіжний захід –тримання під вартою, залишений без зміни до вступу вироку  в законну силу.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_2  погодився з доводами апеляції прокурора.

Заслухавши доповідь судді Дячука В.М., прокурора, який підтримав апеляцію у зміненому вигляді і просив вирок змінити, пояснення засудженого ОСОБА_2, який  не заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації  неправомірних дій ґрунтується на досліджених по справі доказах та не оспорюється у апеляції.

Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК, воно є необхідним і достатнім для його виправлення і перевиховання.

Разом з тим, вирок підлягає зміні з таких  підстав.

Як вбачається із вироку, суд необґрунтовано зазначив у вступній та мотивувальній частині вироку про те, що ОСОБА_2 раніше судимий 04.07.2005 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 164 КК, оскільки даним вироком він був засуджений на 1 (один) рік обмеження волі та на підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік. Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 89 КК ОСОБА_2 вважається таким, що не має судимості.

Крім того, оскільки судове слідство по справі проводилось в порядку ч. 3 ст. 299 КК, то суд не мав права посилатися на докази, які не досліджувались у судовому засіданні. Тому посилання як на докази винуватості на висновок дактилоскопічної експертизи, протоколи огляду місця події, явки з повинною, відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею підлягають виключенню з вироку.

Що стосується доводів апеляції прокурора про те, що в резолютивній частині вироку суд вказав на обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, то колегія суддів вважає, що в даному випадку судом була допущена чисто технічна помилка, оскільки такий  запобіжний захід обирався засудженому на стадії досудового слідства. Дана технічна помилка не погіршила становище ОСОБА_2 та не вплинула на законність і обґрунтованість вироку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Снятинського районного суду від 05 вересня 2011 року відносно ОСОБА_2 змінити: виключити із вступної та мотивувальної частин посилання на попередню судимість ОСОБА_2, із мотивувальної частини - посилання на докази, які не досліджувались в судовому засіданні: ”висновок дактилоскопічної експертизи, протоколи огляду місця події, явки з повинною, відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею'' .

В решті вирок залишити без зміни.

Судді:          В.М. Дячук

Б.М. Томенчук

В.П. Гандзюк

Згідно з оригіналом:

суддя          В.М. Дячук