КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2006 № 36/388
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Розваляєвої Т.С.
суддів: Бившевої Л.І.
Брайка А.І.
при секретарі: Даценко В.М.
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_2
від відповідача - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Київський вітамінний завод"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.09.2006
у справі № 36/388 (Трофименко Т.Ю.)
за позовом Суб"єкт підприємницької діяльності - підприємець ОСОБА_1
до Закрите акціонерне товариство "Київський вітамінний завод"
про стягнення 95100,08 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2006р. у справі № 36/388 позов задоволено повністю.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; накладні, на які посилається позивач, не є належним доказом поставки відповідачу товару, оскільки вони не оформлені належним чином: на них відсутні печатки підприємства відповідача, а накладна № 09 від 11.03.2005р. взагалі без підпису уповноваженого представника відповідача; вчинений правочин є недійсним на підставі ч. 2 ст. 15 ЦК України, оскільки сторонами не обумовлено найменування та кількість продукції, а також вимоги до її якості.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив спірне рішення місцевого господарського суду залишити без змін з огляду на те, що поставка товару за накладними та його отримання на підставі довіреності відповідає вимогам законодавства та породжує цивільні права та обов'язки; накладні, за якими відбулась поставка, оформлені належним чином та містять всі необхідні реквізити; отримання товару представником відповідача відбувалось на підставі виданих відповідачем довіреностей; відомості, зазначені в довіреностях, повністю відповідають відомостям, наведеним в накладних.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 08.08.2006р. суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства “Київський вітамінний завод” про стягнення 95 100 грн. 08 коп. основного боргу. При цьому позивач зазначив, що в період з 12.03.2004р. по 15.11.2005р. ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 95 100 грн. 08 коп., що підтверджується накладними № 4 від 12.03.2004р., № 9 від 11.03.2005р., № 12 від 05.09.2005р., № 13 від 15.11.2005р.; 25.07.2006р. відповідач отримав вимогу позивача про погашення заборгованості, однак залишив її без відповіді та без задоволення; на підставі ст. ст. 525, 526, 530 відповідач повинен сплатити на користь позивача суму боргу в розмірі 95 100 грн. 08 коп.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.09.2006р. у справі № 36/388 задоволено позов СПД - фізичної особи підприємця ОСОБА_1до Закритого акціонерного товариства “Київський вітамінний завод” про стягнення 95 100 грн. 08 коп.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Аналіз глави 54 ЦК України дає змогу зробити висновок, що істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет договору, тобто зазначення товару, який передається у власність покупця, та ціна.
Як вбачається з матеріалів справи, накладні № 4 від 12.03.2004р., № 09 від 11.03.2005р., № 12 від 05.09.2005р., № 13 від 15.11.2005р. містять істотні умови договору купівлі-продажу, а отже і договору поставки, а саме: предмет договору та ціну товару. До того ж вказані накладні підписані представниками позивача та відповідача.
За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що фактично між сторонами було укладено договір поставки товару - концентрату олії обліпихової, відповідно до якого позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 95 100 грн. 08 коп., з якої:
- на суму 17 822 грн. 00 коп. на підставі накладної № 4 від 12.03.2004р.,
- на суму 34 713 грн. 00 коп. на підставі накладної № 09 від 11.03.2005р.,
- на суму 27 238 грн. 08 коп. на підставі накладної № 12 від 05.09.2005 р.,
- на суму 15 327 грн. 00 коп. на підставі накладної № 13 від 15.11.2005р.
Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноважених представників відповідача на вказаних накладних. До того ж з матеріалів справи вбачається, що отримання товару представниками відповідача відбувалось на підставі виданих апелянтом довіреностей, а саме:
- серії ЯЗС № 730175, виданої на ім'я ОСОБА_3,
- серії ЯКІ № 709296, виданої на ім'я ОСОБА_4
- серії ЯКТ № 088507, виданої на ім'я ОСОБА_4
- серії ЯЛР № 712374, виданої на ім'я ОСОБА_5
Зазначені довіреності оформлені з дотриманням вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання матеріальних цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р., а відомості щодо найменування та кількості товару, вказані у довіреностях, повністю співпадають з відомостями, зазначеними в накладних.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На виконання вказаної норми позивач звернувся до відповідача із вимогою про виконання грошового зобов'язання на суму 95 100 грн. 08 коп. вказана вимога була отримана відповідачем 25.07.2006р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 21).
Докази сплати відповідачем заборгованості в розмірі 95 100 грн. 08 коп. в матеріалах справи відсутні.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 95 100 грн. 08 коп. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню, а спірне рішення господарського суду першої інстанції винесено з врахуванням фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого законодавства.
Доводи апеляційної скарги спростовані викладеним вище, а отже не можуть бути підставою для зміни або скасування оспорюваного рішення місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2006р. у справі № 36/388 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий суддя Розваляєва Т.С.
Судді Бившева Л.І.
Брайко А.І.
15.11.06 (відправлено)