Справа № 161/966/25

Провадження № 2/0158/389/25

                                Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2025 року                                                                                         м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Сіліч Ю.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

                                                     В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем вона перебуває у шлюбі, який зареєстрований 26.10.2018 року виконавчим комітетом Дідичівської сільської ради Луцького району Волинської області за актовим записом № 5.

За час перебування в шлюбі у них народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків щодо утримання дитини, матеріально не допомагає, а тому просить суд стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від Ківерцівського районного суду Волинської області від 21.01.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

05.02.2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи. Вказує, що малолітній син перебуває на їх спільному утриманні. Стверджує, що виконує свої батьківські обов`язки належним чином. За період з 30.07.2022 року по 07.12.2024 року на особистий рахунок позивача перераховано кошти в загальній сумі 697849,82 грн., що повністю спростовує твердження позивача, про його ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо утримання малолітньої дитини. Посилаючись на викладене, просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Луцького міськрайонного  суду Волинської області від 17.02.2025 року  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину передано на розгляд до Ківерцівського районного суду Волинської області.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.03.2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів прийнято до свого провадження суддею Сіліч Ю.Л.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. До суду подала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. 

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу ч. 1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Судом встановлено, що сторони у справі перебувають у шлюбі, який зареєстрований 26.10.2018 року виконавчим комітетом Дідичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області за актовим записом № 5, що стверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.10.2018 року (а.с.5).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.04.2019 року, відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем у справі та перебуває на її утриманні (а.с. 4, 7, 8).

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дитину можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 грн.

Окрім того, відповідач не позбавлений обов`язку утримувати малолітню дитину.

Разом з тим, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не є у переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини, проте, безумовно, враховується судом при визначенні розміру аліментів.

Відповідно до вимог ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, ч. 9 ст. 7 СК України, визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Ураховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 р., частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку та в матеріалах справи відсутні докази наявності у нього будь-яких медичних протипоказань щодо працевлаштування та заняття тими видами діяльності, які дають можливість належного утримання себе та дитини.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та малолітньої дитини; те, що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов`язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 409732542 від 27.01.2025 року, ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27).

З долучених до матеріалів справи платіжних інструкцій вбачається, що ОСОБА_2 перераховував на рахунок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 певні грошові кошти, однак вказані інструкції не підтверджують цільове використання вказаних коштів, а також те, що вказані грошові кошти витрачалися лише на потреби ОСОБА_1 та малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.28-71).

Будь-яких доказів, відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, щодо отриманих доходів ОСОБА_2 до суду не надав.

Відповідно до довідки про доходи № 00000000925 від 06.02.2025 року, ОСОБА_1 займає посаду контролера деталей та приладів ТОВ «КРОМБЕРГ ЕНД ШУБЕРТ Україна ЛУ» та її загальна сума доходу за період з серпня 2024 року по січень 2025 року становить 176497,26 грн. (а.с.89).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги потреби дитини, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання їх малолітньої дитини в розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Оскільки позивач за даною категорією справ звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 274-279, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд, -

                                                       У Х В А Л И В

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду - 17.01.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного провадження: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Суддя Ківерцівського районного суду                                                       Ю.Л. Сіліч