Дата документу 10.11.2011
Справа N 2-4250
2011
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" листопада 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Кучеренко Н.В.
при секретарі - Левандовській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 8 486 гривень 64 копійки, а також судовий збір в розмірі 84 гривні 87 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, оскільки відповідач не виконує своїх зобов’язань за укладеним 01.08.2008 року кредитним договором №05/2008/1707 Фпкп.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, від нього в матеріалах справи мається клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з’явилась, про час і дату судового засідання була повідомлена належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від відповідача не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за її відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно листа Верховного Суду України від 27.09.2010 року, направленого на ім’я голів Апеляційного суду АРК, областей міст Києва та Севастополя, ч.1 ст. 224 ЦК України урегульовує питання ухвалення заочного рішення. При цьому, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання не з’явився до суду та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини визнані неповажними, незалежно від того це його перша чи повторна неявка, суд має право на ухвалення заочного рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв’язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і виплати проценти.
01.08.2008 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" та фізична особа —резидент України ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 05/2008/1707 Фпкп, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі у національній валюті України на загальну суму 7 000 грн. із розрахунку 3,2% на місяць строком з 01.08.2008 року по 15.07.2011 року. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості.
Кредит було отримано відповідачем 01.08.2008 року, що підтверджується меморіальним ордером від 01.08.2008 року.
Відповідно до умов кредитного договору, викладених в п. 2.3.1, 2.3.2 відповідач зобов’язався повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячно, до 15 числа поточного місяця, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена в п. 2.3.1 кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем станом на 18.04.2011 року порушені пункти 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору щодо повернення кредиту та сплаті відсотків за користування коштами.
Відповідно до п. 3.2.3 кредитного договору позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, якщо відповідач не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 2.3.2 кредитного договору.
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 кредитного договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов’язань відповідача щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.5 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 4.2 кредитного договору у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 кредитного договору більш ніж на два дні, відповідач сплачує позивачу фіксований штраф у розмірі 30 грн.
Станом на 18.04.2011 року за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору в сумі 8 486,64, в тому числі:
- непогашений кредит –6 056,15 грн.;
- несплачені відсотки – 1 328,59 грн.;
- несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов’язань – 741,90 грн.;
- несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу –360,00 грн.
У зв’язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів позивач неодноразово повідомляв відповідача про факт виникнення заборгованості та її розмір.
Однак на даний час кредитна заборгованість відповідачем не погашена.
З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Таким чином, суд вважає, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання.
Аналізуючи забрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8 486 гривень 64 копійки, а також судовий збір в розмірі 84 гривні 87 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 8 691 гривня 51 копійка.
Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 107, 208, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(к/р 32002180102, ЄДРПОУ 20025456, МФО 321024) заборгованість за кредитним договором № 05/2008/1707 Фпкп від 01.08.2008 року в сумі 8 486 (вісім тисяч чотириста вісімдесят шість) гривень 64 копійки, а також судовий збір в розмірі 84 гривні 87 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 8 691 (вісім тисяч шістсот дев’яносто одна) гривня 51 копійка.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Н.В.Кучеренко