Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-13221/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Мумига І.М.

99                                Доповідач Кіселик  С. А.   

УХВАЛА

Іменем України

04.11.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючої судді –Авраменко Т.М.

                                                    суддів –Кіселик С.А., Суржик М.М.

розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі про зобов’язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

21 травня  2010 року ОСОБА_2  звернувся в суд з позовною заявою про зобов’язання вчинити певні дії.

Зазначив, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не нараховувалося та не виплачувалося, просив зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2008-2009 роки.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2010 року позов задоволено частково. Суд зобов’язав  управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області  здійснити   ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний  захист дітей війни», виходячи з розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з відрахуванням 10 відсотків фактично отриманих коштів за цей же період. В задоволеннні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом   кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.  

Оскільки апеляційна скарга подана в порядку цивільного судочинства, то відповідно до Закону України № 2748-VI «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами»підлягає розгляду колегією суддів цивільної палати апеляційного суду.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч.1 ст.195 КАС України). В частині застосування строків звернення з позовом до суду рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Доводи відповідача щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що  прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.

Доводи щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Крім того, враховуючи положення ч.2 ст.152 Конституції України, та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд правильно визначив період, за який необхідно проводити перерахунок.

Спір вирішено судом у межах загального строку позовної давності згідно ст. 257 ЦК України.                                                                                                                         Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення  з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої  інстанції,  а  тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206  КАС  України, колегія суддів, -

                                                               у х в а л и л а :

Залишити апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області –без задоволення, а рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 червня  2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку  до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча суддя