ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

17 жовтня 2006 р.

№ 7/33

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                        Хандуріна М.І.  – головуючий,

Панової І.Ю.,

Яценко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Медзіо Мозаїка” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2006 року у справі № 7/33 господарського суду Рівненської області за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансексперес” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медзіо Мозаїка” про стягнення заборгованості,

за участю представників:

ТОВ “Трансекспрес” –Голуб В.А. (дов. від 16.10.2006 № 5);

ТОВ “Медзіо Мозаїка” –Волосенко В.І. (дов. від 08.02.2006 );

В С Т А Н О В И В:

У січні  2006 року  позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Трансексперес” пред’явив у господарському суді позов до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Медзіо Мозаїка” про стягнення заборгованості в розмірі 53 059,44 грн.

Вказував, що відповідачем не виконано умови контракту № 8/01Е від 01.03.2004, укладеного між сторонами, щодо оплати за поставлений товар.

У березні 2006 позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 10 506,82 дол. США, не змінивши підстави позову.

Рішенням господарського суду рівненської області від 25 квітня 2006 року (суддя Маціщук А.В.) позов задоволено.

Постановлено стягнути з ТОВ “Меджіо Мозаїка” на користь ТОВ “Трансекспрес”  10 506,82 дол. США, витрати на державне мито та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Судові рішення мотивоване тим, що відповідачем не виконано оплату поставленого товару, як це передбачено положеннями контракту № 8/01Е від 01.03.2004, а тому відповідно до ст.ст. 16, 215, 526, 530 ЦК України  зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року (колегія суддів у складі: Скрутовський П.Д.- головуючий, Онишкевич В.В., Слука М.Г.) рішення господарського суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ “Медзіо Мозаїка”, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Постанова апеляційного господарського суту та рішення місцевого суду в повній мірі  відповідають зазначеним вимогам, оскільки   ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли з контракту № 8/01Е від 01.03.2004, укладеного між ТОВ “Трансекспрес” (Продавець) та ТОВ “Медзіо Мозаїка” (Покупець) (а.с. 7-10).

Відповідно до умов даного Контракту Подавець продає, а Покупець –купує лісоматеріали в асортименті, який відповідно до п. 1.2 може змінюватись по подальшій домовленості між сторонами і  які будуть викладені в доповненнях до даного контракту .

Відповідно до п. 5.2 Контракту виплата здійснюється після відправки товару Покупцем (ТОВ “Медзіо Мозаїка”) по факту відвантаження та митного оформлення на розрахунковий рахунок Продавця (ТОВ “Трансекспрес”), але не пізніше 90 календарних днів.

20.09.2005 сторони уклали доповнення № 8 до контракту № 8/01Е, відповідно до умов якого  було збільшено асортимент товару та ціни на нього (а.с. 10).

Судами встановлено, що Контракт № 8/01Е від 01.03.2004 та доповнення до Контракту № 8 від  20.09.2005 укладені у письмовій формі,  підписані сторонами та скріплені їх печатками, містять всі істотні умови господарського договору даного виду і фактично виконувались сторонами –укладались доповнення і виконувались поставки.

Як встановлено судами, відповідно до доповнення № 8 до контракту № 8/01Е позивач відвантажив відповідачу 17,479 м. куб. заготовки меблевої (чорнової) з дуба першого сорту на загальну суму 10 506,82 дол. США згідно вантажно-митної декларації № 20400000/100938 від 13.10.2005, яка містить обумовлені контрактом реквізити відповідача (одержувача) у відповідних розділах.

За умовами п. 3.1 Контракту  базисною умовою поставки є FCA (франко склад продавця), м. Рівне Україна.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що факт порушення відповідачем договірних зобов’язань та наявності боргу належним чином доведений, документально підтверджений.

Ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов Контракту та положень FCA Інкотермс –2000 поставка вважається здійсненою, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.

Про видачу лісопродукції одержувачу (імпортеру) –ТОВ “Медзіо Мозаїка” свідчать відмітки митниці Латвії у міжнародній товарно-транспортній накладній, вантажно-митній декларації № 402555 від 17.10.2005р., відповідно до яких задекларовано отриманий від позивача товар згідно з рахунком-фактурою № 21 від 13.10.2005 р. на суму 10 506,82 дол. США.

Оскільки в порушення умов договору та чинного законодавства  відповідач не оплатив поставлений товар, хоча строк здійснення розрахунків за Контрактом настав 12.01.2005 р., на претензію про оплату товару, відвантаженого за контрактом № 8/01Е від 01.03.2004 по рахункам-фактурам № 20 від 09.09.2005, № 21 від 13.10.2005 р. (а.с. 61) відповідач відповів відмовою оплати з посиланням на невідповідну якість продукції, яка виставлена німецькими партнерами відповідача, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог з огляду на те, що відповідач не виконав оплату поставленого товару, а якість переданої відповідачеві лісопродукції продукції підтверджується даними міжнародної товарно-транспортної накладної, специфікації № 21, екологічної декларації № 833 від 13.10.2005, фітосанітарного сертифікату № 75-18/920600 та вантажно-митної декларації № 20400000/5/100938 від 13.10.2005 р., що засвідчені підписами посадових осіб Рівненської митниці та інших державних органів України та відповідними печатками.

Доводи касаційної скарги про те, що договір № 8/01Е з додатком № 8  є неукладеним, посилаючись на те, що підпис в додатку № 8 до контракту № 8/01Е від 01.03.2004 не належить директору ТОВ “Медзіо Мозаїка” Санієвасу Р., суд залишає поза увагою, оскільки доповнення № 8 не визнано недійсним судом в порядку ст. 215 ЦК України, відповідно до умов якої  недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань відповідача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята  постанова відповідає  нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Медзіо Мозаїка” залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2006 року у справі № 7/33 залишити без змін.

Судді:                                                                     М.І. Хандурін

                                                                                І.Ю. Панова

                                                                      

          О.В. Яценко