Справа № 11-131/2008 року Головуючий в 1-й інстанції Карплюк О.І.
Категорія ст. 186 ч.2 КК України Доповідач Лінник П.О.
УХВАЛА
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
5 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючої-судді Дуфнік Л.М., суддів Лінника П.О., Майданюк К.І.,
з участю прокурора Бардецького О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 6 грудня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого зварювальником в ЗАТ „Інтермет” , раніше судимого:
- 5.05.2003 року Хмельницьким міськрайонним судом за ст.ст. 187 ч.2, 296 ч.2 КК України з застосуванням ст.. 70 КК України на 2 р. 6 міс. позбавлення волі. Відповідно до ст.. 75 КК України від відбування призначеного покарання його було звільнено з випробуванням з іспитовим строком на один рік і 6 місяців;
- 10.09.2004 року тим же судом за ст.. 185 ч.2, 71 КК України до 2-х років 7 місяців позбавлення волі,
засуджено за ст.. 186 ч.2 КК України на 4 роки і 6 місяців позбавлення волі.
Зараховано ОСОБА_1, у строк відбування покарання час перебування його під вартою з 30.05. по 8.06.2007 року. строк відбування покарання ОСОБА_1. рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. залишено попередню, підписку про його невиїзд.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Западинці Красилівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого охоронцем в ПП. „Форт”, проживаючого АДРЕСА_2, раніше не судимого,
засуджено за ст.. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_2 звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишено попередню, підписку про невиїзд.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, працюючого охоронцем в ПП. „Форт”, в силу ст.. 89 не судимого,
засуджено за ст.. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_3 звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишено попередню, підписку про невиїзд.
Доля речових доказів вирішена згідно ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 28 травня 2007 року зранку, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, при виході з під'їзду будинку №4, що по вул.. Попова у м. Хмельницькому, з метою відкритого викрадення чужого майна, вдарив ОСОБА_4 ліктем у голову та коліном у живіт, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження, після чого витягнув із задньої кишені його штанів 4 грн., а з правої кишені витягнув гаманець, який для потерпілого не представляв цінності і передав їх ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які також перебували у стані алкогольного сп'яніння та стояли у дверях вказаного під'їзду та погрожували ОСОБА_4 застосуванням до нього насильства. Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вийшли з даного під'їзду, а ОСОБА_1 залишився з потерпіли наодинці, відкрито заволодів його золотою каблучкою вартістю 240 грн., яка знаходилась у потерпілого ОСОБА_4 на пальці правої руки.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що суд призначив йому занадто суворе покарання, в той час як на час скоєння злочину в нього на утриманні знаходилась непрацююча дружина та малолітня дитина, що він працює, характеризується задовільно та сам хворіє туберкульозом. При цьому апелянт і заперечує факт викрадення особистих речей потерпілого ОСОБА_4.
Засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирок суду не оскаржили.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів -
з н а х о д и т ь
що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєні ним разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України при викладених у вироку обставинах.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у суді доказам.
Так, потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що у під'їзді будинку за №4, що по вул.. Попова міста Хмельницький 28 травня 2007 року зранку ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння умисно вдарив його ліктем у голову, а коліном у живіт, після чого з правої кишені штанів витягнув гаманець, в якому були відсутні гроші, а із задньої кишені штанів витягнув 4 гривні та передав їх ОСОБА_3. Після того як ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вийшли із під'їзду, ОСОБА_1 залишився з ним наодинці та з пальця правої руки забрав у нього золоту обручку вартістю 240 грн.
Не вірити таким показам потерпілого чи вважати що він обмовив ОСОБА_1 у суду не було будь-яких підстав, поскільки вони повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи та показами як інших засуджених так і свідків.
Так, засуджений по цій же справі ОСОБА_3 пояснив, що вони усі троє перебували у стані алкогольного сп'яніння і він був присутнім як у під'їзді будинку за №4, що по вул.. Попова м. Хмельницький саме ОСОБА_1 насильно забрав з кишені потерпілого ОСОБА_4 чотири гривні, які передав йому. Припинити неправомірні дії ОСОБА_1 по відношенню до потерпілого ОСОБА_4 він не намагався. А навпаки, вимагав у останнього також грошей для оплати за проїзд на таксі. При цьому він висловлював для потерпілого погрози „давно не брав”, тобто чи давно його били.
Сам засуджений ОСОБА_1 свою вину хоч і визнав повністю (л.с. 113, 219) однак змінив свої покази які давав на досудовому слідстві та пояснив таку свою поведінку алкогольним сп'янінням і тим, що ті речі, які були викраденні у потерпілого ОСОБА_4 він сам забув у його квартирі, які йому були повернуті його батьком через деякий час.
Об'єктивно винність ОСОБА_1 підтверджується показами свідків ОСОБА_5, який є батьком засудженого, свідка ОСОБА_6, що є співмешканкою ОСОБА_1, які підтвердили факт конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_4., свідка ОСОБА_7, який підтвердив факт побиття його та ОСОБА_4 саме ОСОБА_1, що мав місце 28.05.2007 року у будинку за №4 по вул.. Попова м. Хмельницький, протоколом огляду, виявлення та вилучення від 30.05.2007 року, яким зафіксовано добровільну видачу ОСОБА_8 гаманця чорного кольору, в якому знаходилась обручка з жовтого металу (л.с. 37), показами засудженого по цій справі ОСОБА_2 з яких вбачається, що він був присутній у під'їзді будинку ОСОБА_1 в той час як ОСОБА_1 бив ОСОБА_4 та відкрито забрав у нього 4 гривні та гаманець, якого ОСОБА_1 передав йому, а він перевіряв в гаманці наявність грошей, яких у гаманці на той час не було, як і не було в ньому і інших цінностей (л.с. 178).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №1561 від 29.06.2007 року, потерпілому ОСОБА_4. було спричинено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів обох навколоочних ділянок, шиї, лівого плеча, біля ниркової ділянки зліва, саден тім'яної ділянки голови, лівого плечового поясу, що відносяться до категорії легких (л.с. 69).
Всім цим доказам в їх сукупності суд дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_1 у скоєнні відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 при викладених вище обставинах, вірно кваліфікувавши його дії за ст.. 186 ч.2 КК України.
З цих підстав доводи ОСОБА_1, що викладенні в його апеляції про недоведеність його вини у відкритому викраденні майна в потерпілого ОСОБА_4 є безпідставними.
Міра покарання засудженому ОСОБА_1. призначена у відповідності до вимог ст.. 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання в тому числі і тих, на які є посилання в апеляції, а таке покарання йому призначено ближче до мінімального розміру, встановленого санкцією ст.. 186 ч.2 КК України.
Підстав до скасування чи зміни вироку суду щодо ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, перевіряючи справу в повному обсязі колегія суддів встановила, що суд помилково вказав у вступній частині вироку щодо ОСОБА_1, що він раніше судимий за ст.. 187 ч.2 КК України, в той час, як він 5.05.2003 року був судимий Хмельницьким міським судом за ч.2 ст. 186 КК України (л.с. 126).
Тому в порядку ст.. 365 КК України таку помилку у вступній частині вироку суду щодо ОСОБА_1 слід виправити.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 6 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.
В порядку ст.. 365 КПК України у вступній частині вироку суду щодо засудженого ОСОБА_1 змінити дані про його судимість із ч.2 ст. 187 на ч.2 ст. 186 КК України.
Головуючий
Судді