Справа №  1-210/11 р.       

В И Р О К

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

06.12.2011  року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:                          

головуючого судді –                                                    Сегет Я.С.

суддів –                                                                         Крекотень С.А. і ОСОБА_1

при секретарі –                                                            Волошиній Л.О.                

за участю прокурора –                                                Лук’яненка К.В.

підсудного –                                                                 ОСОБА_2

захисника підсудного-адвоката –                              ОСОБА_3

захисника підсудного –                                               ОСОБА_4

потерпілої –                                                                  ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уро-

дженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 ( вул. Гагаріна -30, кв. 12 ) Лохвицького району,

українця, громадянина України, не одруженого, неповнолітніх дітей на утри-

манні не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, за спеціальністю во-

дія, не судимого, з 30.08.2011р. утримується в Полтавському слідчому ізолято-

рі, в скоєнні злочину, передбаченого п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України, -

                                                                    В С Т А Н О В И В  :

ОСОБА_2, 23.08.2011р., близько 24 години, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходився у дворі будинку № 30 по вул. Гагаріна в с. Піски Лохвицького району. В цей час ОСОБА_6 помітив, що із під’їзду вказаного будинку вийшла ОСОБА_7. У ОСОБА_2 виник умисел на її вбивство, поєднане із зґвалтуванням. Реалізуючи свій злочинний умисел   ОСОБА_2 зайшов до під’їзду будинку, у якому проживала ОСОБА_7 та заховавшись, став че-кати доки ОСОБА_7 не зайде до будинку. 24.08.2011р., близько 00 години 50 хвилин, коли ОСОБА_8 стала заходити до під’їзду будинку, ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом , з метою подолання опору потерпілої, застосував фізичне наси-льство, схопивши лівою рукою ОСОБА_7 за горло і із великою силою став здавлювати органи шиї потерпілої. Поваливши ОСОБА_7 на спину на землю біля під’їзду, ОСОБА_2 нахилився над нею та продовжував здавлювати органи шиї ОСОБА_7 близько 1 хвилини, доки не позба-вив її життя.

Потім, ОСОБА_2 відтягнув труп ОСОБА_7 в сторону від під’їзду будинку, та поклав-ши труп ОСОБА_7 собі на плече, відніс до нежилої квартири № 5 у цього ж будинку. У спальні даної квартири ОСОБА_2 поклав труп ОСОБА_7 на ліжко, після чого, роздягнувшись, вважа-ючи, що остання втратила свідомість, використовуючи її нерухомий стан, зґвалтував потерпілу.

Далі, зрозумівши, що ОСОБА_7 від здавлювання шиї померла, ОСОБА_2, з метою при-ховати сліди злочину, поклав її труп на підлогу спальні квартири, між ліжком та шафою та прики-дав зверху одягом, а сам повернувся до себе додому.

Смерть ОСОБА_7 настала в результаті механічної асфіксії внаслідок здавлення органо-комплексу шиї тупими предметами, удавлення руками.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в скоєнні злочину визнав, щиро розкаявся і пояснив суду, що дійсно 23.08.2011р., близько 19 години, він пішов відпочивати в кафе «Хатин-

ка », розташоване в с. Піски Лохвицького району, де святкував День незалежності України. На протязі вечора ОСОБА_2 випив близько 1 літра пива, 300 грам горілки та 0,5 літра коньяку. Бли-зько 23 години 30 хвилин ОСОБА_2 повернувся до себе додому. Батьки в цей час вже спали. За-йшовши до будинку ОСОБА_2 роздягнувся до самих трусів та близько 24 години вийшов на ву-лицю покурити. У дворі він сидів навприсядки біля гаражів та курив цигарки «Прилуки ». В цей час  ОСОБА_2 побачив як із свого під’їзду на вулицю вийшла його сусідка ОСОБА_7, із котрою він навчався 10 років у одному класі. ОСОБА_7 сіла за столик у дворі будинку та стала розмовляти по мобільному телефону. При цьому ОСОБА_7 не бачила ОСОБА_2В, який вирі-шив напасти на ОСОБА_7 і з цією метою він тихо, щоб ОСОБА_7 його не побачила, обійшов будинок та зайшов до під’їзду, де проживала ОСОБА_7 У під’їзді ОСОБА_2 заховався за вхід-ними дверима. При цьому, він зачинив на гачок ліву створку вхідних дверей під’їзду та став за нею. За дверима ОСОБА_2 стояв близько 50 хвилин, чекав на ОСОБА_7, але вона довго роз-мовляла по мобільному телефону. Потім ОСОБА_2 почув кроки та зрозумів, що це йде ОСОБА_7, коли потерпіла поставила ногу на поріг дверей під’їзду, то ОСОБА_2 лівою рукою схопив її спереду за горло та став душити. Від того, що ОСОБА_2 став душити лівою рукою ОСОБА_7 за горло, вона почала падати назад навзнак. При цьому, ОСОБА_2 рухався слідом за нею, продо-вжуючи стискати лівою рукою її горло. В той момент коли ОСОБА_7 падала на землю вона схопила ОСОБА_2 за срібний ланцюжок на шиї із хрестиком та розірвала цей ланцюжок. Коли ОСОБА_7 впала на землю перед під’їздом, то ОСОБА_2 продовжував стискати її горло, ще й тоді коли вона лежала на землі. Таким чином, ОСОБА_2 стискав горло ОСОБА_7 близько 1 хвилини. Потім, ОСОБА_2 відпустив ОСОБА_7 і вона вже ніяких звуків не подавала. ОСОБА_2 вважав, що ОСОБА_7 просто втратила свідомість. Після цього, ОСОБА_2 вирішив відтяг-нути ОСОБА_7 в сторону від дверей під’їзду будинку, щоб їх випадково ніхто не побачив. Він підійшов до ОСОБА_7, котра лежала на спині ногами до входу в під’їзд та взявши її обома ру-ками, попід її руки, відтягнув від під’їзду за кут будинку. Таким чином, ОСОБА_2 протягнув ті-ло ОСОБА_7 близько 5-6 метрів. Коли ОСОБА_2 тягнув ОСОБА_7 вона ознак життя не подавала, але йому здавалося, що вона досі знаходилася без свідомості. Тоді ОСОБА_2 з метою вступити у статеві зносини із ОСОБА_7 вирішив віднести її тіло до нежилої квартири № 5 у їхньому будинку, куди він раніше часто ходив і знав, що двері квартири зачиняються лише на на-вісний замок, який можна відчинити, знявши металевий прибоєць. Далі, ОСОБА_2 обійшов бу-динок зі сторони дороги, щоб його ніхто не бачив із жителів будинку та зайшов до першого під’ї-зду будинку. Далі східцями він піднявся на другий поверх та витягнувши із одвірок металевий прибоєць, на який зачинявся навісний замок, зайшов до квартири № 5, де ОСОБА_6 увімкнув світло у залі та відніс тіло ОСОБА_7 до спальної  кімнати. У спальній кімнаті, ОСОБА_2 пок-лав тіло ОСОБА_7 на спину на ліжко, після чого зняв із нею одяг: кофту червоного кольору, блузку зеленого кольору, шорти синього кольору, труси чорно-червоного кольору. Потім, ОСОБА_2 побачив у її руці затиснутий мобільний телефон марки «Samsung »червоного кольору та ви-йнявши його із руки потерпілої, поклав його на стіл поруч із своїм порваним срібним ланцюжком. Після цього, ОСОБА_2 сам роздягнувся, знявши із себе плавки. Потім, ОСОБА_2 ліг зверху на ОСОБА_7 та увів свій напружений статевий член до її піхви. Статевий акт тривав близько 40 хвилин, однак закінчити його сім’я виверженням ОСОБА_2 не вдалося, так як він був п’яний. Презервативом ОСОБА_2 не користувався. Під час статевого акту ОСОБА_7 не ворушилася та не стогнала. Коли ОСОБА_2 закінчив статевий акт, то зрозумів, що ОСОБА_7 мертва. Це він зрозумів із того, що ОСОБА_7 не ворушилася, дихання у неї не було, очі у неї були закриті. ОСОБА_2 злякався того, що вбив ОСОБА_7 і вирішив заховати її тіло. Тоді він поклав її труп на підлогу спальні між ліжком та шафою, а зверху прикидав старим одягом, який знайшов у цій же квартирі, а саме: шубою і подушками. Труп потерпілої ОСОБА_2 поклав таким чином, щоб він лежав на спині, обличчям догори. Одяг ОСОБА_7: блузку, шорти, труси, ОСОБА_2 заховав за сервант у залі, а кофту закинув за сервант теж у залі. Коли ОСОБА_2 знаходився у квартирі  № 5, то нервував та курив цигарки, недопалки кидав до банки з-під кави. Потім ОСОБА_2 вирі-

