Справа №    1-520/11   

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

"22" вересня 2011 р.                                                             м. Кам'янець-Подільський

        в складі: головуючого  судді                 Черепахіна В.О.

                       за участю секретаря                 Березовської М.Л.

                                       прокурора                 Косідло В.М.,                        

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кам’янець-Подільському справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, жительки м.Кам’янець-Подільського, вул.Молодіжна,27/64, Хмельницької області, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої,  на утриманні одна неповнолітня дитина, приватного підприємця, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.172 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачуються в тому, що вона, являючись приватним підприємцем, будучи службовою особою, здійснюючи свою діяльність в галузі роздрібної торгівлі в магазині «Завітай»який розміщений в м. Кам’янець-Подільському по вул. Миру,10 маючи право використовувати працю найманих працівників та визначати їм умови роботи і оплати праці, при здійсненні підприємницької діяльності, в порушення вимог ст. 46 Конституції України, ст.253,256, КЗпП України в частині позбавлення права працівників на гарантований державою соціальний захист; в порушення вимог ст. 2 КЗпП України в частині унеможливлення працівниками користуватися своїми основними трудовими правами; в порушення ст.ст. 24 КЗпП України в частині не укладення трудового договору з моменту виникнення трудових відносин, умисно використовувала працю найманих працівників –матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, а саме: протягом 25.05.2010 року по 25.05.2011 року використовувала працю працівниці ОСОБА_2, з 1.08.2010 року по 10.08.2011 року використовувала працю працівниці ОСОБА_3 та з 1 по 10.08.2011 року використовувала працю найманої працівниці  ОСОБА_4   

Так,  ОСОБА_1,  25.05.2010  року знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні магазину  «Завітай»,  на підставі усної домовленості, без оформлення трудових відносин прийняла на роботу продавцем ОСОБА_2, 1.08.2010 року ОСОБА_3 та 1.08.2011 року  прийняла на роботу продавця ОСОБА_4 При прийняті на роботу вказаних працівниць, ОСОБА_1, визначила їм умови праці та встановила заробітну плату в розмирі 950 грн. за два робочих тижня в місяць.   

Використовуючи, протягом вказаного періоду, працю найманих працівниць, які мають на утриманні малолітніх дітей, ОСОБА_1, щомісячно фактично виплачувала ОСОБА_2 та ОСОБА_3   заробітну плату «в конверті»в розмірі 950 грн., і тим саме в порушення ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», достовірний облік виконуваної працівниками роботи та реально виплаченої заробітної плати і облік витрат на оплату праці у встановленому законом порядку не проводила, а також не сплачувала відповідні внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, приховуючи протягом вказаного періоду трудові відносини з найманими працівницями,  ОСОБА_1 не сплачено податку з доходів фізичних осіб на суму 3533,23 грн., внесків до Пенсійного фонду України в тому числі, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 7487,2 грн., до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 277,85 грн., до фонду загального державного соціального страхування України на випадок безробіття на суму 68,97 грн., а загалом до бюджету не надійшло коштів на загальну суму 11367,25 гривень. У зв’язку з умисним приховуванням реально виплаченої заробітної плати, при її фактичній виплаті в «конверті», не оформивши належним чином трудові відносин з найманими працівницями, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період роботи, втратили право на нарахування їм пенсії, трудового та страхового стажу.  

За таких обставин, ОСОБА_1 умисно, систематично, на протязі тривалого періоду часу, не оформляючи трудові відносини з найманими працівниками, приховуючи реально виплачену заробітну плату, не сплачуючи відповідні соціальні внески, не зараховуючи працівникам трудовий і страховий стаж, грубо порушила основні трудові права працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до яких, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві установі чи організації або з фізичною особою. Окрім того, працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на матеріальне забезпечення в порядку соціального  страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи та інші права, встановлені законодавством.

          Вказаними діями ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винність в інкримінованому їй злочині визнала повністю, щиро покаялася  і просить звільнити її від кримінальної відповідальності в зв’зку з дійовим каяттям.

           Суд, заслухавши думку прокурора, який  не заперечив проти звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, вважає, що клопотання підсудної про звільнення її від кримінальної відповідальності в зв’язку з дійовим каяттям підлягає задоволенню, оскільки вона вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані збитки.

          На підставі ст. 45 КК України та керуючись ст.ст.7-2, 282 КПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

            Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого  ч.2 ст.172 КК України, на підставі ст.45 КК України в зв’язку з дійовим каяттям, а справу закрити.

          Запобіжний захід –підписку про невиїзд скасувати.

          Речові докази не має.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду  Хмельницької області через Кам’янець-Подільський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її винесення

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду          В.  О.  Черепахін