ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 2-360/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(з а о ч н е)
01 квітня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Оніщука М.І.,
при секретарі: Сливка А.В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 43`920,58 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 3`000,00 грн. у відшкодування морально шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, а також відшкодувати судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 25.11.2006 року на перехресті бул. Т.Шевченка та вул. Пушкінська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки „Тойота”, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 і яким керував ОСОБА_5 та автомобіля марки “БМВ”, державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2007 року ОСОБА_2 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до звіту № 974 про оцінку автомобіля “Тойоту Авенсіс”, державний номер НОМЕР_1 від 11.10.2007 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП становить 36`215,52 грн. з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових транспортного засобу та величини втрати товарної або ринкової вартості транспортного засобу, проте для відновлення автомобіля необхідно замінювати пошкоджені деталі новими, вартість яких визначається без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складових транспортного засобу та величини втрати товарної або ринкової вартості транспортного засобу, а тому реально заподіяні збитки становлять 43`920,58 грн., що визначені в ремонтній калькуляції № 3913 від 15.10.2007 року, яка є додатком до експертного звіту.
Тому, на думку позивача, у відповідності до ст. 22 ЦПК України, він має право на відшкодування реальних збитків, які полягають у втратах, які він мусить зробити для відновлення порушеного права, а також на відшкодування моральної шкоди, оскільки він зазнав негативних емоційних хвилювань та вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених в ньому підстав та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
За викладених обставин, а також враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 25.11.2006 року на перехресті бул. Т.Шевченка та вул. Пушкінська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки „Тойота”, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу і яким керував ОСОБА_5 та автомобіля марки “БМВ”, державний номер НОМЕР_2, яким керувала відповідач, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2007 року ОСОБА_2 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до звіту № 974 про оцінку автомобіля “Тойоту Авенсіс”, державний номер НОМЕР_1 від 11.10.2007 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП становить 36`215,52 грн. з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових транспортного засобу та величини втрати товарної або ринкової вартості транспортного засобу, проте для відновлення автомобіля необхідно замінювати пошкоджені деталі новими, вартість яких визначається без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складових транспортного засобу та величини втрати товарної або ринкової вартості транспортного засобу, а тому реально заподіяні збитки становлять 43`920,58 грн., що визначені в ремонтній калькуляції № 3913 від 15.10.2007 року, яка є додатком до експертного звіту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.
За таких підстав, коли встановлено, що з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої було пошокджено майно позивача, тобто заподіяно матеріальні збитки, які в силу вимог закону, повинні бути відшкодовані винною особою в повному обсязі, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заподіяної матеріальної шкоди є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Більш того, суд приходить до висновку, що внаслідок вказаних неправомірних дій відповідача, позивачу була заподіяна моральна шкода, оскільки позивач був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, чим було порушено звичайний для нього спосіб життя та він зазнав негативних емоційних хвилювань.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Так, факт заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача, підтвердився в судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи викладене, а також характер, обсяг та тривалість завданих позивачу моральних страждань та виходячи з принципів об`єктивності, розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача 1500,00 гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1529,70 грн. (439,20 грн. + 08,50 грн. - + 30,00 грн. + 500,00 грн. + 552,00 грн.) у відшкодування понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 23, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 223, 224-227 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2/останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1, інші відомості відсутні/ на користь ОСОБА_1/АДРЕСА_2/ 43920 (сорок три тисячі дев`ятсот двадцять) гривень 58 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди та 1529 (одну тисячу п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 70 копійок у відшкодування судових витрат, а всього стягнути 46950 (сорок шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 28 копійок.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Печерського районного суду міста Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.