шив розламати мобільний телефон ОСОБА_7, оскільки чув по телевізору, що по телефону мо-жуть знайти його власника. Зламавши телефон, ОСОБА_2 забрав його уламки із собою. Вийшов-ши із квартири, ОСОБА_2 зачинив за собою двері на прибоєць та пішов на стару ферму, де вики-нув уламки мобільного телефону марки «Samsung », який належав ОСОБА_7 та сім-картку МТС. Після цього, ОСОБА_2 повернувся до себе дому та ліг спати. Про те, що ОСОБА_2 вбив ОСОБА_7 він нікому не розповідав. Раніше статевих зносин з ОСОБА_7 у ОСОБА_2 не було. Відносини між ними були дружніми. ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_7 перед сме-ртю знаходилася в тверезоваому стані. Позовні вимоги ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав в

повному об’ємі.

Суд відмічає, що крім визнання вини підсудним ОСОБА_2, його виннність підтверджує-

ться, отриманими в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_5, свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 та судово-медичного експерта ОСОБА_13

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_5 пояснила су-ду, що на протязі 23.08.2011р. вона із своєю донькою ОСОБА_7 цілий день знаходилася у себе вдома. Близько 24 години у її доньки ОСОБА_7 задзвонив телефон, це дзвонив її хлопець ОСОБА_9. Після цього, ОСОБА_7 вибігла із будинку на вулицю, щоб порозмовляти із ОСОБА_9 На той час вона була одягнута у кофту червоного кольору, блузку зеленого ко-льору, шорти синього кольору та труси-плавки чорно-червоного кольору, на ногах у неї були тапо-чки бузкового кольору. Дочка взяла мобільний телефон марки «Самсунг »із корпусом червоного кольору. Згодом ОСОБА_5 заснула, однак в той час її доньки ще не було вдома. Вночі, близько 3 години 30 хвилин ОСОБА_5 прокинулася і виявила що її доньки не має вдома. Коли ОСОБА_5 вийшла із квартири на подвір’я, то ОСОБА_7 ніде не виявила. При цьому, ОСОБА_5 знайш-ла на землі мобільний телефон своєї доньки та її тапочки, біля їх під’їзду. Коли ОСОБА_5 ста-ла дзвонити на свій  телефон, який із собою взяла її донька, то зв’язку вже не було. Після цього, ОСОБА_5 вранці 24.08.2011р. звернулася до міліції із заявою про  зникнення її доньки.      

