РІШЕННЯ                                                                                 ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ                    

08 листопада 2011 рокуГірницький районний суд м. Макіївки  Донецкої області  в складі                                                             головуючого судді:                                      Апалькової О.М.

                              при секретарі :                                                    Мирошниченко О.Л.                                                                      за участю позивача:                                       ОСОБА_1                                                                                та  його представників:                                ОСОБА_2,ОСОБА_3                                                              відповідачів :                                                 ОСОБА_4,ОСОБА_5                                                               та представника і захисника відповідача:                                                                                                        ОСОБА_4                                   ОСОБА_6                                                                                відповідачів :                                              ВАТ «Страхова компанія »Універсальна»                                                                                                              ВАТ  СТ »Гарантія»          

у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_4,ОСОБА_5, ВАТ «Страхова компанія »Універсальна»,ВАТ СТзДВ »Гарантія»про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП та судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

           Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до  ОСОБА_4,ОСОБА_5, ВАТ «Страхової компанії »Універсальна», ВАТ СТзДВ »Гарантія»про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок  ДТП ,а також  судових витрат та просив суд стягнути солідарно з відповідачів, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 на його користь , а саме : матеріальної шкоди від пошкодження його автомобіля в сумі –7454,78  гривень завданої ДТП ,яка мала місце  24.07.2010 році, із них 1020 гривень франшизи ,утрату товарного виду в сумі 7456,31 гривень, моральної шкоди в сумі –3000 гривень , судовий збір в сумі 149,11гривень та 8,50 гривень. Крім того просив  стягнути окремо як з відповідача, ВАТ «Страхової компанії »Універсальна»так і  ВАТ СТзДВ »Гарантія» страхове відшкодування  в сумі по 24990 гривень ,судовій збір з кожного по 282,65 гривень,солідарно як з ВАТ «Страхової компанії »Універсальна»так і  ВАТ  СТзДВ  »Гарантія» витрати за проведення судових авто-товарознавчої експертизи по оцінці автомобіля в сумі 673 грн., та 120 гривень (витрати) на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи солідарно зі всіх відповідачів.

В обґрунтовування своєї  заяви  ОСОБА_1 посилається на наступні підстави:

24.07.2010 р. приблизно  о 8-30 години він управляв автомобілем KIA CERATO, державний номер НОМЕР_1 рухався на автошляху  Слов’янськ – Донецьк –Маріуполь           зі сторони м. Донецька в напрямку м. Маріуполь. В цей же час в попутному з ним  напрямку рухався автомобіль «Шевролет Авео»,державний номер НОМЕР_2 під керуванням  відповідача ОСОБА_4,який в порушенні п.13.1 ПДР України  не вибрав безпеку швидкості та дистанцію та скоїв  зіткнення  с належним ним автомобілем.          

У результаті даного зіткнення він,діючи в стані аварійної безпеки виїхав на праву полосу руху,де  відбулося зіткнення з автомобілем «Кіа Кларус»,державний номер  НОМЕР_3 під керуванням  відповідача ОСОБА_5,який порушив п.12.6(б),12.9 (б) і п.12.3 ПДР України та не прийняв своєчасних мір до знижки швидкості і допустив зіткнення транспортних засобів .                      

В ході досудового слідства була призначена  судова авто технічна експертиза згідно висновку , якою в причинному зв’язку  з настанням  події  ДТП знаходяться дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В його діях  порушень ПДР не має.                                        

У зв’язку з тим, що тілесні пошкодження у ОСОБА_5 виникли  з його вини,кримінальна справа  припинена на підставі ст.. 6 п.2 КПК України. Згідно висновку авто товарознавчого  дослідження вартість ремонтно-відновлених робіт його автомобіля складає 56 434 ,78грн. Вартість матеріальної  шкоди,яка спричинена автомобілю позивача  згідно висновку авто - товарознавчої   експертизи складає в сумі –63 891,09 грн.                              

За проведення авто товарознавчого дослідження  їм було сплачено 673 грн. Відповідач, ОСОБА_4О застрахував  цивільно –правову відповідальність в ВАТ «Страхової компанії »Універсальна»,однак страхове відшкодування  їм до теперішнього часу не отримано.                              

