ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-703/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

03 квітня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                          судді Оніщука М.І.,

при секретарі:                       Сливка А.В.,

за участю:

представника позивача:      ОСОБА_4

відповідачів:                           ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів 1`133,06 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 5`000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я, обгрунтовуючи це тим, що 20.05.2007 року під час сварки між нею та відповідачами, останні заподіяли їй тілесні ушкодження, які потребували як амбулаторного, так і стаціонарного лікування, а отже й додаткових матеріальних витрат, які позивач просить стягнути з відповідачів. Також, на думку позивача, такими протиправними діями відповідачів їй заподіяно моральної шкоди, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з викладених в ньому підстав та просив позов задовольнити, також зазначивши, що наявні в матеріалах справи медичні документи підтверджують заподіяння позивачу матеріальної та моральної шкоди.

Відповідачі в судовому засіданні проти позову заперечували, просили в задоволенні позову відмовити, за його безпідставністю та недоведеністю, при цьому підтвердили, що дійсно між ними та позивачем відбулась сварка, однак категарично заперечували заподіяння позивачу тілесних ушкоджень.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 20.05.2007 року в гуртожитку по АДРЕСА_1між позивачем та відповідачами відбулась сварка з приводу взаємовідносин між їхніми дітьми. Позивач того ж дня, а відповідач ОСОБА_2 через два дні, звернулись з заявами до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві в яких повідомляли про протиправні дії одна одної під час виниклого між ними побутового конфлікту.

26.05.2007 року дільничий інспектор Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві О.М., розглянувши зібрані матеріали по заяві ОСОБА_1, виніс постанову, якою відмовив в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 296 КК України.

Приймаючи дане рішення дільничий інспектор, як вбачається зі змісту постанови, виходив з пояснень позивача, її сестри ОСОБА_5 та відповідачів, а також беручи до уваги ту обставину, що до СМЕ ніхто не звертався.

Під час розгляду справи, представник позивача зазначив, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи позивачем не оскаржувалась, також підтвердив той факт, що позивач не звертався, у встановленому законом порядку, до відповідної медичної установи з приводу встановлення заподіяння тілесних ушкоджень та визначення ступеню їх тяжкості, і, більш того, не зміг пояснити та надати суду належні докази, які б свідчили про заподіяння відповідачами позивачу тілесних ушкоджень саме під час виниклого між ними конфлікту.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Частина 1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, викладені позивачем в позовній заяві обставини, на які останній посилається як на підстави правомірності заявлених вимог, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з наданих позивачем доказів (медичних документів, відмовного матеріалу) не вбачається заподіяння відповідачами позивачу тілесних ушкоджень, а від так і не можливо встановити причинно-насідковий зв`язок між протиправними діями відповідачів та заподіянням позивачу шкоди, внаслідок ушкодження здоров`я.

З вищенаведеного вбачається, що оскільки позивач та його представник не довели факт протиправної поведінки відповідачів відносно позивача, то у суду відсутні належні правові підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідачів матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Оскільки факт заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідачів в судовому засіданні не підтвердився, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди також слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров`я - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                           М.І. ОНІЩУК