Головуючий у 1 інстанції - Дяченко С.П. Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
27 березня 2008 року м. Донецьк
справа № 22-а-1247/08 (22-а-6013/07)
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ляшенка Д.В.
суддів: Шаптала Н.К., Колеснік Г.А.
при секретарі за участю: позивача представника позивача представника відповідача |
Білоус К.І. ОСОБА_1 ОСОБА_2 Гладишевої І.Г. |
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу |
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради |
|
на постанову |
Донецького окружного адміністративного суду |
|
від |
22 жовтня 2007 року |
|
по адміністративній справі |
№ 2-а-2515/07 |
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
до третя особа |
Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецьке обласне Управління праці та соціального захисту населення |
|
про |
стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2002-2005 рр., - |
|
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача недоотриманні суми на оздоровлення за 2002-2005 роки, у загальному розмірі 3342,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2007 р. позов ОСОБА_1 було задоволено.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (надалі ЧАЕС) інвалідом 3 групи (1 категорія), у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Суд задовольнив позов про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2002-2005 роки і виходив з того, що ст. 48 вищезазначеного закону передбачає щорічну виплату допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії 3 групи в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив: на травень 2003 р. у розмірі 185 грн., на серпень 2004 р. - 205 грн., на березень 2004 року у розмірі 205 гривень, на березень 2005 р. у розмірі 262 гривні. Судом встановлено, що відповідачем позивачу щорічна допомога на оздоровлення сплачувалась таким чином: допомога за 2002 рік - 21,50 грн. (виплата здійснена у серпні 2004р.); 2003 рік - 21,50 грн. (виплата здійснена у березні 2003); 2004 рік - 21,50 грн. (виплата здійснена у травні 2004); 2005 рік - 21,50 грн. (виплата здійснена у травні 2005).
Таким чином, судом було встановлено, що фактично за період з 2002 по 2005 роки відповідачем було недоплачено позивачу суму щорічної разової допомоги у розмірі 3342, 00 грн.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, управління зазначило, що здійснювало виплати, керуючись Постановами КМУ № 836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечували позивач та його представник.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити, а судове рішення залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, його визнано інвалідом 3 групи (1 категорія), що підтверджується відповідними посвідченнями.
Відповідно до абз. 3, 4 ч.4 ст.48 Закону № 796-ХП щорічна допомога інвалідам 2 групи виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, а інвалідам 3 групи - у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абз.7 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХП).
Відповідачем виплачена позивачу щорічна допомога на оздоровлення за 2002 рік 21,50 грн., за 2003 рік в розмірі 21,50 грн. за 2004 рік в розмірі 21,50 грн., за 2005 рік в розмірі 21,50 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам 3 групи постановою № 836 встановлена допомога - 21,50 гривень (за грошовою реформою 1996 року).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України, яким встановлені розміри мінімальної заробітної плати, зокрема на час виплати допомоги позивачу з 1 січня 2003 р. у розмірі 185 грн., з 1 грудня 2003 р. - 205 грн., з 1 січня 2004 року у розмірі 205 гривень, азі вересня 2004 року - 237 гривень, з 1 січня 2005 р. у розмірі 262 гривні, а не постановою № 836.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 21,50 грн. за в 2002 рік, 21,50 грн. за в 2003 рік, у розмірі 21,50 грн. за в 2004 рік, у розмірі 21,50 грн. за в 2005 рік, - суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними та стягнув з Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради на корить ОСОБА_1 суми на оздоровлення за 2002-2005 роки в розмірі 3342,00 грн..
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2007 року у справі № 2-а-2515/07 за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради, про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2002-2005 рр. - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі..
Головуючий:
Судді:
Головуючий у 1 інстанції - Дяченко С.П.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
(вступна та резолютивна частини)
27 березня 2008 року м. Донецьк
справа № 22-а-1247/08 (22-а-6013/07)
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ляшенка Д.В.
суддів: Шаптала Н.К., Колеснік Г.А.
при секретарі за участю: позивача представника позивача представника відповідача |
Білоус К.І. ОСОБА_1 ОСОБА_2 Гладишевої І.Г. |
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу |
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради |
|
на постанову |
Донецького окружного адміністративного суду |
|
від |
22 жовтня 2007 року |
|
по адміністративній справі |
№ 2-а-2515/07 |
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
до третя особа |
Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецьке обласне Управління праці та соціального захисту населення |
|
про |
стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2002-2005 рр., - |
|
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2007 року у справі № 2-а-2515/07 за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради, про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2002-2005 рр. - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі..
Головуючий:
Судді: