Справа № 206/5520/24

                                               Провадження № 2/206/209/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01.04.2025                                                                м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Нестеренко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,-

В С Т А Н О В И В:

АТ «ДТЕК Дніпроенерго» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована, мешкає та є уповноваженою власницею квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщені /будинку осіб від 29.08.2024 р.. АТ «ДТЕК Дніпроенерго» за даною адресою в період з 01.11.2017 р. по 30.09.2024 р., надавало та надає по теперішній час комунальну послугу з постачання теплової енергії. Розрахунки за спожиті послуги відповідачкою проводилися несвоєчасно та в неповному обсязі, що привело до утворення заборгованості, згідно виписки з особового рахунку споживача за послуги з постачання теплової енергії № 20-3193, яка станом на 01.10.2024 року становить - 19018,47 грн., в тому числі за: - послугу з постачання теплової енергії - 18 073,27 грн. плату за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 р. по 30.09.2024 р. у розмірі - 945,20 грн.

В період утворення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії були затверджені та діяли наступні тарифи: опалення - 561,74 грн. за 1 Гкал (з ПДВ) із приладами обліку теплової енергії або 14,00 грн. за 1 кв.м (з ПДВ) загальної площі в місяць протягом опалювального періоду згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.11.2017 р. № 1392; - опалення - 908,24 грн. за 1 Гкал (з ПДВ) із приладами обліку теплової енергії або за 1 кв.м. (з ПДВ) загальної площі в місяць протягом опалювального періоду 56,42 грн. (1-,2- поверхова будова), 32,47 грн. (3-,4-поверхова будова), 21,86 грн. (5-поверхова будова і більше) згідно Рішенню виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 22.01.2019 р. № 19: - послуга з постачання теплової енергії - 841,36 грн. за 1 кал (з ПДВ) згідно Рішенню виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 21.04.2020р. № 514; послуга з постачання теплової енергії – 841,36 грн. за 1 кал (з ПДВ) згідно рішенню виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 29.04.2021 р. №443; - послуга з постачання теплової енергії - 841,36 грн. за 1 Гкал (з ПДВ) згідно Рішенню виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 26.07.2022р. №667; - послуга з постачання теплової енергії - 841,36 грн. за 1 кал (з ПДВ) згідно Рішенню виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 25.07.2023р. №2-25/7.

В період утворення заборгованості були затверджена та діяла наступна вартість плати за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії: - плата за абонентське обслуговування — 27,80 грн. на місяць у розрахунку на одного абонента послуг з постачання теплової енергії, з урахуванням витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії згідно наказу АТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 29.10.2021р. № 64.

Позивачем зазначено, що позовна давність для звернення до суду з даними вимогами, була продовжена на строк дії карантину, після завершення карантину є подовженою на строк дії правового режиму воєнного стану, а тому вимоги викладені в позовній заяві АТ «ДТЕК Дніпроенерго» підлягають задоволенню в повному обсязі.

З метою вирішення справи у досудовому порядку позивачем на адресу відповідачки щомісяця надсилались квитанції (рахунки) про розмір поточних платежів про наявність заборгованості за надані послуг, досудові вимоги та попередження про звернення до суду, але заборгованість перед АТ «ДТЕК Дніпроенерго» залишається несплаченою. Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі - 19018,47 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі - 3028,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в неодноразово призначені судові засідання не з`являлася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судових повісток поштою. Відповідачка причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність не направляла, своїм правом на подання відзиву, у відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України не скористалася. Оголошення про виклик до судового засідання було розміщено на веб-сайті судової влади України http://court.gov.ua.

Небажання відповідачки надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.

На підставі письмової заяви позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247, 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступні підстави.

За вимогами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована та є уповноваженим власником житла за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 28.08.2024 р.

Відповідно до виписки з особового рахунку споживача ОСОБА_2 № НОМЕР_1 за послуги з постачання теплової енергії, наданої за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за період з 01.11.2017 по 30.09.2024 складає 19018,47 грн.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

У частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ст.ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ст. 1 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до переліку житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Як зазначено і позивачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022 (далі — Постанова КМУ № 1022) затверджено зміни, що вносяться до постанови від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (надалі — Правила № 830, які набрали чинності 01 жовтня 2021 року якою, зокрема, був затверджений типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (публічний договір приєднання)).

Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що проводить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі -- виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі -- споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі -- послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до п. 13 Правил № 830 надання послуги здійснюється виключно договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договорі укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст.ст. 13 i 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". 3 пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги") може звернутися будь - яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

30.06.2021 р. на виконання вищезазначених правил АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (виконавцем послуг) на своєму офіційному веб-сайті http://dniproenergo.com.ua у постійному відкритому доступі в мережі інтернет було розміщено публічну пропозицію (оферту) про укладення публічного індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір), сама Відповідачка про свою відмову укласти договір чи про свою незгоду із умовами опублікованого договору до АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у письмовому вигляді не направляла, а тому відповідачка вважається такою що прийняла пропозицію Позивача щодо укладення договору надання послуги постачання теплової енергії.

АТ «ДТЕК Дніпроенерго» використовує в своїх взаємовідносинах із споживачами типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до Постанови КМУ № 1022, який після оприлюднення на вищезазначеному офіційному веб-сайті підприємства, є публічним договором та набрав чинності з моменту опублікування (розміщення), тобто з 30.06.2021 р.

Оскільки протягом 30 днів з опублікування даного договору на офіційному веб-сайті підприємства Відповідачка не повідомила про відмову від укладення даного договору, та не надала своїх заперечень чи будь-яких інших зауважень, слід вважати, що нею вчинено дію, яка засвідчує її волю до отримання пропозиції щодо укладення договору.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Позивач направив оферту, а Відповідачка протягом встановленого строку письмових заперечень щодо умов публічного індивідуального договору не подала, а отже індивідуальний публічний договір про надання послуг з постачання теплової енергії АТ «ДТЕК Дніпроенерго» тa відповідачкою вважається укладеним без підписання письмового примірника сторонами.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законі інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного Матеріально цивільного права ( регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного). Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. В силу приписів ст. 257,261 ЦКУ України трирічний строк позовної давності закінчився 28.02.2021 року.

Проте законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусові хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020 року, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та доповнено його пунктами 12-14. Таким чином, на підставі п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у якому зазначено, що «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину», строк позовної давності згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України, не закінчився та продовжується на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2» установлено карантин на усій території України з 12 березня 2020 року до 22.05.2020р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 338-р від 25 березня 2020 року «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 928) продовжено режим надзвичайної ситуації та карантин в Україні до 31 грудня 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1423 від 23 грудня 2022 року внесені зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України № 338-р від 25 березня 2020 року «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» і постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2», та продовжено на всій території України дію карантину до 30 квітня 2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25 квітня 2023 року внесені зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України № 338-р від 25 березня 2020 року «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» і постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2», та продовжено на всій території України дію карантину до 30 червня 2023 року.

Беручи до уваги вищевказані положення постанов Кабінету Міністрів України, встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусові хвороби (COVID-19) діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023р. Зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, у якому зазначено, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Крім того 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133, від 18 квітня 2022 року № 259, від 18 травня 2022 року № 341, від 12 серпня 2022 року № 573, від 7 листопада 2022 року № 757, від 6 лютого 2023 року № 58, від 1 травня 2023 року № 254, від 26 липня 2023 року № 451, а також від 06 листопада 2023 року № 734, який діє по сьогодні. Отже, відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 ЦК України продовжуються на строк його дії.

З огляду на зазначене суд погоджується з доводами позивача про правомірність звернення до суду з даними позовними вимогами в межах передбаченої позовної давності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , та утворення заборгованості зі сплати за ці послуги у власника житла ОСОБА_1 , так як відповідачкою у судовому засіданні дана обставина не спростована.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 1216, 1218, 1220, 1268, 1270, 1282, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-77, 81, 263, 264, 265, 280 - 283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (ЄДРПОУ 00130872) суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі - 19018(дев`ятнадцять тисяч вісімнадцять) грн. 47 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (ЄДРПОУ 00130872) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерное товариство «ДТЕК Дніпроенерго», ЄДРПОУ 00130872, фактичне місцезнаходження: вул. Гаванська, 1, м. Дніпро, 49127, реквізити для зарахування коштів: p/p НОМЕР_3 у філії Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк» в м. Дніпро, МФО 305482, ЄДРПОУ 38024604.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя:                                                              Т.В. Нестеренко