В зв’язку з протиправними діями відповідачів йому  була спричинена  моральна шкода  яку він оцінює в розмірі –3 000 гривень, мотивуючи тим, що позивач переніс моральні страждання та переживання протягом тривалого часу,порушений його звичний образ життя у зв’язку з пошкодженням  його автомобіля . В результаті ДТП він знаходиться до даного часу у стані депресії.                                                                                                     

Відповідачі добровільно не прийняли ніяких мір до відшкодування йому матеріальної шкоди, тому він був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом свого права.                    

В судовому засіданні представники позивача ,ОСОБА_2, та  ОСОБА_3 які діють за довіреністю в інтересах ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі і послалися  на ті ж підстави, які були викладені у позовній заяві та вважають, що відповідачі  порушили ПДР  і згідно даної дорожньої обстановці  дії  кожного знаходилися в причинному зв’язку  з  настанням події.                              

Відповідач по справі, ОСОБА_4 та його представник,          ОСОБА_6 з позовом не погодилися ,посилаючись на те,що  він керував автомобілем НОМЕР_4 і рухався по автошляху Слов’янськ –Донецьк –Маріуполь          зі сторони м. Донецька в напрямку м. Бердянськ. Він рухався по лівій стороні руху, так як правий ряд був зайнятий . Попереду  його їхав автомобіль позивача зі скорістю 70-80 км на годину від нього на відстані  50 метрів . Позивач пригальмував  і він став також  пригальмовувати. Через  деякий час автомобіль позивача почав різко гальмувати і уходити вправо і він прийняв          міри  к зупинці,нажавши на  гальмо і ,так як дорога була мокрою то йому не хватило тормозного путі  він  почав приймати  ліворуч до розподіляння газону і  скоїв дотичне зіткнення своєю  правою частиною бамперу з лівою частиною бамперу автомобіля позивача.

Він   прийняв правий ряд та продовжив  рух, а потім зупинився. Через 15-17 метрів  відбулося друге зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_5 з автомобілем позивача. Позивач ОСОБА_1 рухався по правій полосі  свого руху ,його  догнав автомобіль під керуванням ОСОБА_5І ,так як він рухався в  його попутному напрямку, а потім  водій ОСОБА_5 ударив прямо його по центру, в задню частину автомобіля ОСОБА_1 після чого  позивач   ще проїхав ,а потім з’їхавши на обочину,зупинився.                                                    Відповідач, ОСОБА_5 з позовом не погодився ,посилаючись на те,що 24.07.2010 року  він ,маючи посвідчення водія керував автомобілем «Кіа Кларус»,державний номер НОМЕР_3,який  належить на праві власності  ОСОБА_7,а ні йому.                              

Його знайомий, ОСОБА_8, керуючий автомобілем по довіреності від ОСОБА_9 передав йому керувати цим  автомобілем на підставі  усної довіреності.  Він рухався по правій полосі автодороги.  По  лівій  полосі  попутного  руху   їхав  автомобіль  відповідача   «Шевролет  Авео»під керуванням  ОСОБА_4          , а за ним їхав ОСОБА_1 Ці обидва автомобіля мішали рухатися йому ,так як  знижували швідкість.  Потім ,в метрах 10-ти до задньої частини автомобіля позивача,ОСОБА_1 став різко виїжджати  на його полосу руху  і  він став різко гальмувати. А так як асфальт був мокрий ,то гальмувального путі   у нього не вистачило і він ударив автомобіль позивача  в  його задню частину.                                        Представник відповідача ВАТ «Страхової компанії »Універсальна»          проти позову також заперечує,посилаючись на те, що  розмір матеріальної шкоди повинен бути зменшеним, так як має місце два зіткнення  и визнані  дві особи згідно двох автомобілів і при наявності вини всіх осіб,діяльністю яких було завдано шкоду,розмір відшкодування повинен визначатися  у відповідній частці залежно від обставин,що мають істотне значення відповідно до ст. 1188 ЦК України. Моральну шкоду , франшизу та судові витрати повинні нести відповідачі, фізичні особи  по  даній справі, а ні як ні юридичні особи.                                                    Представник           відповідача, ВАТ СТзДВ »Гарантія»у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений  про день та час розгляду справи, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність , проти позову заперечує  в обґрунтування чого надав суду заперечення проти позову. Просив у задоволенні позову позивачу відмовити.                                        