Свідок ОСОБА_9 повідомив суду, що в квітні 2011 року познайомився із ОСОБА_7, жителькою с. Піски Лохвицького району, а із травня цього ро-ку став зустрічатися із нею. З 20 по 24 серпня 2011 року ОСОБА_9 не розмовляв із ОСОБА_7, оскільки вони посварилися. 24.08.2011р., близько 00 години 5 хвилин ОСОБА_9 зателе-фонував ОСОБА_7 на її мобільний телефон і розмовляв із нею близько 15 хвилин. Вони домовилися про те, що зустрінуться увечері 24.08.2011р. в кафе «Оріон »в м. Червонозаводське Лохвицького району. Оскільки у ОСОБА_9 закінчувалися гроші на рахунку, то він попрохав ОСОБА_7, щоб вона йому передзвонила. ОСОБА_14 пообіцяла передзвонити із мобільного теле-фону матері. Потім, вона передзвонила ОСОБА_9 із мобільного телефону своєї матері та ска-зала, що вийшла на вулицю та сидить під під’їздом свого будинку. ОСОБА_15  ОСОБА_9 розмовляв на особисті теми ще близько 20 хвилин. Закінчилася телефонна розмова о 00 годині 39 хвилин. Під час розмови ОСОБА_7 була в тверезовому стані. 24.08.2011р., близько 4 години ранку, йому зателефонувала мати ОСОБА_7 і запитала чи немає ОСОБА_7 у нього вдома, на що ОСОБА_9 відповів, що немає. Матір ОСОБА_14 повідомила, що її дочка зникла.

ОСОБА_11 допитаний судом в якості свідка показав, що є батьком ОСОБА_6. 23.08.2011р., близько 8 години, він пішов на роботу, а в 18 годин 30 хвилин повернувся додому. Близько 19 години його син ОСОБА_2 пішов святкувати День неза-лежності України. Коли син повернувся додому, він не знає, так як вже спав. Вранці 24.08.2011р.  додому до ОСОБА_11 прийшла ОСОБА_5, котра повідомила, що пропала її донька ОСОБА_7. 29.08.201р. труп ОСОБА_7 знайшли у нежилій квартирі № 5 їхнього будинку. Після виявлення трупа ОСОБА_7 син не прийшов додому та став десь переховуватися. Коли праців-ники міліції затримали ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні вбивства ОСОБА_7, то він приїхав до сина у Лохвицький райвідділ внеурішніх справ, і під час розмови із сином, той йому зізнався в тому, що вбив ОСОБА_7      

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду , що є власницею квартири № 5, розташова-ної  в будинку № 30 по вул. Гагаріна в с. Піски Лохвицького району. У вказаній квартирі ОСОБА_10 з’являється 1 чи 2 рази на місяць. Вхідні двері вказаної квартири ОСОБА_10 зачиняє на навісні замки, однак їх хтось постійно зриває. Перший раз навісні замки із вхідних дверей кварти-ри  ОСОБА_10 були зірвані ще влітку 2010 року. Останній раз ОСОБА_10 була у даній квар-тирі в липні 2011 року. Всі речі знаходилися на місці, нічого звідти не було викрадено. ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_10 знайома, однак дозволу заходити до своєї  квартири вона йому не давала. Про те що у в її квартирі було виявлено труп ОСОБА_7, ОСОБА_10 дізналася від працівни-ків міліції.

Допитаний судом як свідок ОСОБА_17 показав, що квартира № 5  в будин-ку № 30 по вул. Гагаріна в с. Піски належить його матері ОСОБА_10 В цій квартирі він прожив 11 років, а потім його сім’я переїхала в с. Токарі Лохвицького району. Товаришем дитинства в с. Піски був його сусід ОСОБА_2, з яким вони підтримували дружні відносини. ОСОБА_17А і ОСОБА_2 разом не раз проводили час в квартирі № 5. При цьому ОСОБА_17 було відомо, що підсуд-ний неодноразово сам заходив до цієї квартири, хоча ключів від замків йому не давали і по цьому питанню в них виникали сварки.

Судово-медичний експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні підт-вердив висновки по всіх судово-медичних експертизах, які були ним проведені в ході досудового слідства. По суті висновку, що у м’язі від трупа ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в концент-рації 4,3 проміле, експерт повідомив, шо з урахуванням гнилистного стану трупа не можливо зро-бити заключення про те, що потерпіла в момент смерті була в стані алкогольного сп’яніння. Ети-ловий спирт в тілі ОСОБА_7 міг з’явитися після її смерті в результаті розкладу трупа.

