Судове рішення #19424669

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «15» листопада 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                             Тарбинський  В.  Г.

суддів                                  Колотило О.О., Петлюка В.І.

за участю прокурора         Сулятицького І.С.

захисника                              ОСОБА_1

та засудженого                    ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника засудженого ОСОБА_2 –ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 вересня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком      ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта неповна середня, не працює, не одружений, раніше судимий вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26.11.2009 р. за ст. 185 ч.1 до штрафу у розмірі 850 грн., -

засуджений за ст. 289 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі без конфіскації майна.

          На підставі ст. 71 КК України до покарання за даним вироком приєднано повністю покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26.11.2009 р. та визначено остаточне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі та штрафу в сумі 850 грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до набрання вироку законної сили, залишено попередню –тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 враховано з 05 червня 2011 року.




Справа №11-543/2011 р.           Головуючий у І інстанції: Гончарова І.М.

Категорія ст.289 ч.2 КК України                              Доповідач: Тарбинський В.Г.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не працює, не одружений, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 289 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на три роки позбавлення волі без конфіскації майна, і на підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнений від призначеного покарання з трирічним іспитовим строком, якщо він під час цього строку не вчинить новий злочин і буде виконувати покладені на нього вироком суду обов’язки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4, до набрання вироку законної сили, залишено заставу.

Вироком вирішена доля судових витрат та речових доказів.

Згідно вироку, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 засуджені за те, що 05.06.2011 року близько 05.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вступивши в попередню змову між собою, переслідуючи незаконний умисел, направлений на заволодіння транспортним засобом, знаходячись біля будинку № 70 по проспекту Незалежності в м. Чернівці, незаконно заволоділи транспортним засобом ВАЗ 21013 д.н.з НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 Після чого, під керуванням ОСОБА_4 автомобілем, разом з ОСОБА_2 поїхали в напрямку с. Банчени Герцаївського району Чернівецької області, де були затримані працівниками міліції.

Адвокат ОСОБА_3 в апеляції, просить вирок скасувати та постановити свій вирок, яким звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробовуванням. Вважає, що суд не в повній мірі врахував дані про особу засудженого та обставини, що пом’якшують його покарання, зокрема, ОСОБА_2 вину свою визнав, щиро кається, сприяв розкриттю злочину, тяжких наслідків від вчиненого злочину не настало, характеризується, як особа психічнохвора. Крім того, засуджений вже відшкодував потерпілому матеріальну шкоду.

Захисник ОСОБА_1 в апеляції просить скасувати вирок районного суду щодо ОСОБА_2 та припинити кримінальне переслідування за відсутністю в його діях складу злочину. Вважає, що судом не з’ясовано усіх обставин щодо розумових здібностей ОСОБА_2, якого легко було оговорити, на її думку вирок ґрунтується на недостовірних обставинах досудового слідства, вина її сина судом недоведена, а також те, що останній не міг сам вчинити злочин в силу різних об’єктивних причин, а саме, того що ОСОБА_2 не має відповідної освіти та навиків водіння автомобіля.

Вирок щодо ОСОБА_4 не оскаржується.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника, яка просить задоволити її апеляційні вимоги, думку прокурора, про необґрунтованість апеляцій, перевіривши матеріали справи і обговоривши їх доводи, колегія суддів вважає, що апеляції адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а захисника  ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, за кваліфікуючою ознакою за попередньою змовою групою осіб, при обставина наведених у вироку суду, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів і його дії правильно кваліфіковані судом.

Посилання в апеляції ОСОБА_1 на те, що в діях засудженого ОСОБА_2 відсутній склад злочину є необґрунтованим.

Показаннями ОСОБА_2, ОСОБА_4 та іншими матеріалами справи з достовірністю встановлено, що 05.06.2011 року, біля 05 години по проспекту Незалежності, біля будинку № 70 в м. Чернівці, за ініціативою ОСОБА_4, який ключем відкрив машину ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1, за допомогою ОСОБА_2 завели машину, заволоділи нею і на ній поїхали в с. Банчени, Герцаївського району, де їх затримали працівники міліції. Машиною керував ОСОБА_4, а ОСОБА_2 був в салоні машини.

По справі встановлено, що дійсно ОСОБА_4 мав водійські права, а ОСОБА_2 керувати автомобілем не вміє.

В той же час ОСОБА_2, при заволодінні ОСОБА_4 транспортним засобом всіляко сприяв йому в цьому і про це свідчать їх спільні дії по заволодінню транспортом потерпілого ОСОБА_5

Відповідно до ст. 299 КПК України по справі, за узгодженням з учасниками процесу, проведено спрощений порядок дослідження доказів і зміст вимог ст. 299 КПК України був всім роз’яснений, який позбавляє в подальшому оспорювати фактичні обставини у апеляційному порядку.

При таких обставинах апеляція захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 не може бути предметом перегляду в апеляції згідно вимог ст. 299 КПК України.

В той же час доводи адвоката ОСОБА_3 про те, суд при призначенні покарання ОСОБА_2 не врахував всі пом’якшуючі обставини, що ОСОБА_2 за злочин невеликої тяжкості сплатив штраф до постановлення відносно нього нового вироку і є всі підстави про застосування до ОСОБА_2 ст. 69, 75 КК України, є обґрунтованими.

Згідно вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Як вбачається з вироку, суд призначаючи покарання ОСОБА_2, врахував всі пом’якшуючі обставини –визнання ним своєї вини, розкаяння у скоєному, відшкодування шкоди потерпілому, а також дані про його особу, що він є інвалідом 3 групи з дитинства, позитивно характеризується.

При наявності всіх цих обставин суд вірно застосувавши ст. 69 КК України і без врахування ролі і ступеню вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, стану його здоров’я, призначив останньому покарання у виді трьох років позбавлення волі і при цьому не навів доводів про можливість звільнення його від відбування покарання з випробовуванням. Крім того, судом по справі невірно застосовано вимоги ст. 71 КК України щодо ОСОБА_2

Згідно вироку суду ОСОБА_2 дійсно був засуджений 26.11.2009 року Шевченківським районним судом м. Чернівців по ст. 185 ч.1 КК України до штрафу у сумі 850 грн., який був сплачений 12.09.2011 року, тобто до постановлення вироку, яким він засуджений по ст. 289 ч.2 КК України. Оскільки покарання за попереднім вироком ОСОБА_2 відбув, то відповідно до ст. 71 КК України, воно не може бути приєднано до покарання за новим вироком, а тому в цій частині ворок суду підлягає зміні і ця вказівка суду про застосування ст. 71 КК України щодо ОСОБА_2 підлягає виключенню з вироку суду.

З врахуванням всіх обставин справи, даних про особу ОСОБА_2, його ролі і ступені тяжкості вчиненого ним злочину, всіх пом’якшуючих обставин, колегія суддів вважає, що є всі підстави для зміни вироку щодо ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання і на підставі ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування покарання з випробовуванням з покладенням на нього певних обов’язків.      

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляції адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задовільнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 14.09.2011 р. щодо ОСОБА_2 змінити, виключити з резолютивної частини вироку вказівку суду про застосування ст. 71 КК України та приєднання до покарання ОСОБА_2, покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26.11.2009 р. у вигляді штрафу у сумі 850 грн.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ст. 289 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінити. Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду негайно.

В решті цей вирок залишити без змін.


Головуючий                                                            В.Г. Тарбинський

Судді                                                                                В.І. Петлюк

                                                                            

                                                                      О.О. Колотило


 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація