Справа №22а-1311/2006                                                                                           Головуючий у І інстанції Нікітіна С.Й.

Доповідач суддя Мартинова К.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

ІЗ вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді Мартинової К.П.,

суддів Доценко Л.І., Оверіної О.В.,

при секретарі Карповій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2006 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права і відшкодування майнової шкоди ,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 р. ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Одеського обласного військового комісаріату, вказавши, що відповідач при начисленні йому до пенсії надбавки за участь в бойових діях, порушив чинне законодавство, а саме ст.ст.12, 13 Закону України „Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист" і ст.25 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб", чим позивачу було нанесено майнову шкоду.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати за ним право на надбавку за участь у бойових діях з 01.01.2000р. у розмірі 324,84грн., з 01.01.2001р. - 373,15грн., з 01.01.2002р. - 402грн., з 01.01.2003р. -402грн., та надбавку інваліда війни 3-ої групи з 18.08.2004 р. у розмірі 596,38 грн. , з 01.01.2005р. - 664грн.; зобов'язати ООВК зробити перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням вказаних вище надбавок та зобов'язати ООВК виплатити йому суму, недотриману по надбавці за період з 01.01.2000р., що утворилась внаслідок перерахунку.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі представник апелянта просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1. в повному обсязі, посилаючись на те, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухав суддю - доповідача, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є майором запасу Збройних Сил України. В період проходження служби позивач брав участь в бойових діях. Як учаснику бойових дій позивачу 18.08.2004 р. було надано статус інваліда війни 3-ої групи та видане відповідне посвідчення серії ЮО за № НОМЕР_1.

З 1998 року позивачу ООВК виплачується пенсія за вислугу років з урахуванням надбавки за участь в бойових діях у розмірі 24,93 гривні, а з 01.10:2003 року у розмірі 29,87 грн.

Призначення та виплата до пенсії надбавки за участь в бойових діях визначена і регулюється Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року та Законом України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року.

Зокрема, частина 4 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", визнає, що учасникам бойових дій пенсія або щомісячне довічне грошове забезпечення, яке виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Крім того, п.„г" ст.25 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...", встановлено, що пенсії учасникам бойових дій підвищуються у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком на період до 01.10.2003 року був визначений Постановами Кабінету Міністрів України №342 від 19.03.1996р., №831 від 26.07.1996р. і складав 16,62 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002р. мінімальна пенсія за віком була встановлена у розмірі 19,91 грн. з 01.10.2003р.

Згідно ПКМ України №1 від 03.01.2002р. розрахунок надбавок і підвищення пенсій по інвалідності здійснюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у сумі 19,19 грн. Позивачу в період до 01.10.2003р. виплачувалась надбавка за участь у бойових діях у розмірі 24,93 грн., що відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком (16,62 х 150%-24,93 грн.), а з 01.10.2003р. -у розмірі 29,87грн., що також відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком ( 19,91 х 150% - 29,87).

Доводи позивача про те, що розрахунок надбавки за участь у бойових діях з І січня 2004р. повинен здійснюватись виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 284,69грн., а з 1 січня 2005р. - виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 332,00грн., є необгрунтованим.

Дійсно, Законом України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004рік" прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлений у розмірі 284,69грн. на місяць, а ст. 63 Закону України „Про

■

-2-

Державний бюджет України на 2005 рік" встановлює прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, у розмірі 332грн. на місяць.

Вищевказаними Законами передбачено розмір прожиткового мінімуму, аст.ст.14,15 розділу „Прикінцеві положення" Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р., який вступив в дію з 01.01.2004р., зобов'язують Кабінет Міністрів України у шестимісячний термін привести свої нормативно-правові акти і забезпечити міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади приведення їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом, а також вказує на те, що до приведення законодавства України у відповідність з цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Внаслідок цього склалась невідповідність діючих Постанов КМУ №342 від 19.03.1996р., №831 від 26.07.1996р. та №1 від 03.01.2002р., які до теперішнього часу не приведені у відповідність із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не скасовані та повинні бути застосовані при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005р. „Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ст.15 Закону України № 2262-ХП передбачено підвищення пенсій за вислугу років. Зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам та іншим військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом і є ветеранами війни або особами, на яких поширюється дія Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком.

Таке підвищення провадиться виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - 19,91грн., встановленого Постановою КМУ №1 від 03.01.2002р., дію якої поширено з 01.10.2003р. на вказаних осіб Постановою КМУ від 27.08.2003р. №1350 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Таким чином, суд на законних підставах відмовив в задоволені вимог позивача відносно перерахунку розміру надбавки за участь у бойових діях згідно ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і ст.25 Закону України „ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", Законом України від 15.06.2004р. „ Про внесення змін в ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", Постановами КМУ №342 від 19.03.1996р., №831 від 26.07.1996р., №1 від 03.01.2002р., №1350 від 27.08.2003р.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішені даної справи не допустив, а приведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись п.1 ст. 198, ч.4 ст.205 КАС України, колегія суддів,-

У ХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2  відхилити.,

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2006 року залишити без змін.                

Ухвала набирає чинності негайно.

Ухвала може   бути   оскаржена у   касаційному порядку на протязі   одного   місяця   безпосередньо   до Вищого Адміністративного суду України.