Суд зазначає, що вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується також слідуючими доказа-ми, що маються в матеріалах кримінальної справи:

- заявою ОСОБА_5 від 24.08.2011р. про розшук її доньки ОСОБА_7, котра 23.08.2011р., близько 24 години, вийшла із будинку та не повернулася ( том № 1 а. с. 9 );

- протоколом огляду місця події від 24.08.2010р. з фототаблицею ( том № 1 а. с. 11-20 );

- протоколами огляду місця події від 24.08.2010р. з фототаблицями, в ході яких зафіксовано огляд території біля ферми в с. Піски  Лохвицького району, де було виявлено мобільний телефон марки «Samsung »і сім-картку оператора мобільного зв’язку МТС, якими користувалася загибла ОСОБА_7 і котрі туди викинув ОСОБА_2 ( том № 1 а. с. 22-27 );

- додатковим протоколом огляду квартири ОСОБА_5 від 24.08.2010р. з фототаблицею, в ході якого виявлено гумові шльопанці, які належали ОСОБА_7 ( том № 1 а. с. 28-33 );

- протоколом огляду місця події від 29.08.2010р. з фототаблицею, в ході якого зафіксовано огляд квартири АДРЕСА_1, де було вияв-лено труп ОСОБА_7 та зафіксовано тілесні ушкодження на ньому ( том № 1 а. с. 37-62 );

- протоколами впізнання трупа ОСОБА_7 від 30.08.2010р. з фототаблицями, проведено-го з ОСОБА_18 і ОСОБА_19 ( том № 1 а. с. 63-68 );

- протоколом явки із повинною ОСОБА_2 від 30.08.2011р., в якому він власноручно пові-домляє обставини скоєння вбивства і згвалтування ОСОБА_7 ( том № 1 а. с. 77 );

- показаннями ОСОБА_2, які зафіксовані під час проведення за його участю відтворення обстановки та обставин події від 01.09.2011р., під час проведення якого він добровільно, в присут-ності понятих, розповів та показав на місцевості із застосуванням фотографування обставини скоє-ння вбивства ОСОБА_7 та її зґвалтування ( том № 1 а. с. 121-159 );

-   висновком судово-медичної експертизи № 112-А від 19.10.2011р.,   згідно якого причиною смерті ОСОБА_7 стала механічна асфіксія внаслідок здавлення органокомплексу шиї тупими предметами, удавлення руками. На тілі трупа ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження, які мо-жна розділити на дві умовні групи:

1). перша група - неповний згинальний перелом лівого великого рога в області кінцевого потовщення і подвійний перелом правого великого рога ( один повний перелом в місці з’єднання з тілом і неповний згинальний перелом в області кінцевого потовщення ). Вищевказані тілесні уш-кодження першої групи по своїм характеристиками є прижиттєвими, і могли утворитися як неза-довго до смерті так і в момент її настання, від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою по-верхнею, якими могли бути подушечки пальців рук, що діяли з достатньою силою натискання, і безпосередньо обумовили настання смерті потерпілої за рахунок розвитку механічної асфіксії вна-слідок здавлення органокомплексу шиї. Виявлені на тілі потерпілої тілесні ушкодження першої групи могли утворитися 24.08.2011р. Після спричинення тілесних ушкоджень першої групи, смерть потерпілої ОСОБА_7 настала в дуже короткий проміжок часу, який зазвичай обчислює-ться кількома хвилинами. Стосовно живої особи вищевказані тілесні пошкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випа-дку, як таких що призвели до смерті. Між отриманими потерпілою ОСОБА_7 тілесними уш-кодженнями першої групи і настанням її смерті, вбачається прямий причинно-наслідковий зв’язок.

