К.с.  №  1-127/11

В И Р О К

іменем України

          14.10.2011 року                                                           Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Радченко С.П., Алтуховій О.А.,

за участю прокурора Красківського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 09.11.1998 Обухівським районним судом за ч. 2 ст. 206 (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України вважається засудженим умовно з іспитовим строком 2 роки; 19.12.2000 Обухівським районним судом за ч. 3 ст. 82, ст. ст. 43, 44 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 19.04.2004 по відбуттю строку покарання; 15.12.2009 Обухівським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді штрафу розміром 1700 грн., вирок вступив в закону силу 31.12.2009; 24.09.2010 Обухівським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; останнього разу засудженого 26.04.2011 року Обухівським районним судом Київської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років 5 місяців позбавлення волі,  

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 повторно вчинив крадіжку та грабіж за таких обставин.

Будучи раніше неодноразово судимим, останнього разу  ОСОБА_1 26.04.2011 року Обухівським районним судом Київської області за ч.2 ст.185 КК України на шлях виправлення не став та знову вчинив злочини проти власності.

15 лютого 2011 року близько 19 години 40 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у магазині «Квіткар», який розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Юності,4, діючи повторно з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), шляхом вільного доступу підійшов до робочого столу продавця, на поверхні якого перебували належні ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 795 гривень, після чого скориставшись тим, що продавець ОСОБА_2 знаходиться в іншій частині магазину та спілкується з його дружиною, викрав вищевказані грошові кошти та зник з місця вчинення злочину, обернувши викрадене на свою користь, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 795 гривень.

Крім цього, 11 березня 2011 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_1, діючи повторно з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, реалізуючи свій злочинний намір таємно викрасти чуже майно, шляхом вільного доступу прийшов до палати № 8 неврологічного відділення Української районної лікарні, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Київська, 1, де сів на ліжко біля столу, після чого таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung X-700»IMEI 356893005688682 вартістю 500 гривень, в якому містилась сім карта мобільного оператора «Київстар»вартістю 35 гривень, мобільний телефон марки «Samsung X-160»IMEI 357855008234 вартістю 300 гривень, в якому містилась сім карта мобільного оператора «МТС»вартістю 30 гривень, які належать ОСОБА_3 З викраденим ОСОБА_1 зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 865 гривень.

Крім цього, 26 лютого 2011 року близько 10 години ОСОБА_1, діючи повторно з корисливих спонукань з метою особистого збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), перебуваючи поблизу будинку побуту, що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Юності, підійшов до ОСОБА_4, скориставшись тим, що останній перебував в стані алкогольного сп’яніння та впав на землю, почав допомагати йому підвестися, під час чого з правої кишені штанів відкрито викрав мобільний телефон марки «Nokia 2626»вартістю 364 гривень 40 копійок, в якому містилась сім карта мобільного оператора «Київстар»вартістю 35 гривень, які належать ОСОБА_4 З місця вчинення злочину ОСОБА_1 зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 399 гривень 40 копійок.  

В судовому засіданні підсудний вину у скоєнні інкримінованих злочинів визнав частково, а саме визнав повністю за ч.2 ст.185 КК України та не визнав повністю за ч.2 ст.186 КК України, показав, що ввечері 15.02.2011 року він з дружиною зайшов в магазин «Квіткар»по вул.Юності в м.Українка, дружина з продавцем розмовляли в іншій частині магазину, а він вирішив викрасти гроші, які лежали без нагляду на столі продавця, непомітно взявши собі гроші він вийшов на вулицю. 11.03.2011 року він лежав в Українській райлікарні з сином, зустрів свого знайомого ОСОБА_5, приблизно о 14 год. зайшов до нього в палату неврологічного відділення, в палаті були останній та його дівчина, а також спав якийсь хлопець, біля якого на тумбочці лежали два мобільні телефони «Самсунг», непомітно під час розмови він забрав ці телефони та вийшов із приміщення, телефони продав за 400 грн. Всі здобуті злочинним шляхом гроші витратив на потреби сім’ї, оскільки втратив роботу та не мав достатніх доходів для утримання дитини. Заперечив факт відкритого заволодіння майном ОСОБА_4, посилаючись на те, що вранці 26.02.2011 року з дружиною повертався з ринку, побачив, як з кафе вийшли п’ять молодих чоловіків в стані сп’яніння, серед них був і потерпілий, який був сильно п’яний, потім три з них почали бити потерпілого, від чого останній впав, він вирішив допомогти йому піднятись, але дружина заборонила, тому він не чіпав потерпілого та пішов далі додому, при цьому ніякого телефона у потерпілого він не забирав. Зміну показів в цій частині пояснив тим, що взяти на себе вину в цьому злочині його примусили працівники міліції шляхом побиття та погроз. У вчинених крадіжках кається, має намір відшкодувати збитки, цивільні позови визнав.

