Справа №  2-а-521/11  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 лютого 2011 року суддя Димитровського міського суду Донецької області Петунін І.В., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області про зобов’язання нарахування та сплати недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області про зобов’язання нарахування та сплати недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни. В обґрунтування вимог вказала, що вона народилася 01.10.1933 року і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни. Згідно статті 6 зазначеного Закону вона має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, але в порушення зазначеного Закону відповідач виплачує їй як дитині війни щомісячно підвищення до пенсії лише в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, чим порушує її права, визначені законом. Вказуючи на те, що дії відповідача є неправомірними, позивач просить суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області нарахувати та виплатити їй як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.07.2010 року по день розгляду справи.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою судді Димитровського міського суду Донецької області від 28.01.2011р., позовні вимоги про зобов’язання нарахування та сплати недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни за період з 01.07.2010р. до 18.07.2010р. залишені без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 народилася 01.10.1933 року і  відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-1У має статус дитини війни. Позивач знаходиться на персоніфікованому обліку пільгової категорії громадян в УПФУ в місті Димитров Донецької області та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією паспорта громадянина України, копією пенсійного посвідчення на ім’я позивача (а.с.5-6).

Відповідно до статті 6 Закону № 2195-1У, який набрав чинність з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-IV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Тому при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" визначено, що розмір мінімальної пенсії за віком з січня 2010 року становить 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Згідно даних відповідача, позивачу в 2010 році щомісячно сплачується  підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 49 гривень 80 копійок, що становить 10 відсотків від підвищення, визначеного статтею 6 Закону України № 2195-1У, яка є чинною на час розгляду справи і дія якої не обмежена і не зупинена жодним нормативно-правовим актом.

Постановляючи рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України та іншими Законами України, не може бути скасоване чи звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань.

Відповідно до вимог законодавства, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Керуючись ст.ст.11, 17-18, 99-100, 107, 158-163, 1832, 185-186, 256 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області про зобов’язання нарахування та сплати недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в місті Димитров Донецької області здійснити нарахування на користь ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести відповідні виплати за період з 18 липня 2010р. по день постановлення судом рішення - 15 лютого 2011 року з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених  частиною четвертою статті 167 цього Кодексу було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: