Справа №11-32/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Свиргуненко

Категорія -  Злочини проти правосуддя (усього), з них Доповідач - Сахнюк

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Безверхого О. М.,

суддів -      

з участю прокурора -   Кононенко Л.М.    

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 12 листопада 2010 року, яким,-

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1,  раніше судимої:

- 22 жовтня 2009 року за ч.1 ст. 185 КК України до 240 год. громадських робіт.

   Визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України, та призначено йому покарання у вигляді чотирьох місяців арешту.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до нового покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком  Білопільського районного суду від 22 жовтня 2009 року у виді 15 днів і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді чотирьох місяців п’ятнадцяти днів арешту.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 був засуджений 22 жовтня 2009 року Білопільським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.

Вирок Білопільського районного суду від 22 жовтня 2009 року відносно ОСОБА_1 для виконання до Білопільського Міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції надійшов 9 листопада 2009 року.

12 березня 2010 року ОСОБА_1 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, а також письмово попереджений про передбачену законом відповідальність за ст. 389 ч.2 КК України в разі ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт. В той же день була винесена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію ОСОБА_1 до кримінально-виконавчої інспекції Білопільського МРВ КВІ, а саме, друга та четверта середа кожного місяця. ОСОБА_1 було видано направлення, згідно якого він повинен х 15 березня 2010 року розпочати відбувати покарання при Верхосульській сільській раді Білопільського району.

15 березня 2010 року головою Верхосульської сільської ради ОСОБА_2 видано розпорядження №10 про призначення засудженого ОСОБА_1 до відбування громадських робіт на території Верхосульської сільської ради. Крім цього, ОСОБА_1 було визначено місце, обсяги та вид виконання робіт, а також складено графік робіт на березень, квітень, травень та червень 2010 року.

Незважаючи на вищевикладене та знаючи про те, що невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання більше двох разів на місяць, невихід на громадські роботи без поважних причин, вчинення адміністративних правопорушень після письмового попередження, допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, особою, засудженою до покарання у виді громадських робіт, є протиправними діями – ухиленням від покарання та тягне за собою кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України, ОСОБА_1 умисно, з метою ухилення від виконання громадських робіт допустив наступні порушення.

Так, в березні 2010  року із запланованих за графіком 52 годин ОСОБА_1 не відпрацював жодної години. 7 квітня 2010 року кримінально-виконавчою інспекцією було винесено застереження у виді письмового попередження. ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання за ст. 389 ч.2 КК України.

Крім цього, 24 березня 2010 року, 14 квітня 2010 року ОСОБА_1 не з’явився на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції без поважної причини. 16 квітня 2010 року було винесено застереження у виді письмового попередження. ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання за ст. 389 ч.2 КК України.

Перебуваючи на обліку, ОСОБА_1 продовжував порушувати порядок та умови відбування покарання, а саме: 28 квітня 2010 року не з’явився на реєстрацію до кримінально-виконавчої інстанції. 28 квітня 2010 року старшим інспектором Білопільського МРВ КВІ Головацьким О.М. була проведена перевірка виконання вироку у виді громадських робіт засудженим ОСОБА_1 На час перевірки о 8 годині 30 хвилин останній був відсутній, про що було складено акт перевірки.

Крім цього, із запланованих на кінець 2010 року 88 годин ОСОБА_1 не відпрацював жодної. 17 травня 2010 року було винесено застереження у виді письмового попередження. ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання за ст. 389 ч.2 КК України.

Незважаючи на вжиті заходи, ОСОБА_1 належних висновків не зробив і в травні 2010 року взагалі не виходив на роботу.

6 червня 2010 року ОСОБА_1 був притягнений до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 178 ч.1 КУпАП.

З запланованих на червень 36 громадських робіт ОСОБА_1 відпрацював 8 годин.

Станом на 18 червня 2010 року ОСОБА_1 відбув 8 годин громадських робіт, до повного відбуття покарання залишилося 232 години.

Виконуючи вказані дії, ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 змінити вирок суду та строк покарання змінити і призначити покарання у виді двох місяців арешту.

  Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку підтверджується сукупністю доказів, які судом ретельно досліджені та належно оцінені і засудженим не оспорюється.

Дійшовши до обгрунтованого  висновку про доведеність вини ОСОБА_1, суд вірно кваліфікував його дії за відповідними законами.

Міра покарання засудженому призначена з урахуванням суспільної небезпечності  скоєного злочину, даних про особу винного, який щиро розкаявся в скоєнні злочину. В зв’язку з чим колегія суддів знаходить призначене покарання необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів.

Крім того суд в повній мірі врахував, що злочин, за який засуджений ОСОБА_1 не представляє підвищену суспільну небезпечність, в наслідок дій засудженого будь – яких шкідливих наслідків не настало.

Виходячи з викладеного колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку.    

Керуючись ст.ст. 362,366,377 КПК України,-  

УХВАЛИЛА:

Вирок Білопільського районного суду Сумської області від 12 листопада 2010 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.     

СУДДІ:

Безверхий О. М.