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідачів, вивчивши матеріали справи , встановив наступні фактичні обставини :                                                            

- згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ( а. с. ) видно, що власником автомобілю марки «KIA CERATO,» є -  ОСОБА_1   ;                                                  

- згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 17.12.2010 р. ( а. с.  ) видно, що кримінальна справа по відношенню ОСОБА_5  за ознаками злочину, передбаченого ст.286ч. 1  КК України припинено ,копія постанови направлена  для  притягнення водія ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України  ;                                                            

- згідно авто товарознавчої експертизи № 182 від  10.09.2010 року ( а. с.12-20) видно, що матеріальна шкода,яка спричинена автомобілю позивача  згідно висновку авто - товарознавчої   експертизи складає в сумі –63 891,09 грн.                                                            

- згідно  квитанції до прибуткового касового ордеру № 182 від  01.09.2010 р. ( а. с. ) видно,що вартість авто товарознавчої  експертизи складає - 673,00грн. ;                                         

- згідно постанови Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 28 січня 2011 року ДТП, яке мало місце 24.07.2011 року сталося з вини водія ОСОБА_5 який порушив п. 12.3 правил дорожнього руху, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124  КПАП України  ,однак провадження  по  адміністративній справі закрито у зв’язку  з закінченням строку накладання адміністративного стягнення  (а. с. 30);                                                                      

- згідно постанови Гірницького районного суду м. Макіївки від  11 жовтня 2010  року ДТП, яке мало місце 24.07.2011 року сталося з вини водія ОСОБА_4,який порушив п. 12.3 правил дорожнього руху, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124  КПАП України з накладенням штрафу у розмірі 340 гривень (а.с. 31);                                                  

- згідно полісу № ВЕ /4763736 ВАТ СТзДВ »Гарантія»на транспортний засіб «КІА Кларус «д. н. АН 0407 НВ під керуванням ОСОБА_5,який належить ОСОБА_7О.( а. с . 46) видно, що  ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну складає з урахуванням франшизи в сумі –24  990 грн.,строк дії полісу з 17.04. 2010 р. по 16.04.2011 р.;                              

-  згідно полісу № ВЕ / 4090221 ВАТ «Страхової компанії »Універсальна», на транспортний засіб «Шевролет Авео«д. н. АН 9628 СТ під керуванням  ОСОБА_4 ( а. с .47 ) видно, що  ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну складає з урахуванням франшизи в сумі –24  990 грн.,строк дії полісу з 05.06.2010 р. по 04.06.2011 р.;                                        

-  згідно довіреності від  24.04.2010 року           ( а. с.  ) видно, що ОСОБА_7 уповноважує          ОСОБА_8 бути її представником з питань використання та експлуатації ТЗ «КІА Кларус «д. н. АН 0407 НВ, яка дає йому право керувати даним автомобілем,але без передоручення  ;                                                            Приведені фактичні дані свідчать про наявність між сторонами цивільно  -правових відносин. Відповідно до встановлених фактичних обставин і визначених відповідно до них правовідносин,суд вважає,що при вирішенні справи,слід керуватися такими нормами матеріального права,які викладені в нормах ЦК, ЗУ »Про обов’язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року зі змінами і доповненнями до нього від 24.09.2008 року № 586-VI,ЗУ «Про страхування».

Відповідно до пунктів 1,3 ч. 1ст. 1188 ЦК України , шкода , завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,відшкодовується на загальних підставах,в саме : шкода ,завдана одній особі з вини іншої особи,відшкодовується винною особою ; за наявності  вини всіх осіб ,діяльністю яких було завдано шкоди,розмір відшкодування визначається  у відповідній частці залежно від обставин,що мають істотне значення.                    

А згідно абз.2 п.4 Постанов Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27.03.1992 року з змінами до нього,під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин,що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності,повного господарського управління,оперативного управління або з інших підстав ( договору оренди, довіреності, тощо).                                        Із абз.2 п.3 та абз.2 п. 4 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України питання про відповідальність за шкоду,заподіяну джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим          з них ,вирішується за правилами  ЦК України: шкода,заподіяна одному з володільців з вини іншого,відшкодовується винним;за наявності лише вини володільця,якому заподіяна шкода,вона йому не відшкодовується ; за наявності вини обох володільців-розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного ; за відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди-жоден з них не має права на відшкодування;                                                                                

З матеріалів справи видно, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_10, а саме : порушено  п.12.3 Правил дорожнього руху, його дії знаходяться в причинному зв’язку з настанням події, що підтверджується матеріалами цивільної  справи, а саме           постановою   Гірницького районного суду м. Макіївки від 11.10.2010 року ( а. с. 31). Однак, хоча в діях водія ОСОБА_4 є порушення ПДР,які послужили причиною зіткнення ТЗ «Шевролет  Авео»  з автомобілем позивача ОСОБА_1 «KIA CERATO»,але вони не з’явилися причиною виїзду останнього в праву полосу автодороги,так як контактування транспортних засобів було незначним.                              

Крім того, з обставин справи також видно,що ОСОБА_8,керуючи автомашиною за письмовою довіреністю від ОСОБА_9 довірив рядом сидячому ОСОБА_5 на підставі посвідчення водія за його усною довіреністю  керувати автомобілем «КІА Кларус «24.07.2011 р.,який внаслідок протиправних дій  порушив п.13.1 правил дорожнього руху скоїв ДТП і його дії  також знаходяться в причинному зв’язку з настанням події, що підтверджується матеріалами цивільної справи, а саме постановою   Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 28.01.2011 року   ( а. с. 30). Контактування транспортних засобів було  найбільш значним, внаслідок чого вся задня частина автомобіля позивача була пошкоджена .                                                  

Із цього вбачається, що  з вини  ОСОБА_5 матеріальна шкода спричинена позивачу ОСОБА_1  найбільш  більшою чим матеріальна шкода, яка  спричинена  з вини ОСОБА_4 Тому суд вважає,що відповідальність по відшкодуванню шкоди,яка заподіяна кількома особами,відшкодовується кожною з них у порядку часткової відповідальності і повинна бути покладена на ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відповідно до ступеня вини кожного з них.                    

В даному випадку ступінь вини водію ОСОБА_4 у цій ДТП суд встановлює - 10 %, а ОСОБА_5 - 90 %.

Таким чином матеріальна та моральна шкода, а також судові витрати повинні бути стягнути з відповідачів  на користь позивача пропорційно ступеню вини кожного.                                        

Судом було встановлено, що ВАТ «Страхова компанія »Універсальна»та  ВАТ СТзДВ »Гарантія»          не провели відшкодування позивачу страхову виплату. Відповідно до ст.  9 ЗУ »Про обов’язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року зі змінами і доповненнями до нього від 24.09.2008 року № 586-VI,обов’язків ліміт відповідальності страховика за шкоду,заподіяну майну потерпілого становить 25 500 гривень.                                                             У полісі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як № ВЕ /4763736 ВАТ СТзДВ »Гарантія» так і у          полісі № ВЕ / 4090221 ВАТ «Страхової компанії »Універсальна»,розмір франшизи при відшкодуванні шкоди ,заподіяну майну потерпілих,становить 510 гривень.                               

Як зазначається у статті 9 ЗУ »Про страхування «, франшиза –це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.                                                                                

Франшиза - це та сума шкоди, яку в будь-якому випадку страхова компанія не відшкодовує. Страхова компанія відшкодовує потерпілому в ДТП суму майнової шкоди за відніманням суми франшизи. Франшизу відшкодовує потерпілому винуватець  ДТП   .                    

Відповідно до п. 12.1 ЗУ »Про обов’язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року зі змінами і доповненнями до нього від 24.09.2008 року № 586-VI, розмір франшизи не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика,в межах якого відшкодовується збиток,заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи,розрахованої за правилами цього пункту.                                        

Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього закону,страховики –страхові організації ,що мають право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог,встановлених цим же законом та ЗУ «Про страхування».                                                            Згідно ст. 28 ЗУ «Про обов’язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року зі змінами і доповненнями до нього від 24.09.2008 року № 586-VI,шкода ,заподіяна в результаті дорожньо-траспортної  пригоди майну потерпілого , це шкода,пов’язана з пошкодженням транспортного засобу.                                                  

Таким чином, виходячи з вищевказаних обставин,відповідачі, страхова компанія ВАТ «Страхова компанія »Універсальна»  при наявності полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальним перед потерпілим в частині суми з урахуванням франшизи ,а саме в сумі -5 879,11 грн.                                                                      

В даному випадку цивільно-правову відповідальність перед потерпілим, а саме ОСОБА_1 несе страхова компанія, а  ОСОБА_4 звільнений від відшкодування матеріальної шкоди відповідно до закону і не несе цивільно-правову відповідальність перед позивачем.                                                                                Відповідач, Страхова компанія ВАТ СТзДВ  » Гарантія »при наявності полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальним перед потерпілим в частині суми ліміту з урахуванням франшизи ,тому страховик  повинен  сплатити страхове відшкодування за шкоду,заподіяну майну потерпілому  відповідно до п. 9.2. ЗУ «Про обов’язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року зі змінами і доповненнями до нього від 24.09.2008 року № 586-VI, а саме в сумі - 24 990 гривень.                                                  

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків,що підлягають відшкодуванню потерпілому ,визначається відповідно до реальної вартості втрачено майна на момент розгляду справи або виконання робіт.                                                                                

За таких обставин суд вважає,що вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_5І повинна бути такою:оскільки розмір матеріальної шкоди за звітом складає 63 891,09 грн.                     

Страховиком  відповідного до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ / 4090221  виступало ВАТ «Страхова компанія »Універсальна»,тому суд вважає , що  вона повинна сплатити матеріальну шкоду в сумі -5 879,11 грн. з урахуванням франшизи.                               

Страховиком  відповідного до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ /4763736 виступало страхова компанія ВАТ СТзДВ »Гарантія»,тому страхова компанія повинна сплатити матеріальну шкоду в сумі -24 990 грн.,  а різницю між фактичним розміром шкоди і страховими виплатами зобов’язаний  сплатити відповідач ОСОБА_5 ,тому  підлягає стягненню сума  в розмірі –32511,98         гривень.                                                                                           

Вимога позивача про стягнення  з відповідачів : ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на його користь франшизи з кожного по 510 гривень підлягає задоволенню ,так як  відповідно до п. 37.5. ст. 37 ЗК «Про обов’язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року зі змінами і доповненнями до нього від 24.09.2008 року № 586-VI вказано, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована,потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.                                                  Тому суд вважає,що відповідальність по відшкодуванню франшизи повинна бути покладена на          ОСОБА_4О та ОСОБА_5 , стягнув з кожного з них на користь відповідача  по 510 гривень.                                         Відповідно до ст. 22 ЗК «Про обов’язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року зі змінами і доповненнями до нього від 24.09.2008 року № 586-VI,потерпілому відшкодовується також і моральна шкода,передбачена пунктами 1,2 частини другої статті 23 ЦК України,Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України,При цьому страховик відшкодовує не більш  ніж 5 відсотків ліміту,визначеного у п. 9.3 ст. 9 Закону.                                                  

Відповідно до ч.2  ст. 23 ЦК України          моральна шкода полягає в п.1 у фізичному болю та стражданнях,яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим пошкодженням здоров’я ,           в п. 2 у душевних стражданнях,яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої ,членів її сім’ї чи близьких родичів.                                                            

Судом встановлено,що позивачу ОСОБА_1 спричинена моральна шкода у зв’язку з тим, що позивач переніс моральні страждання та переживання протягом тривалого часу,порушений його звичний образ життя у зв’язку з пошкодженням  його автомобіля .                    

З урахуванням викладено вбачається про те, що відповідачі, страхові компанії          не несуть відповідальність про відшкодування моральної шкоди перед потерпілим,а саме позивачем  ОСОБА_1,так як його доводи не підпадають ні під п.1, а ні під п. 2 ст.23 ЦК України, тому фізичні особи, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повинні нести відповідальність  перед  позивачем  про  відшкодування  ними моральної шкоди пропорційно ступеню вини кожного .                                        

Відповідно до ст. 1167 ЦК України по цім же підставам відшкодовується і моральна шкода.

          Згідно з умовами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.

Згідно до абзацу 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «про судову практику в справах про відшкодування моральної (матеріальної) шкоди»№4 від 31.03.1995 р. з наступними змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Судом встановлено, що внаслідок незаконних та неправомірних дій відповідачів йому була спричинена моральна шкода яку вона оцінює в 3000 грн. і яка виявилась для нього в душевних стражданнях та переживаннях та сильного духовного потрясіння внаслідок втрати належного йому майна.                                                                                                    

Позивач страждає, переживає протягом тривалого часу, в результаті ДТП вина відповідачів доведена у зв’язку  з чим порушені  його життєві зв’язки , сімейні конфлікти.

Відповідно до вимог п.9 вище названої постанови  Пленуму Верховного Суду України, розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, психічних, душевних тощо), яких зазначив позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахування інших обставин.

Доводи позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн. є неспроможними т. я.  судом зокрема враховується стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості і вважає стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.

Враховуючи тяжкість моральних страждань ОСОБА_1, їх тривалості, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості суд вважає стягнути моральну шкоду пропорційно ступеню вини кожного ,з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 грн., з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 900 грн .,тим самим задовольнити вимогу про відшкодування моральної шкоди частково.                    

Згідно з ч.1,3ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.           Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.          Якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору , він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.          Тому з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 слід стягнути  63,89 гривень державного мита, 12 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати за проведення авто - товарознавчої експертизи по оцінці автомобіля в  сумі -67,30 гривень. З ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 575,02 гривні державного мита,108 гривень          в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,витрати          за проведення авто - товарознавчої експертизи по оцінці автомобіля в  сумі- 605,70 гривень.                               

Щодо внесення ОСОБА_1 коштів на оплату судових витрат у більшому розмірі ніж встановлено законодавством, то ОСОБА_1 не позбавлений можливості їх повернути у порядку встановленому ст. 83 ЦПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,209,212-215,218,221 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1,3 ч. 1ст. 1188,1194 ЦК України, абз.2 п.4 , абз. 3 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27.03.1992 року з змінами до нього, п. 3,9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 р. зі змінами та доповненнями»які внесені постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 р. № 5, ЗК «Про обов’язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року зі змінами і доповненнями до нього від 24.09.2008 року № 586-VI, ст. 9 ЗУ »Про страхування «,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.                                                                      Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1  моральну  шкоду в  сумі  –100 (сто )гривень.                                                                       

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1  франшизу у сумі 510 (п’ятсот десять)гривень.                                                                       Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1  витрати за проведення авто - товарознавчої експертизи по оцінці автомобіля в  сумі -67,30гривень ( шістдесят сім гривень тридцять копійок ).                                                            

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1  сплачене позивачем державне мито в сумі -63,89  грн. (шістдесят три гривні 89 коп).                               Стягнути з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_1  сплачені витрати на інформаційно-технічне забеспечении розгляду справи в сумі  - 12  (дванадцять гривень ).

Стягнути з  ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду внаслідок пошкодження автомобілю  в сумі -32 511,98 гривень ( тридцять дві тисячі п’ятсот одинадцять гривень 98  копійок ).                                                  

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 моральну  шкоду в  сумі  – 900 (  дев’ятсот  гривень).                                                  

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 франшизу у сумі 510 (п’ятсот десять)гривень.                                                            

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення авто - товарознавчої експертизи по оцінці автомобіля в  сумі - 605,70 (шістсот п’ять гривень грн. 70коп.).                                                                                  

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1  сплачене позивачем державне мито в сумі - 575,02   грн. (п’ятсот сімдесят п’ять гривень 02 коп.).                                         Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1  сплачені витрати на інформаційно-технічне забеспечении розгляду справи в сумі  - 108  ( сто вісім гривень ).                     Стягнути  з  ВАТ  «Страхова  компанія  »Універсальна »          користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі -5 879,11  грн.( п’ять тисяч вісімсот сімдесят гривень одинадцять копійок).                                                                      

Стягнути  з   ВАТ   СТзДВ  » Гарантія  »           користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 24 990 грн. ( двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області.                               Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя