Дата документу  01.12.2011

      СПРАВА N 2-4231

                 2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі –Левандовської О.М.

за участю представника позивача –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. та понесені нею витрати на юридичну допомогу в розмірі 2 500 грн., зазначивши, що відносно відповідача Мелітопольським міськрайонним судом була порушена кримінальна справ за ст. 125 ч.2 КК України за те, що він 08 липня 2010 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, прийшов до неї додому, де став виражатися на її адресу нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою, при цьому, ОСОБА_3, знаходячись у кімнаті квартири, взяв зі столу чашку, яку розбив об стіл, та осколком чашки, який залишився у нього в руці став наносити їй удари по різним частинам тіла, а саме в область обличчя, рук та правого передпліччя. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 їй були спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. 13.09.2011 року постановою Мелітопольського міськрайонного суду провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_3 за ст. 125 ч.2 КК України закрито, в зв’язку з застосуванням акту амністії. В зв’язку з тим, що згідно вимог чинного законодавства амністія не звільняє особу від обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі  30 000 грн., оскільки його протиправними діями їй була спричинена моральна шкода, яка виразилася у фізичному болю та стражданнях, спотворенні їй обличчя, на якому на все життя залишилися рубці, які є незгладимими, приниженні її честі та гідності. В теперішній час вона стала роздратованою, погано спить вночі. Крім того, відповідач повинен відшкодувати 2 500 грн., оскільки ці витрати вона понесла в зв’язку з необхідністю надання юридичної допомоги.

В судовому засіданні позивачка та її представник –адвокат ОСОБА_1 підтвердили обставини, викладені в позовні заяві, наполягають на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.   

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що раніше вони з позивачкою проживали разом, бажали укласти шлюб. В цей день 08.07.2010 року він приїхав до ОСОБА_2, яка в той час знаходилась у своєї матері разом з сином. Вони сиділа за столом та пили чай. Потім мати ОСОБА_2 стала йому говорити, що він поганий чоловік, оскільки не може заробити грошей для своєї родини, в зв’язку з чим її донька вимушена їздити на заробітки до Москви. ОСОБА_2 також сказала, що він їй не потрібний. Ця фраза вивела його з рівноваги і він взяв зі столу чашку, розбив її та наніс їй осколком удар в обличчя. Він відразу зрозумів, що скоїв, тому пішов з будинку. Потім він дзвонив до позивачки на телефон, пропонував допомогу, вона сказала, що їй нічого не треба. В суді під час розгляду кримінальної справи він пропонував їй гроші, однак вона казала, що їй нічого не потрібно. Моральну шкоду він не визнає, оскільки вважає, що позивачка також спричинила йому моральну шкоду, оскільки будувала стосунки на брехні та зраді. Коли вона жила в нього, він утримував її та її сина, оскільки вона майже два роки не працювала.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, пояснення відповідача, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.09.2011 року встановлено, що 08 липня 2010 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, прийшов до ОСОБА_2 додому за адресою: Запорізька область Мелітопольський район смт. Мирне вул. Паркова 19-А квартира 6, де став виражатися в її сторону нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою. При цьому ОСОБА_3, знаходячись у кімнаті квартири, взяв зі столу чашку, яку розбив об стіл та осколком чашки, який залишився у нього в руках став наносити ОСОБА_2 удари по різним частинам тіла, а саме в область обличчя, рук та правого передпліччя. Побачив все це, мати ОСОБА_2 відштовхнула ОСОБА_3, він вибіг із квартири, а ОСОБА_2 потрапила до хірургічного відділення Мелітопольської центральної районної лікарні, де їй була проведена хірургічна операція з приводу отриманих тілесних ушкоджень.

Згідно думки спеціаліста № 279 від 14.07.2010 року, у ОСОБА_2 було виявлено легкі тілесні ушкодження - на лобі посередині у верхньому відділі, ближче до границі росту волосся, лінійна вертикальна рана довжиною 3 см, з шовковими хірургічними швами. На правій щоці у нижньому відділі, такого ж характеру дві вертикально розташованих рани, довжиною 3 та 4 см. з шовковими хірургічними швами змазані розчином йоду. На внутрішньої бокової поверхні правого променевозап’ястного суглобу, на тильній поверхні 1-го пальця лівої кісті в області основної фаланги 4-го пальця в області основної фаланги по одній лінійній рані, перші дві розташовані горизонтально, а третя вертикально, довжиною 3, 2,5 та 2 см. з шовковими хірургічними швами. Тілесні ушкодження було спричинено, гострими предметами, можливо осколками чашки 08.07.2010 року.

