2-1163/2007p.

РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 червня 2007 року                         Комінтернівський        районний        суд

Одеської області в складі:

судді Рудніцького В. А.

при секретарі Мельникової В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Комінтернівське справу за    позовом    ОСОБА_1    до   ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив :

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу .

В судовому засіданні позивачка обґрунтувала свої вимоги наступним.

24 травня 2003 року в виконкомі Першотравневої сільської Ради Комінтернівського району Одеської області вона зареєструвала шлюб з відповідачем, актовий запис №10.

Шлюб для сторін є першим.

Від шлюбних відносин вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Приводом для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу послужило те, що на протязі останніх років подружнього життя між подружжям відсутнє взаємопорозуміння, постійно виникають сварки, скандали в зв'язку з різними поглядами на життя, не змогли створити нормальних сімейних стосунків, відповідач вживає наркотичні засоби. В результаті вона втратила почуття поваги та любові до відповідача і з серпня 2006 року вони припинили шлюбні відносини. Відповідача засудженно Суворовським районним судом до позбавлення волі строком на чотири роки та шість місяців.

В теперішній час примирення між ними неможливе, тому вона просить розірвати шлюб. За розірвання шлюбу в органах РАЦС, на її думку має платити відповідач так як він винен у припинені сімейних відносин. Неповнолітню доньку просить залишити проживати з нею.

Відповідач в судове засідання не з'явився, так як знаходиться в місцях позбавлення волі, тому суд вирішує розглянути справу у його відсутності.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши обставини справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 30 березня 2007

року, ОСОБА_2 засуджено за ст. 186 ч.2 КК України до чотирьох років та шести місяців позбавлення волі.

В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з серпня 2006 року і з того часу проживають окремо, на примирення позивачка не згодна.

За таких обставин суд вважає, що відкладення розгляду справи з метою примирення сторін є недоцільним.

На підставі ст. 104, 105, 110 СК України, керуючись ст. 15,30,62,202,203,209 ЦПК України, суд

вирішив:

Розірвати шлюб міжОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище ІНФОРМАЦІЯ_2)  та ОСОБА_2, який зареєстровано 24 травня 2003 року у виконкомі Першотравневої сільської Ради Комінтернівського району Одеської області, актовий запис №10.

Неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з матір'ю, позивачкою по справі.

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита позивачку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.