Вина підсудного у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів.

Потерпіла  ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що працює продавцем в магазині «Квіткар», 15 лютого 2011 року ввечері до магазину зайшов підсудний із жінкою, поки вона розмовляла із жінкою про квіти, підсудний стояв біля столу, а потім вийшов, після чого вона виявила зникнення грошей, які їй видані в цей день в якості зарплати, вона подзвонила і розповіла про це бухгалтеру, яка викликала міліцію, в присутності міліції підсудний визнав все і обіцяв гроші повернути, але цього не зробив. Свій цивільний позов підтримала повністю.

Потерпіла ОСОБА_3 показала, що 11.03.2011 року вона лежала в неврологічному відділені Української рай лікарні із тяжко хворим сином, приблизно о 14 год. Син заснув, тому вона пішла в аптеку за ліками, коли повернулась, виявила зникнення належних їй двох мобільних телефонів, присутні на той час в палаті розповіли, що в палату приходив підсудний, після чого телефони зникли. Цивільний позов підтримала повністю.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 26 лютого 2011 року близько 10 год. він з ОСОБА_6 після вживання спиртних напоїв вийшов з кафе поблизу ринку в м.Українка, на вулиці до нього підійшов підсудний, представився міліціонером, запропонував показати документи, на що він відповів, що документів немає та запропонував підсудному також показати свої документи, оскільки останній не був у формі, підсудний не відреагував та зі словами: «Я перевірю Ваші кармани»заліз до нього в кармани штанів, після чого він відчув та побачив, як підсудний витягнув з карману штанів належний йому мобільний телефон і швидко почав уходити, він пішов за ним і просив повернути телефон, але підсудний не реагував. Він впевнений і наполягає, що телефон у нього викрав саме підсудний, якого він раніше та в судовому засіданні впізнав зокрема за ростом, рисами обличчя, хоч в той час був нетверезий, але всі обставини пам’ятає і його стан не вплинув на усвідомлення ним подій. В даний час він вибачив підсудного, тому просив не позбавляти його волі.

Свідок ОСОБА_7, будучи дружиною підсудного, показала, що 15.02.2011 року з чоловіком прийшла до магазину «Квіткар», поки вона говорила із продавцем, підсудний вийшов з магазину, коли вона наздогнала його він передав їй приблизно 790 грн., пояснивши, що ці гроші йому видав його колишній начальник в якості зарплати, на шляху додому їх наздогнала працівник магазину, яка сказала, що підсудний викрав гроші з магазину, 26.02.2011 року вранці вони з підсудним йшли з ринку, біля магазину «Кишенька» побачили потерпілого ОСОБА_4 з товаришем в стані сп’яніння, до яких підійшли троє хлопців та стали бити потерпілого, від чого потерпілий впав, підсудний підійшов до потерпілого та допоміг йому встати, обтрусив його, після чого вони далі пішли додому, вона не бачила у чоловіка телефону потерпілого.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_8 показали, що перебували в палаті №8 Української лікарні, коли туди прийшов підсудний, син потерпілої спав, вони поговорили із підсудним, а після того, як він пішов потерпіла повідомила їм про зникнення двох мобільних телефонів, які лежали на тумбочці.

Свідок ОСОБА_9 показала, що 15.02.2011 року привезла зарплату ОСОБА_2 приблизно 800 грн., в магазині бачила підсудного з жінкою, вийшла з магазину, а через деякий час подзвонила потерпіла і повідомила, що чоловік у довгому пальто, якого вона бачила в магазині, викрав у неї щойно отриману зарплату, після чого вона побачила на вулиці його чоловіка –підсудного, запропонувала повернутись в магазин, на що він погодився, але заперечував крадіжку, однак вже в магазині зізнався у скоєному та обіцяв повернути гроші.   

Крім того, вина підсудного у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується також:

-          протоколом огляду місця події від 16.02.2011 року згідно якого було оглянуто магазин «Квіткар»по вул. Юності, 4 в м. Українка, звідки було вчинено крадіжку грошових коштів в сумі 795 гривень (а.с. 35),

-          протоколом огляду місця події від 11.03.2011 року, згідно якого було проведено огляд палати № 8 Української РЛ, з якої було вчинено крадіжку мобільних телефонів (а.с. 39),

-          протоколами повідомлення про злочин (а.с.31-34),

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.03.2011 року в якому ОСОБА_4 відтворив обставини події від 26.02.2011 року та показав як саме у нього викрали мобільний телефон ( а.с. 187-193),

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 14.03.2011 року в якому ОСОБА_1 відтворив обставини події від 26.02.2011 року та показав як саме він викрав мобільний телефон у гр ОСОБА_4 (а.с. 194-196),

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04.05.2011 року в якому ОСОБА_1 відтворив обставини події від 15.02.2011 року та показав як саме він викрав грошові кошти з магазину «Квіткар»по вул. Юності в м. Українка Обухівського району Київської області (а.с. 182-186),

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04.05.2011 року в якому ОСОБА_1 відтворив обставини події від 11.03.2011 року та показав як саме він викрав мобільні телефони з палати № 8 Української райлікарні (а.с. 197-202),

-          протоколом пред’явлення особи для впізнання від 14.03.2011 року, згідно якого потерпілий впізнав особу яка здійснила грабіж належного йому мобільного телефону 26.02.2011 року (а.с. 90-92),

-          протоколом огляду предметів від 26.05.2011 року, в ході якого було оглянуті вилучені під час особистого огляду ОСОБА_1 виявлені у нього належні потерпілим сім-картки та телефон (а.с.63-69),

-          довідками про вартість викраденого майна (а.с.57-62),

-          оголошеними показами ОСОБА_6, в яких він показав, що 26.02.2011 року близько 10 год. із ОСОБА_4 вийшов із кафе по вул.Юності в м.Українка, в цей час до них підійшов невідомий чоловік, який представився міліціонером, почав начебто допомагати стояти і попросив пред’явити документи, оскільки чоловік був не у формі, вони попросили його також показати свої документи, однак цей невідомий чоловік підійшов до ОСОБА_4, з кишені штанів витягнув мобільний телефон і втік в напрямку школи, потерпілий побіг за ним (а.с.97),

-          оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_10, в яких він показав, що 11.03.2011 року він лежав зі своєю матір’ю в лікарні, спав, після повернення з аптеки мати йому повідомила, що зникли два мобільні телефони (а.с.98-99),

-          оголошеними показами свідка ОСОБА_11, в яких вона показала, що працює в лікарні, ОСОБА_3 повідомила їй, що з палати зникли два мобільні телефони, та просила повідомити міліцію, що вона і зробила (а.с.100-101).

Винність підсудного у вчиненні двох епізодів крадіжки ним визнається, покази підсудного в цій частині є послідовними як на досудовому, так і на судовому слідстві, що також узгоджується із зібраними у справі доказами, тому суд вважає їх правдивими.

Оцінюючи покази підсудного в іншій частині суд приймає до уваги, що покази підсудного на попередньому слідстві відносно обставин відкритого заволодіння майном ОСОБА_4 повністю узгоджуються із показами потерпілого, допитаних і оголошених показів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, протоколами відтворення обстановки і обставин події за участю як підсудного, так і потерпілого. При цьому покази підсудного на судовому слідстві, в яких він заперечував вказані обставини суперечать зазначеним доказам та нічим не підтверджуються. Крім того, такі покази суперечать показам дружини підсудного в судовому засіданні, оскільки підсудний стверджував, що не торкався потерпілого та не допоміг потерпілому встати з землі, оскільки дружина заборонила це роботи, а сама ОСОБА_7 наполягала на тому, що підсудний застосовуючи фізичні зусилля допоміг встати потерпілому та навіть обтрусив його.  Крім того, у власноручно написаній 11.03.2011 року явці з повинною (а.с.48) підсудний послідовно та детально вказав обставини заволодіння майном ОСОБА_4, які узгоджуються із фактично встановленими судом під  час судового слідства обставинами. При цьому він власноручно зазначив, що явку з повинною написав добровільно та без застосування фізичного та психологічного впливу. В ході відтворення обстановки і обставин події він також детально описував аналогічні обставини скоєння ним злочину.  Доводи підсудного про застосування до нього неправомірних дій з боку працівників міліції жодним чином не обґрунтовані та суперечать висновкам постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.08.2011 року, винесеної по наслідкам відповідної прокурорської перевірки. Зміну показів підсудного суд оцінює як необґрунтовану та такою, що має на меті ухилення від відповідальності за вчинення тяжкого злочину. Суд вважає правдивими і покладає в основу вироку визнавальні покази підсудного на досудовому слідстві в частині відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4, оскільки вони узгоджуються із сукупністю зібраних у справі доказів.

Частково неправдиві покази свідка ОСОБА_7 щодо не підтвердження окремих обставин заволодіння телефоном, про які повідомив потерпілий, суд не приймає до уваги, оскільки оцінює їх як такі, що мають на меті пом’якшити ступінь вини підсудного, який перебуває з нею у шлюбних стосунках.

Суд також враховує, що як на досудовому, так і на судовому слідстві, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів, потерпілий ОСОБА_4 прямо і послідовно вказував на підсудного як на особу, яка вчинила відносно нього грабіж. Суд оцінює покази потерпілого як правдиві, оскільки вони узгоджуються із сукупністю зібраних у справі доказів.  

Частково неправдиві покази підсудного на судовому слідстві суд розцінює як спосіб захисту та намір пом’якшити ступінь своєї вини та ухилитись від відповідальності за один із скоєних злочинів.

Враховуючи викладене вище, суд надає перевагу показам підсудного на досудовому слідстві, показам потерпілих та свідків, письмовим доказам, які підтверджують винність підсудного у вчиненні протиправного діяння відносно ОСОБА_4, оскільки вони є послідовними і взаємоузгодженими.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає вину підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведеною в повному обсязі.

Суд вважає, що дії підсудного повинні бути кваліфіковані:

-          за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у таємному  викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно,

-          за ч.2 ст.186 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом’якшує покарання, суд вважає з’явлення із зізнанням.

Обставин, що обтяжують покарання, немає.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, який одружений, не працює, раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, в даний час відбуває покарання за аналогічні злочини, його ставлення до скоєного, відсутність критичного відношення до суспільної небезпеки скоєних ним діянь, думку потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які відносно покарання поклались на розсуд суду, думку потерпілого ОСОБА_4, який просив не позбавляти підсудного волі, суд вважає необхідним призначити підсудному остаточне покарання у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для звільнення підсудного від покарання та застосування положень ст.ст.75,76 КК України суд не вбачає, оскільки він раніше неодноразово судимий, після цього вчинив нові умисні корисливі злочини проти власності, на шлях виправлення не став, тому його виправлення без відбування покарання неможливе.

При складанні призначених за кожний злочин покарань слід застосувати вимоги ст.ст.70,72 КК України щодо поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, оскільки підсудний відбуває призначене вироком Обухівського районного суду Київської області від 26.04.2011 року покарання у виді позбавлення волі, а за цим вироком йому призначається покарання на злочини, які він вчинив до постановлення попереднього вироку, слід застосувати положення ч.4 ст.70 КК України та зарахувати частково відбуте ним покарання за вироком від 26.04.2011 року у остаточний строк покарання за цим вироком.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не вбачає.

Міру запобіжного заходу слід залишити утримання під вартою.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані підсудним та ґрунтуються на матеріалах справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_4 не пред’являвся.

Судові витрати по справі відсутні.

Відповідно до ст.81 КПК України речові докази по справі, що знаходяться на зберіганні у потерпілої, слід їй залишити як законному володільцеві.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання:

-          за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців,

-          за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки дев’ять місяців.

На підставі ст.ст. 70,72 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на чотири роки дев’ять місяців.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України в строк покарання, призначеного за цим вироком зарахувати частково відбуте покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області від 26 квітня 2011 року та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років шість місяців.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1  залишити тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі №13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у м.Києві та Київській області.

Час відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 12 березня 2011 року, зарахувавши йому в термін відбуття покарання строк попереднього ув’язнення та відбування покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області від 26.04.2011 року з 12 березня 2011 року по 14 жовтня 2011 року включно.

Цивільні позови задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1 650 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 795 гривень.

Речові докази у справі –сім-карту «МТС 89380 01280 50918 690 4»та сім-карту «Київстар 89380 03991 61099 7298 F» залишити ОСОБА_3  

На вирок може бути подана апеляція  протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Київської області через Обухівський районний суд, а засудженим –з дня отримання копії вироку.

                            Суддя                                                                     М.В.Кравченко