Судове рішення #1933959
У к р а ї н а

 

У к р а ї н а

 

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.03.08                                                                                       Справа №22/455/07

 

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

 

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Антонік С.Г.    , Юхименко О.В.  , Яценко О.М.

 

при секретарі: Соколові А.А.

 

За участю представників сторін:

від позивача  -          Стрижак М.В. (довіреність № 51/12 від 08.01.2008 р.)                      

від відповідача -      не з'явився            

           

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Управління  Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя                    (м. Запоріжжя)

на рішення господарського суду Запорізької області від 24.12.2007 р.                                             у  справі  № 22/455/07

 

за позовом                  Управління  Пенсійного фонду України в Шевченківському районі

                                     м. Запоріжжя (м. Запоріжжя)

до відповідача           Приватного підприємця ОСОБА_1

                                    (м. Запоріжжя)

про стягнення суми,

 

Управління  Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя  звернулося до  господарського суду Запорізької  області з позовом про стягнення з       ПП ОСОБА_1  10164 грн.  завищеної вартості  виконаних  підрядних  робіт.              

          Рішенням господарського суду Запорізької  області від 24.12.2007 р. у справі       № 22/455/07 (суддя  Скиданова Ю.О.)  в  позові відмовлено. Висновки  суду першої  інстанції ґрунтуються на тому, що правові підстави для  стягнення з відповідача завищеної вартості виконаних підрядних робіт відсутні, оскільки позивач не довів  належним  чином, що сторонами  було внесено зміни  до  кошторису  підрядних  робіт за Договором.                           

                 Не погоджуючись з  прийнятим  судовим  актом,  Управління  Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (позивач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від  24.12.2007 р. у справі     № 22/455/07 та прийняти нове, яким   задовольнити  позов в повному  обсязі, стягнувши з відповідача 10164 грн. завищеної  вартості виконаних  підрядних  робіт.            

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом  Запорізької  області при прийнятті рішення було неповно  з'ясовано обставини, що  мають значення для  справи,   неправильно застосовано норми процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Заявник посилається на те, що відповідач в порушення п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правил визначення вартості  будівництва» та  листа Державного комітету будівництва, архітектури  та житлової  політики України № 7/7-630 від 09.07.2002 р. завищив вартість виконаних  робіт на загальну суму 10164грн. Зазначає, що суд  першої інстанції не врахував  той факт, що відповідач при складанні кошторисної  документації  не  уточнив показники граф 3,4 Додатків 3,4, а саме  мали  бути виключені витрати на  заробітну плату, відрахування на соціальні заходи та інші  витрати, які  відносяться до  утримання та обслуговування апарату управління відокремлених виробничих  структурних  підрозділів підрядника, шляхом застосування до показників  понижуючих  коефіцієнтів. Також заявник вважає, що суд  першої інстанції  порушив  норми процесуального  права, а саме ст. 27 ГПК України, оскільки не вирішив по суті  клопотання  позивача, заявлене в  позовній  заяві, про залучення  до участі  у справі у якості  третьої  особи, що не  заявляє  самостійних  вимог на предмет спору на стороні позивача - Контрольно-ревізійний  відділ в                 м. Запоріжжі.

          Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. апеляційна скарга  Управління  Пенсійного фонду України в Шевченківському районі    м. Запоріжжя   прийнята  до провадження та призначена до розгляду на  06.03.2008 р.

          Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 409 від 06.03.2008 р. справу № 22/455/07 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г. (доповідач), судді  Юхименко О.В., Яценко О.М.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач  у справі -  ПП ОСОБА_1 письмовий відзив не надав, в судове  засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. Про час і місце  слухання справи був повідомлений  належним чином.

