Справа № 308/4593/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2025 року                                                                м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні в м.Ужгород за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025078030000221 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2025 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ясіня Закарпатської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, неодруженої, офіційно непрацюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження та клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду.

Органом досудового розслідування встановлено, що 16 березня 2025 року близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння підійшла до домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яке на праві власності згідно договору купівлі продажу №1070 за законом належить ОСОБА_4 , без відповідного дозволу власника, порушуючи право недоторканості житла особи, гарантоване ст. 30 Конституції України, будучи впевненою, що за нею ніхто не спостерігає, усвідомлюючи, що вона порушує недоторканість житла особи, перелізла через вікно та таким чином проникла у середину, де у подальшому була виявлена та затримана ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

Положеннями ч.2 та ч.3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_3 від 28.03.2025, яка складена в присутності її захисника адвоката ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України; згідна та не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини; згідна з розглядом обвинувального акта за її відсутності у спрощеному провадженні. Крім того, їй роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 від 27.03.2025 року за якою не заперечив проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та повідомив, що ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України.

Крім цього, відповідно до вимог ч.1 ст.302 КПК України прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України, а саме незаконне проникнення до житла.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Обвинувачена ОСОБА_3 інтереси якої представляє захисник ОСОБА_5 обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення беззаперечно визнає, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, аналізуючи наведене, оцінивши докази зібрані під час досудового розслідування, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 в незаконному проникненні до житла, доведена повністю та її дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.162 КК України.

Згідно з ч. 2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття, а обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №256 від 16.03.2025, де у висновку огляду вказано, що ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченої до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченої, яка згідно вимоги в УІЗ ГУНП в Закарпатській області від 17.03.2025 раніше не судима, відповідно до відповіді №675 від 18.03.2025 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» ОСОБА_3 по амбулаторно чи стаціонарно не лікувалась.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для її виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.1 ст.162 КК України, у виді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченій до суду не звертався, підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 373-374, 174, 381-382 КПК України, ст. ст. 12, 15, 50, 65, 68, 162 КК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 70 (сімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень 00 копійок.

Речові докази: два відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних ліній рук, які поміщено в паперовий пакет НПУ , - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1