За скаргою приватного обвинувачення відносно ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа за ст. 125 ч.2 КК України.

Згідно висновків судової медичної експертизи №967 від 31 грудня 2010 року, яка була призначена по кримінальній справі, у ОСОБА_2, при повторному обстежені 06.12.2010 року було виявлено наступні тілесні ушкодження - на лобі посередині у верхньому відділі, ближче до границі росту волосся, вертикальний гладкий білого відтінку лінійний рубець довжиною 3 см, зі слідами бувших хірургічних швів, розташований на рівні оточуючої шкіри. На правій щоці, у нижньому відділі, такого ж характеру два вертикально розташованих рубця, довжиною 3 та 4 см. Аналогічного характеру рубці маються на тильній поверхні лівої кісті: в області основної фаланги 1-го пальця довжиною 1 см, в області основної фаланги 4-го пальця довжиною 1,5 см, та в області внутрішньої бокової поверхні правого променевозап’ястного суглобу довжиною 2,5 см. Згідно висновку експертизи рубці, які з’явилися у результаті заживлення ран в області обличчя відносяться до незгладимих.

13.09.2011 року постановою Мелітопольського міськрайонного суду провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_3 за ст. 125 ч.2 КК України закрито, в зв’язку з застосуванням Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року.

Однак, згідно ст. 14 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року, амністія не звільняє від обов’язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.  

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 13.09.2011 року встановлена вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України.

Таким чином, ОСОБА_2 має право на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.  

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болі й стражданнях, які фізична особа перетерпіла у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, які фізична особа перетерпіла у зв’язку із протиправним поводженням у відношенні її самої, членів її родини або близьких родичів.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою даної статті.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд приймає до уваги доводи позивачки про спричинення їй моральної шкоди, яка виразилася у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у результаті спричинення тілесних ушкоджень (пораненні руки, обличчя та передпліччя), приниженні честі та гідності, оскільки всі події відбувались в присутності матері позивачки та її неповнолітнього сина.

Протиправними діями ОСОБА_3 було спотворено обличчя позиваки, на якому на все життя залишилися рубці, які є незгладимими. Щоранку вона змушена наносити на своє обличчя різні косметичні тональні засоби, щоб замаскувати рубці на лобі та щоці. Коли вона дивиться у дзеркало та бачить рубці на обличчі, то кожен раз вимушена згадувати страшні події того дня. У зв’язку з ушкодженням здоров’я в неї виникають моральні переживання, в результаті яких вона стала дратівливою, в неї погіршився сон та спокій.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У відповідності до вимог ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Суд приходить до висновку, що позивачкою було доведено факт спричинення відповідачем ОСОБА_3 моральної шкоди.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, враховуючи характеру та обсяг страждань, яких зазнала позивачка, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, які витрачає позивачка, необхідні для замаскування незгладимих рубців, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.

Що стосується позовних вимог про відшкодування витрат на юридичну допомогу в сумі 2 500 грн., то вказана вимога задоволенню не підлягає в зв’язку з її недоведеністю суду.

Так, до матеріалів справи позивачкою було додано лише договір про надання юридичної допомоги, укладений між нею та адвокатом ОСОБА_1, в якому зазначено, що замовник зобов’язується прийняти надані виконавцем послуги та оплатити їх в сумі 2 500 грн. в момент підписання даної угоди.     

Однак факт сплати цієї суми жодним доказом підтверджено не було, оскільки не було надано жодного документа (чека, квитанції тощо), який би підтвердив факт передачі цих коштів.

Керуючись ст.ст. 15,57,59,88,107,208,212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику у справах про стягнення моральної (немайнової) шкоди”, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 15 000 /п’ятнадцять тисяч/ гривень.

В іншій частині позовним вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету м. Мелітополя судовій збір в сумі 94,10 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя:                                      Н.В.Кучеренко