За  клопотанням представника позивача апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

           За його згодою в судовому засіданні 06.03.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

19.09.2003 р. між Управлінням  Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя  (замовник, позивач у справі) та ПП ОСОБА_1 (підрядник, відповідач у справі) було укладено  договір № 3/03 (надалі - Договір), відповідно до умов якого  відповідач  зобов'язався  виконати з використанням своїх матеріалів або матеріалів замовника, а  позивач зобов'язався прийняти  та  оплатити підрядні роботи, пов'язані з реконструкцією  адміністративної  будівлі Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя  за адресою: вул. Карпенка Карого,    25-А, а саме: розробка кошторисної документації; ремонт системи опалення; демонтаж балконів; обробні роботи; встановлення  вікон та дверей.

Відповідно  до п. 2.1 вартість робіт за Договором складає 344463 грн. та є  попередньою. Остаточна  вартість робіт за Договором визначається при складанні  сторонами актів  приймання виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3.

Відповідач  виконав  обумовлені  Договором  підрядні роботи, а позивач  прийняв  їх  на  підставі  актів виконаних робіт  та оплатив  у повному  обсязі.

З 05.09.2007 р. по 04.10.2007 р. Контрольно-ревізійним відділом в м. Запоріжжі та Запорізькому районі було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності управління ПФУ в Шевченківському районі  м. Запоріжжя за  період з 01.07.2003 р. по 01.09.2007 р.

За  результатами ревізії спеціалістами КРВ в м. Запоріжжя та Запорізькому районі складено акт № 110/0027 де встановлено, що в порушення п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правил визначення вартості будівництва» та листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової  політики України № 7/7-630 від 09.07.2003 р. відповідачем -  ПП ОСОБА_1 при складанні  кошторису завищено вартість виконаних  робіт на загальну  суму 10164 грн.  Як встановлено, завищення  загальновиробничих витрат  виникло внаслідок незастосування ПП ОСОБА_1 понижуючих  коефіцієнтів, а саме 0,4123 - при розрахунку І блоку загальновиробничих  витрат та 0,7821 - при розрахунку ІІІ блоку загальновиробничих витрат.

Стягнення з ПП ОСОБА_110164 грн. завищеної вартості виконаних підрядних  робіт на підставі ст. ст. 875-877 ЦК України, п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правил визначення вартості будівництва»  стало предметом  судового розгляду  у даній справі.               

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до ст. 332 ЦК УРСР за  договором підряду  підрядник  зобов'язується  виконати на свій  ризик  певну  роботу  за завданням замовника з його чи своїх матеріалів, а  замовник зобов'язується  прийняти та  оплатити  виконану  роботу.

У Договорі № 3/03  від 19.09.2003 р. сторонами погоджено усі  суттєві  умови, необхідні  для договорів  даного виду: умови щодо  предмету договору,  вартості  робіт, строки виконання,  складання кошторису тощо. Отже, Договір  слід визнати  таким, що  відбувся.

Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР зобов'язання  повинні виконуватися належним  чином та в  обумовлений строк у відповідності до вказівок  закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - у відповідності до вимог, що звичайно ставляться.

У п. 2.1 Договору  сторони передбачили, що вартість Договору  може бути змінена внаслідок внесення узгоджених змін в  перелік та обсяги  робіт, зміни цін на матеріали, які  застосовуються  та обладнання, а також внаслідок прийняття  нових законодавчих або  нормативних  актів, які впливають на ціноутворення. Зміни до Договору оформлюються у вигляді додаткових угод.

          Як  встановлено  судами у справі,  будь-які  додаткові  угоди, спрямовані на зміну  вартості  Договору та виконаних  підрядних  робіт сторони не укладали.

Відповідно до ст. 334 ЦК УРСР на виконання  робіт, передбачених  договором підряду, складається  кошторис. Якщо  виникла  необхідність значно  перевищити  складений  кошторис, підрядник  зобов'язаний  своєчасно попередити про  це  замовника. У  цьому  випадку  замовник  має право  відмовитись  від  договору, відшкодувавши  підряднику  понесені  ним  витрати. Якщо  підрядник не  попередив замовника про  перевищення  кошторису, він  зобов'язаний  виконати роботу, не вимагаючи  відшкодування витрат, що перевищують передбачені  кошторисом.

          Таким чином, ЦК УРСР не  надавав  замовнику можливості  самостійно  змінювати кошторис в  той чи інший  бік. 

Відповідно до  п. 4 Прикінцевих  положень Господарського кодексу України, п. 4 Прикінцевих  та перехідних  положень Цивільного кодексу України, щодо господарських та відповідно цивільних  відносин, які  виникли  до  набрання  ними чинності, положення  цих  Кодексів  застосовуються  до  тих  прав і обов'язків, що  виникли  або  продовжують  існувати  після  набрання  ними  чинності. Оскільки фактичне виконання Договору тривало і на протязі 2004 р., до  прав  і  обов'язків  сторін  у справі   слід застосовувати  положення Господарського кодексу України та  Цивільного  кодексу України, що  набули  чинності з 01.01.2004р.

Згідно статті 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння  зміна його умов, крім випадків, передбачених законом або договором, не допускається (ст.193 Господарського кодексу України  та ст. 525 ЦК України).

          Стаття 878 ЦК України надає  замовнику право вносити зміни до  проектно-кошторисної  документації до  початку  робіт  або  під час їх виконання за умови, що додаткові  роботи, викликані  такими  змінами, за  вартістю не перевищують  десять відсотків  визначеної у кошторисі  ціни і  не змінюють характеру  робіт. Внесення до проектно-кошторисної  документації змін, що  потребують додаткових робіт, вартість яких  перевищує  десять відсотків визначеної  у  кошторисі  ціни, допускається лише за згодою  підрядника. У цьому разі  підрядник  має право відмовитися від договору  та вимагати відшкодування збитків.

          Таким чином, внесення  змін  до проектно-кошторисної  документації, шляхом витребування частини сплаченої суми за  виконані  роботи  вже  після  їх  виконання  та припинення  дії  Договору, чинним  законодавством не передбачена.

                    Крім того слід зазначити, що акт КРВ у м. Запоріжжі та Запорізькому районі, на який  посилається позивач,  не є  безумовним  доказом того, що відповідач невірно  провів  розрахунок  загально-виробничих затрат.

          На підставі вищевикладеного, апеляційна  інстанція вважає, що вимоги позивача про стягнення  10164 грн. завищеної вартості  виконаних  підрядних  робіт  на підставі ст. ст. 875-877, п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правил визначення вартості будівництва» є необґрунтованими.

          Щодо  посилання  заявника  про  порушення  судом  першої  інстанції  норм  процесуального права  колегія суддів зазначає  наступне.

          Відповідно до ч. 3 ст. 27 ГПК України питання  про допущення або  залучення  третіх  осіб до участі у справі вирішується  господарським судом, який  виносить з цього приводу ухвалу.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній  заяві просив  залучити до участі  у справі в  якості третьої  особи, що не заявляє самостійних  вимог на предмет спору на стороні  позивача - Контрольно-ревізійний  відділ в м. Запоріжжі і Запорізькому районі. Ані в ухвалі  про порушення провадження у справі № 22/455/07, ані в оскаржуваному рішенні суд не зазначив про розгляд клопотання позивача.

          Проте, відповідно до ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення або  неправильне  застосування норм процесуального права може бути підставою для  скасування  або  зміни рішення  лише за умови, якщо  це  порушення призвело до прийняття  неправильного рішення.

          В даному  випадку порушення судом першої  інстанції норм  процесуального права, зокрема ст. 27 ГПК України, не призвело до  прийняття неправильного рішення.  

           Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не обґрунтовані, в задоволенні апеляційної скарги відмовляється.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

 

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

                

        Апеляційну скаргу Управління  Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя    залишити без задоволення.

       Рішення господарського суду Запорізької області від 24.12.2007 р.                                             у  справі  № 22/455/07  - без змін.

      

 

 

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Антонік С.Г. 

 

 Юхименко О.В.  Яценко О.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація