Справа №2-2841.2007 року.
РІШЕННЯ
Іменем України
20 червня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
при секретарі Мащенко СП.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-1901, про стягнення заборгованості по виплаті грошових компенсацій за не отримані продовольчі пайки та не отримане речове майно , -
ВСТАНОВИВ:
13.04.2007 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до в\ч А 1901 про стягнення заборгованості по виплаті грошових компенсацій за не отримані продовольчі пайки та не отримане речове майно.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він проходив службу у Збройних Силах України в період з червня 1999 року до січня 2006 року включно, його вислуга у календарному обчисленні становить 7 років. Згідно наказу заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 09.12.2005 року №32-ПМ його було звільнено з військової служби у запас на підставі п. 63 п.п. «г» відповідно до «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (Мічманами) Збройних Сил України». Наказом командира в\ч А 1901 від 06.01.2006 року за №4 його виключено зі списків особового складу і усіх видів забезпечення, направлено до Голосіївського РВК м. Києва для постановки на військовий облік.
З 11.03.2000 року по 06.01.2006 року включно йому не виплачувалась грошова компенсація замість не виданих продовольчих пайків та речового майна. У зв'язку зі звільненням із Збройних Сил його було виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення, тому заборгованість він не може отримати. З огляду на викладене просив стягнути з військової частини А 1901 заборгованість за не отримані продовольчі пайки в сумі 20 941, 10 грн., а також судові витрати, понесені ним у зв»язку зі зверненням до суду.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений ним позов, просив задовольнити його вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача - в/ч А 1901 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що у 2000-2001 роках була призупинена дія ч.2 ст. 9 Закону „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в зв'язку з чим за вказаний позивачем період йому, як і іншим військовослужбовцям вказані компенсації не виплачувались. Крім того, у 2003, 2004 та 2005 роках зазначені позивачем компенсації також не виплачувалися військовослужбовцям, оскільки видатки на такі види виплат не були передбачені у Законах України „Про державний бюджет на 2003р", „Про державний бюджет на 2004р" та «Про державний бюджет на 2005 рік». Просив відмовити ОСОБА_1. у задоволенні заявлених ним позовних вимог.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України №32-ПМ від 109.12.2005 року ОСОБА_1. був звільнений у запас на підставі п.п.'т" п.63 відповідно до « Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України у зв»язку зі скороченням штатів (а.с. 6).
Наказом командира в\ч А-1901 №4 від 06.01.2006року ОСОБА_1. був виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення ( а.с. 5).
Грошова компенсація за неотримані продовольчі пайки позивачу за період з 11.03.2000 року по 06.01.2006 року включно становить 20 941, 10 грн. з розрахунку що вартість продовольчого пайка за одну добу , за даними Головного управління статистики м. Києва становить 9, 85 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" останнім гарантується грошове та інші види забезпечення ( в тому числі речове майно або грошова компенсація замість нього). Дана норма Закону в частині, що стосується права на одержання грошової компенсації замість речового майна, діяла до 11.03.2000р., тобто на час виникнення заборгованості.
Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача - в/ч А 1901 на зупинення дії вказаної норми Законом України „Про деякі заходи економії бюджетних коштів" від 17.02.2000р., оскільки, як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 20.03.2002р. у справі 1-15 за 2002р. надання компенсацій, гарантій та пільг окремим категоріям громадян, в тому числі військовослужбовцям Збройних Сил України є певною соціальною допомогою, підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямовані на реалізацію права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Вказані додатки до основних джерел існування, зокрема щодо служби в Збройних Силах України, є гарантіями забезпечення професійної діяльності цих категорій громадян, а також ефективного функціонування відповідних державних органів влади.
З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що зобов'язання, які взяла на себе держава, забезпечуючи соціальний захист громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України, повинні виконуватись належним чином і зупинення дії норми Закону, якою позивачу надано право на отримання грошової компенсації за не отримані продовольчі пайки та не отримане речове майно є порушенням його прав, визначених не тільки ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а і ст. ст. 43, 48 Конституції України.
Судові витрати понесені позивачем необхідно стягнути з відповідача за правилами ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст. ст. 43, 48 Конституції України , ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 до Військової частини А-1901, про стягнення заборгованості по виплаті грошових компенсацій за не отримані продовольчі пайки - задовольнити.
Стягнути з військової частини А 1901 р/рахунок 35210012000311 УДП в м. Києві МФО 820019 ЄДРПОУ 07933999 на користь ОСОБА_1 компенсацію за не отримані продовольчі пайки в сумі 20 941 грн. 10 коп., а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в сумі 51 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30, 00 грн., а всього стягнути 21 022 (двадцять одну тисячу двадцять дві) грн. 10 коп..
Стягнути з військової частини А 1901 р/рахунок 35210012000311 УДП в м. Києві МФО 820019 ЄДРПОУ 07933999 на користь держави недоплачений позивачем судовий збір у сумі 158 (сто п»ятдесят вісім) грн..41 коп..
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скрги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.