2). друга група  - садна зовнішнє-бокової поверхні нижньої третини правої гомілки, садно

задньої поверхні нижньої третини правої гомілки, садно задньої поверхні правої п’яти, садно зад-ньої поверхні правої ступні з переходом на гомілково-ступневий суглоб, садно передньої поверхні правого гомілково-ступневого суглобу, садна задньої поверхні нижньої третини правої гомілки, садно задньої поверхні лівої гомілки, садно задньої поверхні лівої гомілки, садно заднє-бокової поверхні лівої гомілки. Тілесні ушкодження другої групи по своїм характеристиками є прижиттє-вими і могли утворитися, як незадовго до настання смерті, так і в момент її настання, або ж в коро-ткий термін після її настання, внаслідок неодноразової дії тупих предметів, які діяли під кутом до цих анатомічних ділянок, і не виключено, що частина цих саден могла утворитися під час перемі-щення тіла. Стосовно живої особи тілесні ушкодження другої групи за ступенем тяжкості як у своїй сукупності так і кожне окремо мають ознаки легких тілесних ушкоджень (том № 1 а. с. 174-179);

- висновком судово-медичної експертизи № 112-Б від 19.10.2011р. ,  згідно якого покази ОСОБА_6, які він давав під час відтворення обстановки та обставин події злочину не протирічать даним судово-медичної експертизи за давністю, локалізацією, морфологією, кількістю та механіз-мом утворення тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_7 ( том № 1 а. с. 183-188 );

- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 155 від 13.10.2011р. ,  згідно якого ОСОБА_2 здатний виконувати статеві акти ( том № 1 а. с. 203-207 );

- висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 763 від 28 вересня 2011р. , згідно якої ОСОБА_2 під дію ч. 2-3 ст. 19 і ст. 20 КК України не підпадає. В теперішній час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Може постати перед слід-ством та судом ( том № 1 а. с. 214-221 );        

- висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 57 від 21.09.2011р., згідно якого   серед слідів рук,   вилучених під час огляду   квартири АДРЕСА_2 виявлено слід руки залишений ОСОБА_2 ( том № 2 а. с. 9-13 );                   

- висновками судово-цитологічних експертиз № 323 і № 324 від 18.10.2011р.,   згідно яких на недопалках сигарет, вилучених під час огляду   квартири АДРЕСА_3 виявлено сліди слини, яка походить від ОСОБА_2 ( том № 2 а. с. 105-111, 116-122 );

- висновком судово-імунологічної експертизи № 964 від 07.10.2011р.,   згідно якого на пок-ривалі, вилученому під час огляду   квартири АДРЕСА_3  вияв-лено сліди сперми, яка походить від ОСОБА_2 ( том № 2 а. с. 143-147 ).       

Заслухавши покази підсудного ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_5, свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 та судово-медичного експерта ОСОБА_13, а також ознайомившись із доказами, що маються в матеріалах кримінальної справи, суд прийшов до висновку, що винність підсудного повністю доведена.

Суд, з урахуванням показів підсудного ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_20 і ОСОБА_12 та судово-медичного експерта ОСОБА_13 приходить до висновку, що потерпіла ОСОБА_7 в момент заподіяння їй смерті не перебувала в стані алкогольного сп’я-ніння.

Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_2, скоєні ним з прямим умислом, що виразились в

умисному вбивств та зґвалтуванні ОСОБА_7, тобто умисному протиправному заподіянні сме-рті іншій людині, поєднаному із зґвалтуванням, вірно кваліфіковані за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК Украї-ни.

При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що підсудний ОСОБА_2 вину в скоє-нні злочину визнав, щиро розкаявся, не судимий, з’явився із зізнанням, по місцю навчання в школі і проживання характеризується позитивно, позовні вимоги визнав в повному об’ємі, має молодий вік. Дані обставини суд визнає пом’якшуючими покарання.

Суд відмічає, що підсудний ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин в стані алкогольного сп’янін-ня.  Відмічену обставину суд, керуючись ст. 67 КК України визнає такою, що обтяжує покарання.   

Суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого, особу підсудного, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання, приходить до висновку, що вип-равлення та перевиховання ОСОБА_2 не можливо без ізоляції від суспільства. Суд зазначає за розумне не встановлювати ОСОБА_2 як вид покарання –довічне позбавлення волі.                    

Суд вважає, що речові докази:

- мобільний телефоном марки «Samsung X480 », сім-картку оператора мобільного зв’язку МТС, гумові тапочки, фрагмент скла мобільного телефону марки «Samsung », пару шкарпеток бі-лого кольору, дві сережки із металу жовтого кольору, ланцюжок із металу жовтого кольору, коф-ту червоного кольору, блузку зеленого кольору, бюстгальтер чорного кольору, шорти синього ко-льору, труси червоно-чорного кольору, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лохвицького РВ УМВС України в Полтавській області, належить передати законному во-лодільцеві –ОСОБА_5 ( том № 2 а. с.173-174 );

- сліди рук, два навісних замка, покривало із квітковим орнаментом, волосся, недопалки цигарок, зрізи волосся з трупа ОСОБА_7, тампон та мазками із ротової порожнини, піхви та ануса трупа ОСОБА_7, зрізи нігтьових пластин із рук трупа ОСОБА_7 та із рук ОСОБА_2, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лохвицького РВ УМВС України в Полтавській області, у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК України як речі, які не мають ніякої цінності належить знищити ( том № 2 а. с.173-174 );

- труси ОСОБА_2 червоного кольору із написом «RUSSIA », хрестик і ланцюжок із мета-лу білого кольору , які зберігаються в камері речових доказів Лохвицького РВ УМВС України в Полтавській області, належить передати –ОСОБА_4 ( том  № 2 а. с.173-174 ).

Суд відмічає, що позовна заява потерпілої ОСОБА_5 про стягнення із ОСОБА_2 ма-теріальної шкоди в сумі 24446,17 грн. і моральної шкоди в сумі 100000 грн. підлягає задоволенню в повному об’ємі ( том №  1 а. с. 99-110 ).

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

  З А С У Д И В :

ОСОБА_2 за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України до 14 ( чотир-надцяти ) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу суд залишає утрима-ння під вартою. Строк покарання ОСОБА_2 по даному вироку рахувати  з 30 серпня 2011р., тоб-то   з дня затримання.

Речові докази:

- мобільний телефоном марки «Samsung X480 », сім-картку оператора мобільного зв’язку МТС, гумові тапочки, фрагмент скла мобільного телефону марки «Samsung », пару шкарпеток бі-лого кольору, дві сережки із металу жовтого кольору, ланцюжок із металу жовтого кольору, коф-ту червоного кольору, блузку зеленого кольору, бюстгальтер чорного кольору, шорти синього ко-льору, труси червоно-чорного кольору, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лохвицького РВ УМВС України в Полтавській області, передати законному володільцеві – ОСОБА_5 ;

- сліди рук, два навісних замка, покривало із квітковим орнаментом, волосся, недопалки ци-гарок, зрізи волосся з трупа ОСОБА_7, тампони та мазки із ротової порожнини, піхви та ануса трупа ОСОБА_7, зрізи нігтьових пластин із рук трупа ОСОБА_8 та із рук ОСОБА_2, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лохвицького РВ УМВС України в Полтавській області – знищити ;

- труси ОСОБА_2 червоного кольору із написом «RUSSIA », хрестик і ланцюжок із мета-лу білого кольору, які зберігаються в камері речових доказів Лохвицького РВ УМВС України в Полтавській області, передати – ОСОБА_4 .

Позовну заяву потерпілої ОСОБА_5 задовольнити в повному об’ємі, стягнувши із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 24446,17 грн. і мора-льну шкоду в сумі 100000 грн., а всього на загальну суму   124446,17 грн.        

На вирок може бути через Лохвицький районний суд принесена апеляція до Апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб для ОСОБА_2 з моменту вручення йому копії вироку, а для всіх інших учасників процесу з моменту його проголошення.

 СУД ДЯ                                                                                           ОСОБА_21

                                                                                                          ОСОБА_22

                                                                                              ОСОБА_1

" З оригіналом згідно "  Голова суду                                                        ОСОБА_23

                                                  Ст. секретар                                                       Л. Г. Несмирна