Справа № 2-а-7/08

                                                                 П О С Т А Н О В А

                                                        І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

11 березня 2008 року       Ківерцівський  районний  суд    Волинської області

в   с к л а д і   :  головуючого     судді                 Пономарьової  О.М.

при  с е к р е т а р і                                            Оніщук Н.Є.

з участю  позивача                                           ОСОБА_1

представника    позивача                                 ОСОБА_2

представників  відповідача                              Бесарабчук Л.В., Мацішук С.І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в м. Ківерці  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ківерцівському районі про визнання нечинним та скасування рішення комісії від 17.01.2007 року  за № 17290 про відмову  в призначенні  пенсії за вислугу років та зобов'язання призначити  таку пенсію з моменту звернення з відповідною заявою та відшкодування  моральної шкоди, -

                                                                   В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом про визнання нечинним та скасування рішення  комісії Управління Пенсійного Фонду України в Ківерцівському районі від 17.01.2007 року  за № 17290 про відмову  в призначенні  пенсії за вислугу років та зобов'язання призначити  таку пенсію з моменту звернення з відповідною заявою  та  відшкодування  моральної шкоди. Як доказ  заявлених вимог вказує, що з 21.09.1997 року по 01.11.2006 року працювала медичною сестрою в різних закладах    охорони  здоров'я  і її спеціальний стаж  становить 29 років. Будучи переконаною, що має право на пенсію за вислугу років, звільнившись з останнього    місця  роботи,  1 листопада 2006 року  вона  звернулась  до Управління Пенсійного Фонду України в Ківерцівському районі з заявою про призначення їй пенсії за вислугою  років, надавши необхідні документи. 

            Рішенням відповідача від 17.01.2007 року за № 17290 їй  відмовлено в призначенні такої пенсії з посиланням на  Постанову Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909  та Наказу  Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.12.2004 року за № 247 №  « Про затвердження переліку заходів охорони здоров'я кримінально-виконавчої  системи»,  в  зв'язку з тим, що вона з 24.11.1980 року по 15.12.1987 року  працювала на посаді  медичної сестри у лікувально-трудовому профілакторії № 30 УМВС Рівненського облвиконкому, який не включений до переліку закладів і установ, робота  у  яких дає  право на  пенсію за вислугу років.

            Непогоджуючись з вказаним рішенням, посилаючись на  Постанову Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких  дає право на пенсію за вислугу років», згідно якої лікувально-трудові профілакторії  включені до переліку  таких закладів, просить  визнати  рішення  Управління Пенсійного Фонду України в Ківерцівському районі від 17.01.2007 року  за № 17290 про відмову  в призначенні їй  пенсії за вислугу років нечинним, таким, що порушує її конституційне право на соціальний захист, та зобов'язати відповідача  призначити  пенсію з  моменту звернення з відповідною заявою.

            Крім того, в зв'язку з неправомірною відмовою в призначенні пенсії  їй було спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що з моменту звільнення  з роботи вона була позбавлена засобів для існування, оскільки розраховувала на пенсію, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя і позначилось на  її морально-психологічному стані.  Розмір моральної шкоди оцінює в 1000 грн. і просить стягнути з відповідача.

            В судовому засіданні  позивачОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заявлений позов підтримали в повному об'ємі та давши пояснення за обставинами, викладеними в ньому,  просять задовольнити позов.

            Представники відповідача Бесарабчук Л.В. та  Мацішук С.І. в судовому засіданні заявлені вимоги не визнали.  Посилаючись на  наказ  Міністерства охорони здоров'я за № 385 від 28.10.2002 року   та  наказ  Державного департаменту України з питань виконання покарань  від 24.12.2004 року  за  № 247,  якими  затверджено  Перелік закладів охорони здоров'я   та  Перелік  таких закладів кримінально-виконавчої системи і якими  лікувально-трудові  профілакторії  як заклад охорони здоров'я не зазначені,  просять в задоволенні позову  відмовити.

            Заслухавши  пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового  задоволення.

            Як вбачається з оскаржуваного рішення комісії Управління Пенсійного Фонду України в Ківерцівському районі  позивачуОСОБА_1  не зараховано до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років,  період роботи  в установі ОВ-318/П-30  з 24.11.1980 по 15.12.1987 року, що стало причиною відмови в призначенні пенсії за вислугу років.

            Об'єктивність пояснень позивача щодо її роботи у зазначений період  на посаді медичної сестри  лікувально-трудового профілакторію органів внутрішніх справ стверджується записами  трудової книжкиОСОБА_1, довідками Управління Державного департаменту з питань  виконання покарань у Рівненській області (Городоцький  виправний центр)  і  визнається відповідачем.

Згідно пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію  за вислугу років мають незалежно від віку працівники освіти, охорони здоров'я та соціального захисту населення при наявності  спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України.  Згідно вказаного переліку, затвердженого постановою КМ України від 04.11.1993 року за № 909, до закладів охорони здоров'я  і посад,  робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, віднесено посади лікарів та середнього медичного персоналу  лікувально-трудових профілакторіїв, де і працювала позивач по справі.

            Відповідно з приміткою  2 до  цієї  постанови  робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком,  дає право на пенсію незалежно від форм власності або відомчої належності закладів та установ.

            Оскільки Закон України «Про пенсійне забезпечення» та постанова  КМ України "Про перелік закладів  і  установ  освіти, охорони  здоров'я  та  соціального  захисту і посад, робота на яких  дає право на пенсію за вислугу років»  мають вищу юридичну силу, ніж накази Міністерства охорони здоров'я за № 385 від 28.10.2002 року   та  наказ  Державного департаменту України з питань виконання покарань  від 24.12.2004 року  за  № 247,  якими  затверджено  Перелік закладів охорони здоров'я   та  Перелік  таких закладів кримінально-виконавчої системи, застосування останніх нормативних актів порушує  конституційне право позивача на соціальний захист. Тому вимоги позивачаОСОБА_1  в цій частині є такими, що підлягають  до задоволення.

            Згідно ст. 83 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією. Заяву про призначення пенсії позивач подала до Управління Пенсійного Фонду в Ківерцівському районі 01.11.2006 року.

            Враховуючи те, щоОСОБА_1 припинила трудові відносини за згодою сторін, а не в зв'язку з виходом на пенсію, суд вважає, що в частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

            Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, у випадку часткового задоволення адміністративного позову  судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

            Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України,   Постановою КМ України № 909  від  04.11.1993 року  «Про  перелік  закладів  і  установ  освіти, охорони  здоров'я  та  соціального  захисту і посад, робота на яких  дає право на пенсію за вислугу років», суд -

                                                      П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1  задовольнити  частково.

Визнати  нечинним  та  скасувати  рішення  комісії Управління Пенсійного Фонду України в Ківерцівському районі за № 17290 від 17.01.2007 року про відмову в призначення пенсії   ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Ківерцівському районі  призначити  ОСОБА_1  пенсію за вислугу років з 01.11.2006 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного Бюджету України в користьОСОБА_1   судові витрати в розмірі 1003грн.40коп.

Постанова може бути оскаржена до  Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява  про оскарження подається  протягом  10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі.  Апеляційна скарга подається протягом  20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

                                         Суддя                                                     О.М. Пономарьова