КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                             Справа № 2-1055/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року                                                                                                            м. Макіївка          

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддя                    Шуляк Л.В.

при секретарі                              Ходацькій М.В.

за участю позивачки                    ОСОБА_1

відповідача                              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

          05 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим до початку розгляду справи позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнньої дитини, мотивуючи вимоги тим, що відповідач добровільно не бере участі у матеріальному  утриманні їх сумісної дитини –сина ОСОБА_3, чим порушує його права на достатній рівень життя.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обґрунтування яких пояснила, що з 11 серпня 2006 року по 20 жовтня 2010 року вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням суду. Від спільного проживання вони мають неповнолітню дитину  –сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею і перебуває на її утриманні. З травня 2010 року вони з відповідачем припинили сімейні стосунки, проживають за різними адресами, мають окремий бюджет. Відповідач у добровільному порядку інколи у не значному розмірі надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Вона не хоче залежати від волевиявлення відповідача, а бажає отримувати аліменти за виконавчим листом. Домовленості з відповідачем про спосіб виконання його обов'язку по матеріальному забезпеченню дитини не досягнуто.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.             

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, згоден з розміром аліментів, вказаних позивачкою. Окрім того пояснив, що вони з позивачкою припинили сімейні стосунки, з травня 2010 року проживають за різними адресами, не ведуть сумісне господарство та мають окремий бюджет. У добровільному порядку він надає матеріальну допомогу на утримання сина, розмір якої залежить від його матеріальних статків. Крім того, пояснив, що в нього є  син від першого шлюбу –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якого він сплачує аліменти добровільно. Не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання сини ОСОБА_3 за виконавчим листом.

          Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ),  установив наступне.

          ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 11 серпня 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки від 20 жовтня 2010 року було розірвано. Від спільного проживання сторони мають неповнолітню дитину –сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір*ю і на утримання якої відповідач періодично добровільно надає матеріальну допомогу, розмір якої визначає сам. З травня 2010 року сторони мешкають за різними адресами, не ведуть сумісне господарство та мають окремий бюджет. Зазначені обставини визнані сторонами.

          Відповідач, від першого шлюбу, має дитину –сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає з його колишньою дружиною –ОСОБА_6, і на утримання якого він добровільно (без виконавчого листа) надає матеріальну допомогу у визначеному між ним та ОСОБА_6 розмірі.

                   Згідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

                      Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов'язок батьків по втримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч. 2 ст. 51 Конституції України й ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі ( ст. 181 Сімейного кодексу України).

                     Відповідач ОСОБА_2 офіційно не працює, фізично здоровий, проживає окремо від сім*ї, має на утриманні малолітню дитину –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, інших непрацездатних осіб на утриманні не має.  Названі обставини визнані сторонами.

          Згідно приписів ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

                   Проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені сторонами в силу вимог ст. 60 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд визнає, що ОСОБА_2 не у повній мірі виконує у відношенні своєї неповнолітньої дитини передбачені сімейним законодавством батьківські обов’язки з її утримання, у зв*язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів належать задоволенню.

                      Беручи до уваги вищевикладені обставини, сімейний та майновий стан відповідача, суд встановлює аліменти на утримання неповнолітньої дитини –сина ОСОБА_4 в частковому відношенні –у розмірі однієї шостої частини від заробітку (доходу) його батька –ОСОБА_2.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць, згідно ст. 367 ЦПК України, підлягає негайному виконанню.

У відповідності зі ст.ст. 81, 88 ЦПК України судові витрати: судовий збір у вигляді державного мита у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення –у розмірі 120 грн. належать до стягнення з відповідача в дохід держави.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 62, 81, 88, 130, 174, 214, 215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180-183,191 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити повністю.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, мікрорайон „Сонячний”АДРЕСА_1, аліменти в розмірі однієї шостої частини його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини –сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері ОСОБА_1, що мешкає за адресою: 86136, місто Макіївка, вулиця Ломоносова, будинок № 33 щомісяця, починаючи з 05 вересня 2011 року, до досягнення дітиною повноліття.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави: судовий збір у розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.

          Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини на користь ОСОБА_1 у межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: